- •Тема1 культура київської русі
- •1.1 Передумови формування давньоруської культури
- •1.2 Формування і розвиток давньоруської культури
- •1.3 Писемність
- •1.4 Бібліотеки, школи, освіта і наукові знання
- •1.5 Література
- •1.6 Музика
- •1.7 Архітектура
- •1.8 Монументальний живопис
- •1.9 Станковий живопис
- •1.10 Прикладне мистецтво
- •1.11 Початок монетної чеканки
- •Тема 2 становлення української культури
- •2.2 Просвіта і книжкова справа в українській культурі XIII — першій половині XVI ст.
- •2.2.1 Просвіта в другій половині XIII — XIV століття. Книгописання
- •2.2.2 Освіта в XV — першій половині XVI століття.
- •2.2.3 Розповсюдження перших друкованих книг
- •2.3 Література
- •2.3.1 Народна словесність і література
- •2.3.2 Літописання
- •2.3.3 Церковно-літературні твори
- •2.3.4 Світська література
- •2.4 Художня культура українських земель
- •2.4.1 Образотворче мистецтво
- •2.4.2 Архітектура
- •2.4.3 Музика
- •2.4.4 Театр
- •Тема 3 культура україни (друга половина XVI – перша половина XVII століття.)
- •3.2 Стан освіти і розвиток науки
- •3.2.1 Освіта. Розповсюдження наукових знань
- •3.2.2 Книгодрукування на Україні
- •3.3 Розвиток художньої культури
- •3.3.1 Фольклор. Література
- •3.3.2 Розвиток музики і театру
- •3.3.3 Архітектура і образотворче мистецтво
- •Тема 1 культура київської русі 4
- •Тема 2 становлення української культури
- •Тема 3 культура україни
- •Навчальне видання
1.11 Початок монетної чеканки
Перша спроба чеканки власної монети на території Київської Русі була виконана хрестителем країни київським князем Володимиром Великим в кінці Х ст. Чеканка найдавніших руських монет продовжувалася не більше 25—30 років на межі Х—XI ст. і не поновлювалася навіть під час тривалого київського княжіння Ярослава Володимировича (1019—1054), а майже всі знахідки цих монет походять із скарбів і поховань не пізніших за XI століття.
У даний час налічується близько 340 екземплярів руських монет Х—XI ст., 96 із них не розшукано. В Ермітажі зберігається 152 екземпляри руських монет. В приватних колекціях найдавніших руських монет практично немає: всього три людини в світі володіють дев’ятьма екземплярами. Вартість перших руських монет на західних аукціонах перевищує десятки тисяч доларів за екземпляр в середньому стані.
У давньоруських письмових джерелах відсутні звістки про початок руської національної чеканки. І звична назва найдавніших руських монет: «златники» і «сребреники» є умовною. Для позначення срібних монет первинного руського чеканника нумізматами і істориками XIX ст. був запозичений термін з Іпатіївського літопису, хоча він відноситься до початку XII ст., коли монети, що цікавлять нас, не тільки не чеканилися, але вже і не брали участь в грошовому обігу. За аналогією з сребреником для позначення найдавніших руських золотих монет уживається термін «златник», відомий за договором 945 р. князя Ігоря з греками.
Більшість найдавніших руських монет містять в легендах ім’я Володимира, деяка частина — ім’я Святополка або Ярослава. Ще декілька екземплярів мають спірно читані легенди (імена Петрос і Петор). Випуск златників і сребреників — політична акція, проголошення державного суверенітету. На цих монетах є все, чого слід було б чекати від правителя держави, що вступила на шлях самостійного розвитку, — портрет князя з хрестом в руці, родовий знак династії Рюриковичів, напис з його ім’ям.
Сировиною для чеканки руських монет Х—XI ст. міг служити метал тільки іноземного походження, власного срібла Стародавня Русь не мала. Проте до
32
початку XI ст. колись могутній потік срібла зі сходу вичерпався. Самі дірхеми з «останнього ешелону» свідчать про кризу срібла на Сході. Так, низькопробними (600-та проба) виявилися 6 із 14 апробованих уламків куфічних монет кладу біля села Деніси. Але в цілому вміст срібла в дірхемах для руського грошового виробництва був, очевидно, ще дуже високим. Значуще, що серед більше ніж 300 сребреників не знайшлося жодного перекарбованого дірхема. Отже, для чеканки монет на Русі в Х—XI ст. вживали власний сплав, в якому дірхеми могли служити срібною добавкою.
