- •Тема 3. Економічне районування і територіальна організація продуктивних сил України План
- •1. Сутність, критерії та принципи економічного районування
- •2. Територіальна організація продуктивних сил України
- •2.3. Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил і рівнів економічного розвитку регіонів
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
2. Територіальна організація продуктивних сил України
До встановлення незалежності в Україні економічне районування ґрунтувалося на інтересах СРСР. Тоді територія нашої держави умовно була поділена на 3 економічні райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний та Південний.
Декларація про державний суверенітет України і визнання її як самостійної держави поклала початок новому етапу державного будівництва. Серед комплексу проблем виникло питання реформації територіально-адміністративного устрою і приведення його у відповідність з новими економічними процесами та етнокультурними особливостями.
Вченими-географами, які працювали в цій галузі, - Ф.Д. Заставним, В.А. Поповкіним, М.Д. Пістуном, О.І. Шоблієм було зроблено спробу поділити Україну на ряд регіонів.
Так, у 1993 р. В.А. Поповкін у праці "Регіонально-цілісний підхід в економіці" обґрунтував поділ України на п'ять макрорайонів, а саме:
Центрально-Український (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області);
Донбас і Нижнє Придніпров'я (Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області);
Слобідська Україна (Харківська, Сумська і Полтавська області);
Придніпровський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області);
Західно-Український (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська та Чернівецька області).
М.Д. Пістун пропонував поділити Україну на 9 економічних районів:
Донецький (Донецька і Луганська області);
Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл.);
Київський (Київська, Чернігівська, Черкаська обл.);
Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська
обл.);
5) Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька
обл.);
Волинський (Волинська, Житомирська, Рівненська обл.);
Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.);
Чорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська
обл.);
9) Кримський (Автономна Республіка Крим).
На 9 економічних районів пропонував поділити Україну і вчений-географ Ф.Д. Заставний, а саме:
Донецький (Донецька і Луганська обл.);
Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);
Центрально-Поліський (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);
Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська
обл.);
5) Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька
обл.);
6) Центрально-Український (Черкаська і Кіровоградська
обл.);
Карпатський( Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);
Західно-Поліський (Волинська і Рівненська обл.);
Причорноморський (Автономна Республіка Крим,Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.).
Радою по розвитку продуктивних сил НАН України у 1995 р. запропоновано поділити Україну на 9 економічних
Районів, а саме:
Донецький (Донецька і Луганська обл.);
Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);
Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
Столичний (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);
Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.);
Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);
Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);
Центрально-Український (Черкаська і Кіровоградська обл.);
Волинський (Волинська і Рівненська обл.).
Враховуючи необхідність здійснення державної регіональної економічної політики, Кабінет Міністрів України у 1998 р. вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про концепцію державної регіональної економічної політики", в якому пропонується мережа економічних районів України в такому складі:
Донецький (Донецька і Луганська обл.);
Придніпровський (Дніпропетровська, Кіровоградська іЗапорізька обл.);
Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
Центральний (Київська, Черкаська обл. та м. Київ);
Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська);
Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);
Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.).
Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.).
Таким чином, різні автори підходять до економічного районування України по-своєму, але наявність багатьох проектів свідчить про те, що така необхідність існує і його потрібно буде проводити. А поки що в Україні діє адміністративне районування. У складі республіки є Автономна Республіка Крим, 24 області, два міста республіканського підпорядкування - Київ та Севастополь, 490 районних центрів та 178 районів у містах.
У січні 2005 р. у складі Кабінету Міністрів України було введено посаду віце прем'єр-міністра по проведенню адміністративної реформи. Робота у цьому напрямку ведеться і з часом буде проведено адміністративне районування.
