Висновок

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Ресурси фірми складаються з фінансових і виробничих ресурсів.

Після вибору організаційно-правової структури фірми, маркетингової діяльності з метою визначення потреби в продукції і попиту на неї, оцінки виробничого потенціалу фірми підприємець повинен визначитися з виробничими ресурсами фірми — їх обліком, придбанням і використанням у процесі виробництва.

До виробничих ресурсів відносяться виробничі фонди (основні засоби та обігові кошти) — майно фірми, робоча сила та інформація.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що колись можуть бути залучені до конкретної праці). Як виробничий ресурс, вони мають певні особливості найманий працівник (на відміну від інших ресурсів) може відмовитись від умов використання його праці, звільнитись за власним бажанням, страйкувати, може перенавчатись іншим професіям, підвищувати свою кваліфікацію тощо. Тому при використанні цього виду ресурсу необхідно враховувати як економічні, так і соціально-спрямовані аспекти.

Загальні напрямки аналізу підприємства дадуть можливість визначити фактори підвищення ефективності його діяльності. Перший з них - ресурсний - відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянуті в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів.

Що стосується аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:

• внутрішньозмінні втрати робочого часу;

• втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;

• рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки;

• аналіз системи стимулювання працюючих;

• визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

У межах другого, тобто організаційного, напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

В розділі 2 курсової роботи висвітлено питання визначення ефективності використання основних фондів оборотних засобів і отримано наступні результати:

- показники забезпеченості підприємства основними фондами (фондозабезпеченість – 0,41 та механозабезпеченість-0,102) вказують на достатній рівень забезпеченості підприємства основними фондами; в той же час забезпеченість робітників основними фондами недостатня (фондозброєність праці – 0,016, механоозброеність праці – 0,012);

- розраховані показник ефективності використання основних фондів вказують на недостатній рівень використання режимного та планового фонів часу (0,63 та 0,67 відповідно), в той же час показник рентабельності ОФ (22,7%) засвідчує нормальне забезпечення виробничого процесу основними фордами;

- ефективність використання оборотних засобів середня на це вказує коефіцієнт оборотності (5,68) та завантаженості оборотних засобів (0,18);

- ефективно використовуються трудові ресурс. Про це свідчить показник питомої ваги робітників в загальній чисельності робітників та показник продуктивності праці (37,69%).

В третьому розділі роботи розроблено заходи по поліпшенню екстенсивного і інтенсивного використання основних виробничих фондів, прискоренню оборотності оборотних засобів та підвищенню продуктивності праці.

Так, економія по собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшення використання основних виробничих фондів становить 71,76 тис. грн.

Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції складає 122,58 тис.грн

За рахунок зменшення «прихованих» втрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%. Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на 11,11%. Тобто, за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плануемий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 26 чол.

В такому випадку економія від собівартості за рахунок росту продуктивності праці становить 8,82 тисгрн.

В той же час на плануемий період показник обсягу виконуваних робіт (за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів) буде без змін.

Як показують розрахунки, рентабельність виробництва на плануемий період складає 47,88% проти 16,84% у базисному році, тобто рівень рентабельності зріс на 31,1 пунктів або на 31,1%.