4. Формування ринкових зон, другий етап відсіювання недоцільних місць мрп і визначення потужності підприємств.

За отриманими формулами ізостант (гіпербол) здійснюємо поділ на ринкові зони території регіону між підприємствами. Ринкова зона окремого виробника визначається ближніми ізостантами, в позначенні яких є код виробника. При формуванні ринкових зон підприємств необхідно звернути увагу на ту обставину, що лише в окремих випадках ізостанти в повному обсязі (зрозуміло, у межах регіону відображеного на карті) стають складовими (чи самі складають) меж ринкових зон. У більшості випадків лише частина певної ізостанти виступає як формуюча межі ринкових зон. Іноді ціла побудована ізостанта може виявитися непотрібною. Тому, якщо з рисунку візуально видно, що певні, як правило віддалені один від одного потенціальні підприємства конкурувати між собою безпосередньо не зможуть (бо між ними є ще одне чи декілька місць можливого розміщення інших підприємств), то можна відмовитися від розрахунку та побудови відповідної ізостанти (але при такій візуальній оцінці треба бути дуже обережним). На рис. 8 – 11 наведено декілька стандартних випадків побудови ринкових зон.

Рис. 8. Ізолінії для стандартного випадку №1 формування ринкових зон.

Рис 9. Стандартний випадок №1 формування ринкових зон.

При формуванні ринкових зон стандартного випадку №1 не приймалися до уваги частини гіпербол А₁ - А₃ на відрізку від точки G до точки E, А₁ - А₂ від точки Е до точки С і А₂ - А₃ від точки D до точки F, оскільки ринкові зони формуються ізолініями, які розміщені найближче до певного підприємства при умові, що ці ізолінії мають відношення до відповідного підприємства.

Рис. 10. Ізолінії для стандартного випадку №2 формування ринкових зон.

Рис 11. Стандартний випадок №2 формування ринкових зон.

У стандартному випадку №2 при формуванні ринкових зон не береться до уваги гіпербола А₁ - А_3, тому що в даному випадку вона не відіграє ніякої ролі.

Після формування ринкових зон підприємств можна зробити висновок про доцільність їх спорудження і їх потужність. Потужність споруджуваних підприємств приймається рівною сумарному попиту споживачів, дислокованих у їх ринкових зонах. Отримані результати подаються у компактному вигляді за формою таблиці додатку З. Якщо ж у ринковій зоні місця МРП споживачі відсутні, то споруджувати підприємство у відповідному місці МРП недоцільно.

ІІ. Друга частина курсової роботи

Для виконання другої частини курсової роботи потрібно у завданні отримати модифікований транспортний тариф у викладача або розрахувати його самостійно. Модифікований транспортний тариф розраховується за формулою 2.

S_Tм = (0,05 + N / 1000) / 2, грн./км * од.прод. (2)

де N – номер варіанту.

Правильний вибір модифікованого транспортного тарифу в обов’язковому порядку підтверджується підписом викладача.

Після обґрунтування оптимальних місць розташування підприємств та визначення їх потужності слід навести порівняльний висновок між двома частинами курсової роботи. Висновок потрібно формувати в наступному порядку:

• як впливає величина транспортного тарифу на кількість підприємств у галузі;

• як впливає величина транспортного тарифу на потужність підприємств у галузі.

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ

ім. В. Чорновола

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

Курсова робота

з дисципліни

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

на тему:

“Оптимальне розміщення підприємств”

Виконав:

студент гр. ______________

___________________

Перевірив:

___________________

Оцінка ______________________

Підпис викладача _______________________

Львів 20__

Додаток Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ І УПРАВЛІННЯ

ім. В. ЧОРНОВОЛА

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

З А В Д А Н Н Я

для виконання курсової роботи з дисципліни