Змістовий модуль 4. Держава і право україни на сучасному етапі (1991-2009 рр.)

Загальний історичний огляд. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. та проголошення України президентсько-парламентською республікою. Верховна Рада як вищий законодавчий орган України. Президент України, його функції та повноваження. Кабінет Міністрів як вищий орган виконавчої влади та його функції. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 22 лютого 2007 р. Місцева влада та місцеве самоврядування. Судова система та інші правоохоронні органи. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. Суди загальної юрисдикції: місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Третейські суди, їхні функції та повноваження. Діяльність Вищої ради юстиції. Прокуратура. Органи внутрішніх справ. Служба безпеки України. Адвокатура. Правова система. Конституційне право. Цивільне право. Сімейне право. Трудове право. Законодавство про охорону здоров’я і соціальний захист населення. Аграрне право. Кримінальне право. Процесуальне законодавство. Цивільно-процесуальне законодавство. Адміністративний процес.

Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою

1. аудиторна робота до 35 балів

2. самостійна робота до 25 балів

3. екзамен до 40 балів

Відповідь на семінарському занятті являє собою повідомлення змісту питання, винесеного на обговорення. Виступ повинен бути чітко структурований, в ньому повинні міститися основні результати наукового бачення проблеми, аргументи на користь тих чи інших концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми. Обов’язковим елементом відповіді студента має бути висновок. Відповідь має тривати не більше 10 хвилин.

Студенти мають змогу ставити питання в ході обговорення питань семінарського заняття. До уваги береться якість питань. Ті, які спричиняють дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, призводять до виникнення проблемних ситуацій, можуть бути оцінені високим балом на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.

Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки в відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.

Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступу (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у приверненні уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

1 бал – студент має поверхове уявлення про питання, яке розглядається, допускає помилки та неточності на рівні відтворення історичних дат, подій, характеристиці історичних постатей.

2 бали – студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питанням, але у викладі матеріалу відсутня послідовність та логічність, простежується нерозуміння історико-юридичної термінології, а також відсутність навичок роботи з історико-юридичними пам’ятками.

3 бали – студент у цілому самостійно відтворює програмний матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питанням, правильно розуміє історичні та юридичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад – не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках.

4 бали – студент вільно володіє навчальним матеріалом, опрацював основну та частину додаткової літератури, а також запропоновані джерела, узагальнює факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовує їх конкретними фактами, взятими з підручника, хрестоматії, історіографічних джерел, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки, виявляє розуміння історичних процесів.

5 балів – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал (основну та додаткову літературу, джерела), має глибокі та міцні знання, впевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, вільно висловлює власні судження та переконливо їх аргументує, може аналізувати історичну інформацію, рецензує відповіді інших студентів.

Самостійна робота передбачає опрацювання проблем, винесених на самостійне опрацювання і перевіряється у формі написання тестових завдань. В залежності від якості виконання оцінюється від 1 до 25 балів.

Складання екзамену. Мінімальною кількістю балів, яка дозволяє студенту бути допущеним до складання іспиту є 35 балів. На іспиті студент може отримати не більше 40 балів.