5. Схема транспорту

Технологічна схема транспорту складається за результатами виконання розділів проекту 2...4 дійсної інструкції. Схема транспорту викреслюється до навколостовбурового двору включно, а для похилих шахт – до прийомної площадки на поверхні /5/. Схема викреслюється без масштабу на аркуші формату A1 і являє собою графічне зображення всіх послідовно встановлених основних і допоміжних засобів транспорту й транспортних споруджень у межах шахтного поля (шару, крила, обрію) у їх умовному (типовому) зображенні. На схемі транспорту позначаються напрямки вантажопотоків всіх шахтних вантажів, марка й основні параметри застосовуваного устаткування й транспортних пристроїв (довжина, продуктивність, ємність), їх кількість, місця посадки й висадження людей, встановлені засоби безпеки.

Для полегшення читання схеми транспорту на тім же аркуші графічної частини приводиться схема розкриття шахти (у масштабі), схема підготовки шахтного поля й таблиця умовних позначок. Контури гірських виробок на схемі викреслювати не рекомендується (за винятком очисних вибоїв).

Примітка. Якщо шахта розробляє небагато шарів (крил, обрію) і при цьому способи їх підготовки, системи розробки й застосовуване транспортне устаткування аналогічні, то схема транспорту викреслюється для одного шару (крила, обрію) з відповідними застереженнями в пояснювальній записці. На схемі транспорту при цьому вказуються лише напрямок і величина вантажопотоків із цих шарів (крил, обріїв).

6. Охорона праці

У відповідності із правилами безпеки проробляються заходи щодо забезпечення безпеки роботи персоналу, що обслуговує експлуатацію транспортного устаткування у всіх ланках транспортного ланцюга (окремо на конвеєрному, локомотивному й канатному транспорті, навантажувальних і обмінних пунктах, у підготовчих вибоях і навколостовбуровому дворі). Прийняті при цьому до установки запобіжні пристрої (вхоплювачи, бар'єри, перехідні містки та ін.) зображуються в умовній позначці на технологічній схемі транспорту у відповідних місцях і виносяться в таблицю умовних позначок.

7. Література

Перелік використаної літератури наводиться наприкінці записки. Цей список повинен включати всі використані літературні джерела, що розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті записки. Відомості про джерела повинні включати прізвище й ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво й рік видання, кількість сторінок.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

При оформленні курсового проекту необхідно керуватися ДЕРЖСТАНДАРТом 2.105-68 і ДЕРЖСТАНДАРТом 19680-74.

Загальними вимогами до розрахунково-пояснювальної записки є: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, переконливість аргументації, стислість, точність і однозначність формулювань, обґрунтованість ухвалених рішень, обов'язкова наявність посилань на креслення, літературні джерела, малюнки й таблиці, розміщені в записці.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути надрукована на ЕОМ на стандартних аркушах паперу формату А4 (210x297 мм) з однобічним їхнім заповненням. У зовнішнього краю кожної сторінки повинні залишатися поля для підшивки шириною 35 мм, із протилежної сторони – 10...15 мм. Сторінки нумеруються.

Записка розбивається на розділи й підрозділи відповідно до даної інструкції. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах розділу. Номера підрозділів складаються з номеру розділу й підрозділу, розділених крапкою.

Найменування частин і розділів записуються у вигляді заголовків. Перенесення в заголовках не допускаються. Крапку наприкінці заголовка не ставлять.

Скорочення слів у тексті та підписах (написах) не допускаються. Виключення становлять загальноприйняті скорочення.

Розрахунки, наведені в записці, повинні супроводжуватися ескізами й схемами. Малюнки й таблиці, що зустрічаються в тексті записки, повинні нумеруватися й забезпечуватися підписами й написами відповідно. Схеми та малюнки до розрахунків повинні бути виконані акуратно й чітко із проставлянням необхідних розмірів і позначень. При виконанні аналітичних розрахунків спочатку вписуються формули у літерному вигляді, а потім підставляються числові дані й результати обчислень. Проміжні обчислення не записуються. Всі букви, що входять у формули, повинні мати пояснення в тексті (не більше одного разу) із вказівкою розмірності величин, які вони виражають.

Розрахунки й пояснення повинні мати необхідні посилання на літературні джерела (у квадратних дужках), список яких дається наприкінці пояснювальної записки. .

