4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.

Протягом багатьох тисячоліть однією з головних відміннос­тей між людьми були релігійні, або конфесійні. Стосунки між представниками різних релігій мають назву міжконфесійних. І сьогодні в багатьох суспільствах, у тому числі й в українсько­му, існує багато релігійних груп і церков.

Протягом усієї історії людства завжди був відчутним вплив релігійного життя на соціально-політичну, соціально-еконо­мічну й соціокультурну ситуацію в суспільстві. Релігія, церк­ва приваблювала і філософів, і соціологів головним чином як важлива соціальна інституція, сила в суспільстві, причому си­ла доволі значна. Релігійні об'єднання (переважно церкви) за­вжди намагалися впливати (і впливали) на економіку, політику, мораль, законодавство тощо. І це є цілком природним явищем, оскільки церква не може існувати поза суспільством, вона є спе­цифічною соціальною інституцією із власними прагненнями й інтересами. Складається вона з людей, які мають свої пере­конання, слабкості й до того ж є членами суспільства. Тому церква не може стояти осторонь політики й державних справ. Охоплюючи велику кількість людей, церква має їх захищати. Здійснити сьогодні повною мірою такий захист можна лише через чинні державні й громадські структури, які є невід'єм­ними від політики й економіки. Як і будь-яка соціальна орга­нізація, церква прагне захистити власні інтереси й побудува­ти соціальне життя на тих засадах, які вона вважає істинними. І тому природно, що церкви під цим кутом зору діють на кшталт решти громадських організацій, намагаючись впливати на дії держави в бажаному для себе напрямку.

Відносини між різними конфесіями, як і міжнаціональні, можуть бути мирними та ворожими. Крайнім проявом останніх є релігійні війни.

Причинами міжконфесійних конфліктів можуть бути:

1. Неповага та нетерпиме ставлення до представників іншої релігії.

1. Погіршення економічного становища.

2. Нестабільна політична ситуація.

2. Недосконалість відносин між державою та церквою й незбалансована державна політика в релігійній сфері. Церква є не лише божественною інституцією, але й організаці­єю віруючих людей, і як така, вона прагне захищати їхні інтереси, якщо виникає загроза обмеження релігійних сво­бод державою.

3. Нерозв'язаність питань церковної власності.

4. Світоглядні суперечності.

Налагодження мирного співіснування є одним із завдань полікультурного суспільства.

Шляхи подолання міжконфесійних конфліктів можуть бу­ти такими:

1) Для формування оптимальної моделі міжконфесійних сто­сунків потрібне, по-перше, законодавче, правове забезпе­чення, що ґрунтується на принципах:

• рівності всіх конфесій;

• відсутності державної релігії, конфесії;

• відокремлення держави від церкви.

2. Дотримання прав людини, зокрема права на свободу сові­сті та віросповідання.

3. Невтручання держави та політичних партій у релігійні справи.

4. Дотримання державного та громадського нейтралітету що­до конфесій, що діють у межах законодавства.

5. Відкидання силових методів впливу щодо представників інших конфесій із боку священиків.

6. Прагнення до взаєморозуміння, толерантності та консенсу­су між представниками різних церков.

7. Готовність до компромісу в розв'язанні суперечливих пи­тань.

8) Відхід від догматичного мислення та претензій на абсолют­ну істину.

Формування полікультурного світу є однією з важливих проблем сучасності. Цей процес є складним. Але економічний розвиток та формування демократичних, правових держав і гро­мадянського суспільства є тими чинниками, які сприяють і на­далі сприятимуть цим процесам.

Домашнэ завдання

1.Поміркуйте, за якими ознаками, крім вікових і статевих, можна виділити схожість і різноманітність людей.

2.На які групи поділяються люди в суспільстві?

3.Чи змінився принцип вашого ставлення до людей, які не схожі на вас?

4.Чому взаєморозуміння між людьми є запорукою успіху їх­ніх дій?

Підготовка до уроку-семінару

Основні питання.

1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.

2. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкуван­ня світової спільноти.

3. Геополітичне становище України.

4. Глобальні проблеми сучасності, інтереси та цінності як основа єдності людства та співпраці між народами.

5. Внесок українців у світову науку й культуру.