2. Гендерні стереотипи.

Стереотипи мають різноманітний характер. Вони поділя­ються на види залежно від того, у якій сфері нашого життя во­ни діють: за характером і наслідками; за належністю до певної групи людей. Останні можуть бути расовими; національними, соціальними, гендерними, релігійними.

Гендерний стереотип, як й інші види соціальних стереоти­пів, — це невід'ємний атрибут повсякденного мислення, само­усвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі. Адже при першій зустрічі більшість людей приписують співроз­мовнику не ті характеристики, які він має насправді, а ті, які б, на їхню думку, мали бути характерними для особи певної статі, тобто використовують загальноприйняті шаблонні образи чоло­віка та жінки, що формувалися віками та виявилися дуже «жи­вучими» — ще й сьогодні вони поширюються на представників обох статей незалежно від їхніх індивідуальних особливостей та віку. У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси ха­рактеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Виокрем­люють кілька груп гендерних стереотипів:

• стереотипи маскулінності-фемінності;

• стереотипи, що містять уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками й жінками;

• стереотипи, що визначають специфіку змісту праці.

Гендерні стереотипи, з огляду на їх суть і період функціо­нування в мові, можна поділити на традиційні, нові та актуалі­зовані.

Традиційні стереотипи мають давню історію вживання та передають вікові уявлення народу про характер і призначен­ня чоловіка та жінки в соціумі. Вони формувалися впродовж століть, закріплювалися у свідомості багатьох поколінь мов­ців і зараз продовжують впливати на світосприйняття сучасни­ків (наприклад: жінка — берегиня домашнього вогнища; чоло­вік — годувальник сім'ї; номінативи «сильна стать», «слабка стать» тощо).

Нові стереотипи з'явилися в мові відносно нещодавно, під впливом мінливих умов суспільного розвитку, і спираються на сьо­годенні реалії життя та нову предметність (наприклад, стереотипи щодо пристрасті жінок до покупок, фанатичної гонитви за модою тощо). Зберігаючи частку традиційних стереотипів, вони формують нові, більш сучасні уявлення про «жіноче» та «чоловіче».

Актуалізованими називають традиційні стереотипні на­йменування, синхронізовані в сучасний дискурс з урахуван­ням нових семантичних характеристик (партнерські стосунки між чоловіками та жінками, лексичні пари «самка—самець», «принц—принцеса» та ін.).

Додаткова інформація

Стереотипи існують й у відносинах між народами, які, за­галом, достатньо добре знають один одного та мають спільне іс­торичне минуле. Наприклад, подібні упередження знову показали себе в ситуації, коли Франція не підтримала США в іракському питанні. У засобах масової інформації обох країн негайно з'яви­лися публікації, у яких згадувалися старі упередження щодо американців і французів.

Стереотипи періодично виявляються також у виступах го­лів держав. Останнім свідченням такого роду є, наприклад, сло­ва тодішнього президента Франції Жака Ширака, який заявив, що єдиним внеском англійців у сільське господарство є «коро­в'ячий сказ», і твердження тодішнього президента Росії Володи­мира Путіна, який відзначив, що, на відміну від Африки, у Ро­сії політичних опонентів не вживають у їжу.

Багато держав витрачають значні кошти на формування власного позитивного іміджу. Наприклад, США щорічно виділя­ють на такі цілі до 1 млрд доларів, Саудівська Аравія (за різни­ми оцінками) — 4-5 млрд доларів, Канада — 65 млн доларів (бюджет 2005 р.), Нігерія — 20 млн доларів (2005 р.). Фактич­но, ці дії є боротьбою з негативними стереотипами щодо тієї або іншої країни, що існують в інших народів.