Апробовано близько 60 відсотків всіх відомих монет. Дев’ять екземплярів мають 960-ту пробу, два — 875-ту, шість — 860—800‑ту, вісім — 700—600-ту пробу, близько тридцяти монет — нижче 500-ї, близько двадцяти — 300-ту пробу. Таким чином, три чверті сребреників практично не є сріблом.
Високопробні сребреники є в кожному випуску руських монет Х — XI ст., окрім монет Святополка. Вони чеканені тими самими штемпелями, що й низькопробна маса. Але лише такі екземпляри зустрічаються в скарбах із східними і західноєвропейськими монетами, лише вони йдуть далеко від місця чеканки і потрапляють за межі Руської держави. Тому можна припустити, що нечисленні не апробовані сребреники західноєвропейських скарбів мають достатньо високу, приблизно 900-ту, пробу.
Схожі явища спостерігаються на межі Х—XI ст. і в XI—XII століттях. В Середній Азії, де стан запасів срібла не дозволяв рівно наситити сріблом і зовнішній і внутрішній ринки і де на внутрішньому ринку ходили монети із сплавів срібла з міддю і мідь з оловом, а також — з примусовим курсом — мідні, покриті тонким шаром срібла.
Отже, Київська Русь проіснувала більше трьох сторіч. Вона була колискою стародавнього українського етносу і його культури, значно вплинула на культуру сусідніх народів.
У ХIII ст. княжі уособиці ослабили давньоруські князівства і зв’язки між ними. Сильна Монгольська держава, що склалася на початку ХIII ст. в Центральній Азії і її агресія проти Київської Русі привели до поневолення ослабленої і роздробленої Київської держави.
Монголо-татари захопили безліч чудових міст Київської Русі, зруйнували і спалили пам’ятки давньоруської архітектури, живопису і літератури. Тисячі талановитих художників, архітекторів були взяті в полон або вбиті, розвиток
давньоруської культури був перерваний монголо-татарським нашестям на декілька сторіч. Але монголо-татарське нашестя не могло знищити культурні основи Київської Русі. Народ не тільки зберіг кращі культурні традиції минулого, але, всупереч усьому, продовжував створювати нові духовні цінності. Давньоруська культурна спадщина заслужено займає видатне місце в скарбниці світової культури.
33
Питання для самоконтролю:
1 Якими були політичні умови формування культури Київської Русі?
2 Якими були прояви язичницьких впливів і вірувань в давньоруській культурі?
3 Яке значення для розвитку давньоруської культури мали економічні і політичні зв’язки із сусідніми народами?
4 Яку роль у розвитку суспільної думки відіграв Печерський монастир у Києві наприкінці XІ та в XІІ столітті?
5 Як розвивалась культура в умовах феодальної роздробленості Русі?
6 Охарактеризуйте розвиток культури в період князювання Ярослава Мудрого.
З якими умовами пов’язана поява писемності в східних слов’ян?
З чим було пов’язане швидке поширення писемності?
Наведіть приклади книг, які було видано за часів Київської Русі.
З чим було пов’язане розповсюдження бібліотек?
Що вам відомо про рівень грамотності в Київській Русі?
Кого з діячів культури Давньої Русі ви знаєте?
Дайте характеристику науково-природницьких знань на Русі.
Що вам відомо про літописи Київської Русі?
Які жанри музичного мистецтва були розвинені в Київській Русі?
Які типи архітектурних споруд були розповсюджені в Київській Русі?
Що вам відомо про житлову забудову міст за часів Київської Русі?
Які запозичення існували в архітектурі Київської Русі?
Які перші кам’яні споруди на Русі вам відомі ?
20 Що вам відомо про найбільш визначну архітектурну споруду Києва за часів розквіту держави?
Які функції виконував монументальний живопис у Київській Русі?
Дайте визначення і приклади мозаїки та фрескового живопису.
Яке значення в мистецтві Київської Русі мають ікони?
Яке місто в культурі Київської Русі займає прикладне мистецтво? Наведіть приклади.
