- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
5. Соціальна відповідальність преси.
Чи ненайважливішим обмеженням є соціальна відповідальність ЗМІ взагалі і преси, зокрема.
Свобода слова — це не право журналістів на професійне досягнення або завоювання. Це не право говорити те, що думаєш, у тому числі будь-які нісенітниці, які можуть спасти на думку журналісту. Свобода слова — це все-таки конституційне право народу отримувати достовірну інформацію.
Нині складається парадоксальна ситуація: громадяни довіряють ЗМІ більше, ніж уряду та державному апарату. Так, за даними Євробарометра за 2006 р., у середньому телебаченню довіряють 53 % осіб, радіо — 61 %, пресі — 45 %.
Тому дуже важливо, щоб преса відповідально ставилася до тієї інформації, яку вона надає суспільству.
На Заході існує така теорія соціальної відповідальності. Людина за своєю суттю не може розумно розпоряджатися необмеженою свободою. Звідси — право на свободу слова одних і право інших на свободу захисту від сторонньої свободи. На цій підставі виникають етнічні кодекси.
Домашнє завдання
1.Скільки часу щодня ви відводите на ознайомлення з матеріалами засобів масової інформації?
2.Який із видів засобів масової інформації є для вас домінуючим?
3.Яку інформацію ви одержуєте із цих ЗМІ?
4.Чи довіряєте ви одержуваній інформації?
5.Чи вся інформація є об'єктивною?
6.Роль суспільства в засобах масової інформації: активна (бере участь, пише, дискутує); пасивна (лише читає, спостерігає).
Тема 12. Нація План
Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
Нація етнічна та нація політична.
Світовий досвід націотворення.
Нація та націоналізм.
Формування політичної нації в Україні.
1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
У літературі немає чіткого визначення поняття «нація». Чимало вчених висловлюють сумнів щодо можливості дати більш-менш прийнятне визначення нації, посилаючись на виняткову складність, суперечливість і своєрідність цього феномену, зокрема на динамізм та неоднозначність специфічних ознак цієї історичної спільноти людей.
Нація (від латин, natio — плем'я, народ) — полісемантичне поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи.
Нація — це історична спільнота людей, яка має власну територію, мову, культуру, певний психологічний склад, самосвідомість та об'єднана економічними й політичними зв'язками.
Серед основних ознак нації, як правило, виділяють такі:
1) Спільність походження.
Практично всі націоналістичні рухи при визначенні нації звертають увагу на спільність походження як компонент ідентичності націй. Походження розуміється у двох напрямках — походження від поколінь, які проживали на тій самій території, і походження від поколінь, що розмовляли тією самою мовою. Ці два чинники можуть збігатися.
2) Спільність мови.
Власна мова часто вважається визначальною особливістю нації (незалежно від її комунікативного значення). У деяких випадках мова є винятковою для нації, і, можливо, основою національної ідентичності (наприклад баскська мова). В інших випадках національна мова також використовується іншими націями (характерна для нації, але не виняткова для неї, наприклад німецька мова). Деякі нації, такі як швейцарська нація, самоіден-тифікуються як багатомовні.
3) Спільність культури.
Більшість націй частково визначаються власною культурою. На відміну від мови, національна культура зазвичай є унікальною для нації, хоча й містить багато елементів, спільних з іншими націями. Національна культура теж увібрала в себе культурну спадщину попередніх поколінь.
Релігія також може розглядатися як національний чинник, хоча не всі націоналістичні рухи акцентують на цьому увагу. Релігія може бути привласненою, що робить її національною, але й може не бути винятковою. Наприклад, чимало націй визначають себе як католицькі, хоча безпосередньо релігія є універсалією. Інші релігії притаманні одній етнічній групі, зокрема іудаїзм.
Формування націй почалося в XVI ст. та відбувається й у сьогоденні.
Таким чином, нація являє собою надзвичайно складний динамічний організм, який перебуває в нескінченному русі та розвитку. Ті чи інші ознаки нації певною мірою «працюють» на різних етапах її розвитку. Так, на етапі становлення нації особливо важливу роль відіграють такі її ознаки, як територіально-мовна та економічна єдність. У ході подальшого розвитку, зокрема міграційних процесів, можливі відгалуження нації у вигляді діаспори; у цьому разі вже зазначені ознаки нації більше не відіграють такої суттєвої ролі, як у період її становлення. Посилюється значення різноманітних чинників, складових національної самосвідомості, зокрема таких видових ознак, як гуманістична спрямованість їхньої життєдіяльності та цивілізованість.
Коли територія держави збігається з територією проживання нації, то має місце «національна держава».
Нація разом із політичними, культурними релігійними групами є одним із важливих інститутів сучасного суспільства. Як соціальний інститут, на відміну від етнічної належності, нація поєднує людей не за ознакою їхньої кровної спорідненості або спільного проживання, яке значною мірою несе на собі відбиток їхньої природної спільності, а за ознакою історичної спільності, яка не може бути зведена до суто етнічних особливостей, хоч найчастіше й пов'язана з певним етносом.