Тема 8 Правовий режим земель у межах населених пунктів

Поняття та загальна характеристика земель у межах населених пунктів. Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів. Поняття та склад земель житлової та громадської забудови. Порядок, умови та види використання земель у межах населених пунктів.

Присадибна земельна ділянка та садиба. Земельна ділянка багатоквартирного житлового будинку. Самочинне будівництво.

Тема 9 Вирішення земельних спорів

Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення Кримінальна відповідальність за злочини у галузі земельних відносин. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: підстави та порядок відшкодування збитків.

Захист прав на землю: способи захисту прав на земельні ділянки та гарантії права власності. Позасудове, досудове, судове вирішення земельних спорів. Порядок розгляду земельних спорів та органи, що вирішують земельні спори. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів. Особливості вирішення окремих видів земельних спорів

2.3. Методичні рекомендації до проведення лекційних, семінарських (практичних) завдань та завдань для самостійної роботи студентів.

Лекції з навчальної дисципліни «Земельне право України» повинні відображати перш за все:

1. Особливості земельних відносин, з урахуванням таких галузей права як цивільне, житлове, аграрне, господарське.

1. Різний обсяг правових положень з урахуванням міждисциплінарних зв’язків та послідовності їх викладення.

2. Для реалізації поставлених цілей застосовуються практичні завдання, задачі, з урахуванням особливостей, які вже будуть відпрацьовані при викладанні попередніх та послідуючих дисциплін.

При підготовці до семінарських (практичних) занять студент повинен:

• вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану програмою і викладачем;

• вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та при опрацюванні літератури;

• знайти і проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти з даної теми, засвоївши назви нормативних актів, основні їх положення і рік видання.

При підготовці до практичних занять студент окрім вищевказаного повинен розв’язати задані правові ситуації. При цьому відповідь по суті ситуації студент має обґрунтувати з посиланням на відповідні правові норми. Вирішення задач на практичних заняттях повинно бути грамотним і достатньо повним.

Самостійна робота студентів є невід'ємною частиною навчального процесу. Студенту слід виробляти навик самостійно поповнювати отриманні на лекційних та семінарських заняттях знання. Головною частиною цього процесу є засвоєння навчального матеріалу, розвиток у студентів юридичного мислення і формування правосвідомості.

Самостійна підготовка до лекцій передбачає ознайомлення з основними положеннями опорного конспекту лекцій з дисципліни і рекомендованою до теми літературою.

До семінарського та практичного заняття студенти самостійно готують питання та вирішують ситуаційні завдання.

Самостійна робота студентів передбачає також написання рефератів, які потім заслуховуються і обговорюються в аудиторії.

Самостійною роботою також є підготовка доповідей на наукові студентські конференції, а також участь в юридичних гуртках університету.

Для самостійної роботи запропоновано ті питання, які не заплановані як обов'язкові (перелік додається). Вибір цих тем базується на інтересах студентів майбутніх спеціалістів. Формою контролю за цим процесом стають теоретичні дискусії на семінарських заняттях та індивідуальні співбесіди зі студентами.

Основною метою проведення таких занять зі студентами є формування навичок самостійної роботи з нормативною літературою, вміння аналізувати і вирішувати проблемні питання, робити обґрунтовані висновки.

Самостійна робота студентів передбачає кілька етапів:

1. Ознайомлення з питаннями до теми.

2. Підбір, опрацювання та конспектування рекомендованої та самостійно підібраної літератури до теми.

3. Аналіз матеріалів.

4. Складання плану (тез) виступу або написання реферату.

5 Підготовка висновків.

Основними формами самостійної роботи студентів при вивченні цієї дисципліни є:

- повторення питань теми за конспектом лекції або роздатковим матеріалом;

- самостійне опрацювання книг (підручників, навчальних посібників, монографій, довідників тощо) та статей. Ця форма вимагає затосування прийомів і методів читання, які сприяють отриманню необхідної інформації з тексту. Виділяють систематичне читання (включає визначення мети читання, складання його плану, власне читання, огляд прочитаного), альтернативне читання (прочитування лише невеликої частини тексту, подальші роздуми над прочитаним та обговорення на протязі кількох днів) та спільне читання разом із співрозмовником (передбачає обмін думками із співрозмовником в процесі читання, по черзі читаючи окремі абзаци). У залежності від змісту і конкретної мети читання можуть бути використані такі види читання: читання з припрацюванням – глибоке проникнення у розділи, запис прочитаного у формі тез, конспектів тощо; наскрізьне читання – читання без пропусків, застосовується коли слід охопити зміст книги повністю; вибіркове – для вивчення кількох розділів книги; партитурне читання (читання по діагоналі) – передбачає оволодіння методом швидкого читання тощо.

- самостійне конспектування найбільш важливих джерел інформації. Включає короткий, стислий виклад суті прочитаного тексту;

- пошук інформації в літературі, комп’ютерно–правовій системі "Ліга" або ін. в мережі Інтернет з коротким реферуванням джерел;

- написання тез виступів (доповідей) з окремого питання. Тезис є головним структурним елементом аргументації і відповідає на питання: що обґрунтовують. В якості тезиса можуть виступати теоретичні положення науки, результати узагальнень фактичних даних тощо. Доповідь має містити короткий виклад у письмовій формі змісту проблеми.

Формами контролю за самостійною роботою студентів є: співбесіда, колоквіум, круглий стіл, реферат.

Співбесідою передбачається скорочена доповідь викладачу і аналіз підібраних матеріалів за темою та надання особистих висновків.

Колоквіумом передбачається розгорнутий виступ студента з групи (курсу) за обраною ним темою.

Круглий стіл передбачає колективне обговорення групою (курсом) теми, яку призначає викладач з колективним складанням висновків.

Реферат (доповідь) передбачає написання з обраної теми скороченої роботи, до складу якої входить: обґрунтування важливості обраної теми, стислим викладом матеріалів підібраної літератури з даної теми, докладний розгляд питань, обґрунтування висновків. До реферату додається список використаної літератури. Обсяг реферату - не менше 10 рукописних сторінок.

Кращі реферати можуть бути використані студентами під час підготовки доповідей на студентські конференції.