Графічна частина проекту виконується олівцем, чорною тушшю або на ЕОМ на аркушах формату A1 з урахуванням вимог ЄСКД. Креслення забезпечуються трафаретним написом у вигляді штампа із зазначенням номеру, найменування, масштабу, дати виконання креслення й підписів студента й керівника проекту.

Після виконання всіх розділів проекту складається реферат, що повинен відображати основний зміст проекту. Реферат будується за наступною схемою: відомості про обсяг роботи, кількості ілюстрацій і таблиць, перелік ключових слів, текст реферату. У тексті реферату відображається сутність виконаного проекту й наводяться короткі висновки. Обсяг реферату – до 1 сторінки. Реферат міститься в пояснювальній записці після бланку – завдання.

ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект повинен бути представлений до захисту в строк, встановлений календарним планом, розробленим кафедрою й затвердженим факультетом і доведеним до відому студентів. Дата захисту проекту призначається керівником проекту. Захист проходить перед комісією з 2 – 3-х членів кафедри, призначених завідувачем. Комісія слухає доповідь студента по суті виконаної їм роботи, ознайомлюється, зі змістом і оформленням пояснювальної записки й графічної частини проекту, слухає відповіді студента на задані йому запитання, визначає ступінь самостійності виконання проекту.

При оцінці проекту членами комісії враховуються якість виконання проекту, відповідність ухвалених рішень основним напрямкам.

СПИСОК РЕКОМЕНДУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Основные положения по проектированию подземного транспорта для новых и действующих угольных шахт. - М.: Минуглепром СССР, 1986. 355 с.

2. Подземный транспорт шахт и рудников: Справочник Под ред. Г.Я.Пейсаховича, И.П.Ремизова. - М.: Недра, 1985. - 565 с.

3. Теретические основы и расчеты транспорта энергоемких производств. Под ред. В.А. Будишевского, А.А. Сулимы.- Донецк: ДонГТУ, 1999.- 216 с.

4. Проектирование транспортных систем энергоемких производств. Под ред. В.А. Будишевского, А.А. Сулимы.- Донецк, 2002.- 481 с.

5. Альбом технологических схем подземного транспорта выемочных участков на угольных шахтах, - М.: Минуглепром СССР, 1972. - 93 с.

6. Расчеты и проектирование транспортных средств непрерывного действия. Под общей ред. проф. В.А. Будишевского. Донецк, 2002.

7. Правила безопасности в угольных и сланцевых шахтах. - М.: Недра, 1986. - 447 с.

Додаток 1 Технічна характеристика підземних стрічкових конвеєрів уніфіцірованого ряду

Тип конвеєра	Прийомна здатність, м3/мин		Ширина стрічки, мм	Швидкість стрічки, м/с	Межі раціонального використання за продуктивнистю, т/годину		Сумарна потужність приводу, кВт	Основне призначення
	Стаціонарна установка	Напівстаціонарна установка			мінімум	максимум
1Л80	7,2/9,3	6,5/8,4	800	1,6/2,0	100/150	350/420	40	Для дільничих виробок, β=3-60
1ЛТ80	-	6,5/8,4	800	2,6/2,0	100/150	330/420	40	Для виробок, β=3-60, що беспосередньо примикають до лав
1ЛБ80	7,2	6,5	800	1,6	100	330	40	Для дільниць, бремсбергів, β= -3--160
2Л80	7,2/9,8	6,5/8,4	800	1,6/2,0	100/150	330/420	До 110	Для дільничих виробок, β=-3-+60
2ЛТ80	-	6,5/8,4	800	1,6/2	100/150	330/420	До 110	Для виробок, β=-3-+60, що беспосередньо примикають до лав
2ЛБ80	7,2/9,3	6,5/8,4	800	1,6/2	100/150	330/420	До 110	Для дільничних бремсбергів, β= -3--160
3ЛН80	4,7/3,5	-	800	1,6	50	200	200	Для уклонів, β= 18-+250
1Л100	11,2	-	1000	1,6	150	550	200	Для виробок, β=-3-+60
1ЛТ100	-	10,1/15,7	1000	1,6/2,5	150/500	530/840	До 300	Для виробок, β=-10-+100, що беспосередньо примикають до лав
1ЛУ100	11,2	-	1000	1,6	200	530		Для уклонів, β= 6-+180
1ЛБ100	11,2	10,1	1000	1,6	150	530	100	Для бремсбергів, β= -3--160
2ЛУ100	13,3	-	1000	2	250	680	500	Для капітальних уклонів, β= 6-+180
2ЛТ100	-	15,7	1000	2,5	500	840	500	Для виробок, β=-12-+100, що беспосередньо примикають до лав
2Л100	11,2	-	1000	1,6	200	550	500	Для капітальних уклонів, β= 5-+180
1ЛУ120	25	-	1200	2,5	450	1200	500	Для капітальних уклонів, β= 0-+180
2ЛБ120	31,6	-	1200	3,15	300	1400	500	Для капітальних бремсбергів, β= -3--160
2ЛУ120	А 31,6 Б 31,6 В 31,6	- - -	1200 1200 1200	3,15 3,15 3,15	700 700 700	1400 1400 1400	1000 1500 1000	Для капітальних виробок, β=0-180 та похилих стовбурів, β=0-180
2ЛУ160	А 53 Б 53 В 53	- - -	1600 1600 1600	3,15 3,15 3,15	1000 1000 1000	3000 3000 3000	1600 1500 2000	Для капітальних виробок, β=0-180 та похилих стовбурів, β=0-180

