3. Зв'язок регіональної економіки з іншими науковими дисциплінами

Місце регіональної економіки в сучасній науці необхідно розглядати у двох вимірах. З одного боку, регіональна економіка входить до системи наук про регіони. З іншого боку, регіональна еко­номіка належить до системи економічних наук.

На Заході в 50-х роках XX ст. сформувалась регіональна наука (Regional Science), ідеологом і організатором якої став У.Айзард. Він ініціював також створення Асоціації регіональної науки. Цей синтетичний науковий напрям, що повністю включає регіональну економіку, намагається досліджувати регіони як цілісні системи, віддаючи перевагу міждисциплінарним дослідженням.

Невід'ємною частиною загальної науки про регіони є географія, зокрема економічна і соціальна. Отже, регіональна еко­номіка має тісні зв'язки з економічною і соціальною географією. Спільність об'єкта і предмета дослідження у регіональній економіці та економічній і соціальній географії обумовлює їх співробітництво, за якого регіональна економіка визначає найбільш актуальні завдання, а географічна наука як фундаментальна дисципліна підтримує її теоретичними і методологічними положеннями. Але на відміну від економічної і соціальної географії, яка займається фундаментальними питаннями, регіональ­на економіка направлена на прикладні, практичні результати дослідження. Регіональна економіка, не дивлячись на всю близькість з географією, має свій власний предмет і об'єкт дослідження, а також є складовою частиною економіки.

Регіональна економіка дуже тісно пов'язана з іншими науковими дисциплінами: теорією суспільної географії, з економічною теорією, макроекономічним прогнозуванням, галузевими економіками (економікою промисловості, сільського господарства, транспорту тощо), статистикою, регіональним управлінням, економікою праці, охороною природи та іншими соціально-економічними науками. Вона вивчає не лише економічні проблеми регіонів, а й ширше коло питань — екологію, соціальні проблеми, тобто пов'язана з демографією, етнографією, соціологією, містобудуванням та іншими спорідненими науками.

Більш тісні зв'язки має регіональна економіка з політекономією як теоретичною основою економіки. Спорідненою наукою з регіональною економікою є галузева економіка. Об'єктом дослідження і тієї, й іншої є економіка. Але на відміну від галузевої предметом регіональної економіки є не галузевий, а територіальний аспект економіки: дослідження територіальної структури господарства в регіонах; стану і шляхів розвитку його спеціалізації і комплексності; формування транспортної, інженерної і соціальної інфраструктури; забезпечення ефективності територіальних форм кооперації і поділу праці, форм власності й управління.

4. Головні завдання та процеси розвитку регіональної економіки

Суттєві зміни в системі виробничих відносин, пов'язані з поверненням економіки до соціологізації, розвиток місцевого самоуправління, самостійності підприємств виокремили нові завдання і пріоритети досліджень регіональної економіки.

В нових умовах ринкових відносин на перший план виходять процеси економічного і соціального розвитку регіонів і низових адміністративних районів. Передусім необхідне комплексне і детальне вивчення стартового рівня економічного розвитку регіонів, природно-ресурсного потенціалу, регіональних демографічних, соціальних, економічних і екологічних проблем.

Головні завдання, які вирішує регіональна економіка: забезпечення ефективності суспільного виробництва за рахунок просторових її складових (раціональне розміщення виробництва, комплексний розвиток регіонів; регіоналізація єдиної соціальної, економічної, демографічної і екологічної політики.

Пріоритетний напрям регіональної економіки — вивчення горизонтальних зв'язків, що формуються на основі угод між державою і регіонами, які в певному значенні впливають на перспективи соціально-економічного розвитку України в цілому та її регіонів зокрема. При цьому одним з головних завдань є реконструкція структури господарства регіонів, формування інфраструктурних систем міждержавного і міжрайонного значення, створення зон зі спеціальним економічним режимом.

Пріоритетним у дослідженнях регіональної економіки є вивчення процесів, що впливають на економіку регіонів, а саме:

• удосконалення поділу праці, територіальна організація господарства регіонів;

• структурна перебудова економіки регіонів;

• міжнародне співробітництво в розвитку продуктивних сил окремих регіонів.

У межах регіональної економіки досліджуються такі проблеми, як:

- регіональна політика держави;

- розробка і реалізація регіональних програм економічного і соціального розвитку;

- ефективність спеціалізації і комплексного розвитку регіону;

- економічне районування;

- районна планування та інші питання, пов'язані з розміщення продуктивних сил і комплексним розвитком регіонів.

У нових умовах становлення і розвитку ринкових відносин трансформуються такі поняття, як спеціалізація і комплексний розвиток господарства, які на сьогодні мають не лише збільшити вклад кожного регіону в покращання функціонування єдиного господарського комплексу держави, а й забезпечити найбільш повне задоволення інтересів населення кожного регіону.

Таким чином, у дослідженнях регіональної економіки має статися зміщення центру ваги від загальних територіальних проблем на регіональний рівень до оцінки раціональності розвитку і розміщення продуктивних сил в окремих регіонах. При цьому слід ураховувати галузеві розробки, надто з базових галузей еко­номіки України. Вони мають слугувати орієнтиром для визна­чення перспектив територіального розвитку регіонів.

Основною базовою ланкою регіональних досліджень стають територіальні прогнози (схеми) економічного і соціального розвитку регіонів України.

Генеральні схеми повинні містити комплексний прогноз територіального аспекту економічного і соціального розвитку України та її регіонів. У них мають бути відображені державні та міжрегіональні проблеми змін у територіальній організації господа­рства, необхідності досягнення балансу інтересів держави і регіонів в умовах ринкових відносин. При цьому найважливішим напрямом РЕ є визначення впливу ринкової спеціалізації на раціональність використання регіональних ресурсів і формування регіону — єдиного суспільно-географічного комплексу, виявлення територій прискореного економічного зростання і депресивних регіонів.