2. Предмет та напрями розвитку регіональної економіки

Відомий російський вчений О.Грандберг зазначає, що регіональна економіка вивчає економіку регіону, точніше, економіку окремих регіонів: об'єктивні передумови економічного розвитку регіону (географічне положення, природно-ресурсний, демографічний, виробничий потенціал), виробничу структуру, соціальну сферу і умови життя, систему розселення і розміщення господарства, механізм функціонування й управління економікою. Поряд з елементами та механізмами внутрішньої структури економіки регіону обов'язково мають вивчатися економічні зв'язки регіону з іншими регіонами країни та іншими країнами.

Завдяки міжрегіональним економічним зв'язкам формуються системи взаємодіючих регіонів, а економіка кожного регіону стає частиною якої-небудь однієї чи декількох регіональних систем. Ось чому до предмета регіональної економіки також входять регіональні економічні системи, чи національна економіка як система взаємодіючих регіонів.

М.Тимчук вважає регіональну економіку наукою, що вивчає тенденції та закономірності економічного розвитку і функціонування суб'єктів господарювання різних форм власності на певній території. Погоджуючись у принципі з цим визначенням, що відповідає сутності регіональної економіки як науки, додамо до нього своє бачення її предмета.

По-перше, регіональну економіку слід розглядати тільки через призму відтворювальних процесів і діяння економічних законів виробництва, розподілу та обміну матеріальних благ.

По-друге, необхідно чітко визначити, що сферою діяльності і впливу регіональної економіки є адміністративно окреслена територія — регіон, яка в ринкових умовах характеризується відносною економічною самостійністю, специфічними ознаками господарського розвитку, соціальними традиціями тощо.

По-третє, основним предметом регіональної економіки є пропорції суспільного відтворення в регіоні.

Отже, предметом регіональної економіки є вивчення розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку, розміщення галузей економіки, найважливіших природноекономічних, де­мографічних і екологічних особливостей регіонів, а також міжрегіональних, внутрірегіональних і міждержавних економічних зв'язків. Іншими словами, важлива складова предмета дослідження регіональної економіки — вивчення просторового аспекту суспільного відтворення.

Регіональна економіка як галузь знань здійснює свою діяльність у таких напрямках:

• дослідженням закономірностей, принципів і факторів розміщення продуктивних сил і соціальної інфраструктури в територіальному аспекті;

• аналізом, прогнозуванням і обґрунтуванням напрямів розміщення продуктивних сил з урахуванням загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіонів і екологічних вимог;

— вивченням економіки регіонів і міжрегіональних економічних зв'язків, а також територіальної організації господарства.

Предмет регіональної економіки включає також вивчення регіональних аспектів економічного життя, включаючи регіональні аспекти економіки виробництва, інвестиційного процесу, трудової діяльності, фінансово-кредитних відносин і про­цесів формування регіональних ринків.

Предмет регіональної економіки неможливо чітко з'ясувати без визначення поняття «регіон». Тим більше, що в науковій літературі воно часто вживається як синонім понять «територія» і «район». «У всякій науці, як показує історія наукових знань, — писав М.Колосовський, — найважчою та найважливішою спра­вою є вихідні поняття і положення. В математиці таким є поняття про число, у фізиці — поняття про матерію, в біології — вчення про «первинну» живу матерію — клітину, в географії — вчення про регіони». Проте, як справедливо зауважують інші автори, поняття «регіон» є основним не тільки для географії, а також і для всіх економічних наук, які пов'язані з просторовими, територіальними аспектами суспільного відтворення.

В працях Е.Алаєва регіон визначається як територія, що характеризується єдністю, взаємозалежністю складових елементів, цілісністю; причому ця цілісність — об'єктивна умова та закономірний результат цієї території. В інших публікаціях наголошується на тому факті, що термін «регіон» є синонімом терміна «район». Е.Маркузен під «регіоном» має на увазі й частину штату, й окремий штат, і декілька штатів.

У рамках розвитку теорії і практики регіональної економіки регіон є поняттям адміністративно-економічним, суспільним і під ним слід розуміти територіально спеціалізовану й адміністративно окреслену частину національної економіки, яка характеризується єдністю та цілісністю суспільного відтворювального процесу й управління.

З урахуванням фактора управління як невід'ємного компонента територіальної організації господарства регіону необхідно розрізняти поняття «регіональна економіка» і «економіка регіону». Економіка регіонів — це всі підприємства, організації і заклади, що знаходяться на їх території. До регіональної економіки необхідно відносити лише ті підприємства, організації і заклади, розміщені на території того чи іншого регіону, які знаходяться в підпорядкуванні відповідних територіальних органів влади й управління.

Відповідно необхідно розрізняти, щодо України, три основних рівня РЕ — республіканський народногосподарський комплекс; суспільно-географічні комплекси регіонального рівня і муніципальне (місцеве) господарство.

Таким чином, предмет регіональної економіки у широкому значенні є складним, багатогранним, його головними складови­ми частинами є:

• економіка окремого регіону;

• економічні зв'язки між регіонами;

—регіональні системи (національна економіка як система взаємодіючих регіонів);

• розміщення продуктивних сил;

• регіональні аспекти економічного життя.