Примітка. Для конвеєрів, встановлених у виробках з кутами нахилу від -12 до +10⁰, від -3 до +18⁰, від -3 до -16⁰, у табл. прийомна здатність конвеєрів при установці у виробках з великим кутом нахилу прийомна здатність конвеєрів повинна бути зменшена на 5%.

Додаток 2. Технічні характеристики вагонеток

ПАРАМЕТРЫ	МОДЕЛЬ ВАГОНЕТОК
	ВГ1,0	ВГ1,1	ВГ1,3	ВГ1,4	ВГ1,6	ВГ2,5	ВГ3,3
Колія, мм	600	600	600	600	600	900	900
Місткість кузова, м3	1,0	1,1	1,3	1,4	1,6	2,5	3,3
Жорстка база, мм	500	550	550	650	800	800	1100
Діаметр колеса по колу качіння, мм	300	300	300	300	300	350	350
Припустиме зусилля на сцепці, кН	60	60	60	60	60	60	60
Маса, кг	509	570	610	674	706	1140	1270
Основні розміри, мм: довжина	1500	1800	2000	2400	2700	2800	3450
ширина	850	850	880	850	850	1240	1320
высота від головки рельсів, мм	1300	1300	1300	1230	1200	1300	1300

Додаток 3 Технічні характеристики контактних електровозів

ПАРАМЕТРИ	3КР-600	4КР1	7КР1У	К10	К14	КТ14	2КТ28
Маса, т	3	4	7	10	14	14	28(2*14)
Колія, мм	600	600, 900	600, 900	600, 900	750, 900	750, 900	750, 900
Тягове зусилля при годинному режимі , Н	5400	9800	11800	16600	23500	23500	47000
Швидкість при годинному режимі, м/ч	8,1	5,5	10,5	12,5	12,8	11,5	11,5
Сила струму при годинному режимі, А	58	50*2	112,5*2	145*2	204*2	204*2	204*2
Кількість приводів	1	2	2	2	2	2	4
Сумарна потужність двигунів при годинному режимі, кВт	12,8	2*10,2	2*25	2*31	2*45	2*45	4*45
Сумарна потужність при продовжувальному режимі, кВт	5	2*4	2*10	2*11	2*16	2*36	4*36
Тяговий двигун	ДК-800БМ	ЭДР-11	ЭТ31	ЭТ31	ЭТ46	ЭТП46	ЭТП46
Жорстка база, мм	810	900	1200	1200	1800	1800	1800 (секций)
Основні розміри електровозу, мм:
- довжина по буферам	2900	3120	4500	4760	5440	5800	12300
- ширина по виступа-ючим частинам з колією 900 мм	960 (при колее 600)	1300	1350	1350	1350	1350	1350

Додаток 4 Технічні характеристики акумуляторних електровозів

ПАРАМЕТРИ	АК2У	4,5АРП2М	5АРВ2М	АРП7	АМ8Д	АРП10	АРП14	АРП28
Маса, т	2,2	4,5	5	7	8	10	14	28(2*14)
Колія, мм	600	600, 900	600, 900	600, 900	600, 900	600	900	900
Тягове зусилля при годинному режимі, Н	2240	7000	7000	8700	11600	12500	18000	35600
Швидкість при годинному режимі, км/годину	3,45	4,35	4,35	7,5	7,2	7,2	9,4	9,4
Кількість приводів	1	2	2	2	2	2	2	4
Сумарна годинна потужність двигунів, кВт	2,5	2*6	2*6	2*10	2*12	2*13	2*23,5	4*23,5
Тяговий двигун	МТ2	ЭДР7П	ЭДР7П	ДРТ10А	ДПТР12	ДРТ13	ДРТ23,5	ДРТ23,5
Жорстка база, мм	650	900	950	1200	1200	1400	1655	1655
Основні розміри електровоза, мм:
- довжина по буферам	2015	3300	3480	4200	4550	5500	5865	10870
- ширина при К=600	900	1000	1000	1050	1045	1060	--	--
- ширина при К=900	--	1300	1300	1350	1345	--	1350	1350

Додаток 5 Значення питомого основного опору руху шахтних вагонеток, Н/кН

місткість вагонетки (секції), м3	завантажених			Порожніх вагонеток
	при щільності транспортуємого вантажу γ, т/м3
	1,6	1,8	2,5
До 1,6	9	8	7	11
До 2,5	8	7	6	10
До 4,5	7	6	5	8
До 9,5	6	5	4	6

Додаток 6 Параметри електродвигунів

Тип двигуна	Потужність, кВт	Напруга, В	Швидкість обертання, об/хв	ККД	cos	Мmax/Мн	Маса, кг
МА36-31/6Ф	30	380; 660	975	88	0,82	2,8	610
МА36-31/8Ф	22		720	85,5	0,74	2.8	610
МА36-32/6Ф	40		975	88,8	0,83	2.8	680
МА36-32/8Ф	30		620	88,3	0,76	2.8	680
МА36-41/6Ф	55		980	90,5	0,8	2.5	930
МА36-41/8Ф	40		730	90,5	0,78	2.3	930
МА36-42/6Ф	75		980	91,0	0,81	2.5	1070
МА36-42/8Ф	55		730	90,5	0,79	2.3	1070
МА36-51/6Ф	100		985	91,0	0,85	2.52.5	1420
МА36-51/8Ф	75		735	91,0	0,83	2.5	1420
МА36-52/6Ф	125		985	91,5	0,86	2.5	1580
МА36-52/8Ф	100		736	91,5	0,84	3.0	1580
МА36-61/6Ф	160		985	92,0	0,88	3.0	2300
МА36-61/8Ф	125		740	92,0	0,84	3.0	2300
МА36-62/6Ф	200		985	92,5	0,89	3.0	2500
МА36-62/8Ф	160		740	92,5	0,85	3.0	2500
МА36-71/6Ф	250		990	93,0	0,89	3.0	3440
МА36-71/8Ф	200		740	92,5	0,86	3.0	3440
МА36-72/6Ф	320	660	990	93,5	0,89	3.0	3665
МА36-72/8Ф	250		740	93,0	0,87	3.0	3665

Типорозмір машини	Розміри барабану, м		Найбільший статичний натяг, кН	Різниця статичних натягів, кН	Передаточне відношення редуктору	Припустима швидкість підйому
	Діаметр	Ширина
Ц-1,2*1 Ц-1,6*1,2 Ц-2*1,5 Ц-2,5*2 Ц-3*2,2 Ц-3,5*2,4 2Ц-1,2*8 2Ц-1,6*0,8 2Ц-2*1,1 2Ц-2,5*1,2 2Ц-3*1,5 2Ц-3,5*1,8 2Ц-4*1,8 2Ц-4*2,3 2Ц-5*2,4 2Ц-5*2,8 2Ц-6*2,4 2Ц-6*2,8 2Ц-6*2,8У	1,2 1,6 2,0 2,5 3,0 3,5 1,2 1,6 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,0 5,0 5,0 6,0 6,0 6,0	1,0 1,2 1,5 2 2,2 2,4 0,8 0,8 1,1 1,2 1,5 1,8 1,8 2,3 2,4 2,8 2,4 2,8 2,8	25 40 63 90 140 200 25 40 63 90 140 180 220 250 280 560 320 360 560	25 40 63 90 140 200 25 40 63 75 90 180 160 160 210 400 240 270 400	20;30 20;30 20;30 11,5;20;30 11,5;20;30 10,5;11,5;20;30 20;30 20;30 20;30 11,5;20;30 11,5;20;30 10,5;11,5;20;30 10,5;11,5;20 10,5;11,5;20 10,5;11,5 безредукторн. 10,5;11,5 10,5;11,5 безредукторн.	3 4 5 7 8 10 3 4 5 7 8 10 12 12 14 14 16 16 16

Додаток 7 Параметри підйомних машин