Тема11. Засоби масової інформації

План

1. Види та функції засобів масової інформації.

2. ЗМІ як засіб формування громадської думки.

3. ЗМІ в демократичному суспільстві. Участь ЗМІ у форму­ ванні суспільної думки та громадянського суспільства.

4. Свобода слова та цензура.

5. Соціальна відповідальність преси.

1. Види та функції засобів масової інформації.

Засоби масової інформації — це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою та поширенням інформації.

До ЗМІ відносять:

1. друковані засоби: газети, журнали, книги;

2. технічні (звукові та відео) засоби: радіо, телебачення, Інтернет-видання, кінематограф, звуко- та відеозаписи, відео-текст, телетекст, рекламні щити й панелі, домашні відео-центри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Сучасні ЗМІ є установами, створени­ми для відкритої публічної передачі за допомогою спеці­ального технічного інструментарію різноманітних відомос­тей будь-яким особам.

Усім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії, публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів), доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва та поширення інформації, непряма, розділена в просторі та часі, взаємодія комунікаційних партнерів.

Функції засобів масової інформації:

1. Інформаційна функція — отримання й поширення відомос­тей про найбільш важливі для громадян та органів влади події. На основі цієї інформації формується громадська думка щодо діяльності органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо.

2. Освітня функція — донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися в су­перечливому потоці інформації.

3. Функція соціалізації — засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптува­тися до соціальної дійсності.

4. Функція критики й контролю. Критика ЗМІ характери­зується необмеженістю свого об'єкта. їх контрольна функ­ція ґрунтується на авторитеті громадської думки. ЗМІ не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну й моральну оцінку подій та осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні конт­рольних функцій ЗМІ спираються як на громадську думку, так і на закон;

5. Мобілізаційна функція виявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи соціальної бездіяльності.

6. Оперативна функція — обслуговування ЗМІ політики пев­них об'єднань громадян.

ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно висловлювати власні думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіо­мовлення жодний громадянин не може правильно зорієнтувати­ся в політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення.

На сьогоднішній день найпоширенішими в мас-медіа стають рекреативна та функція відтворення в аудиторії певного емоційно-психологічного настрою, які донедавна перебували на периферійних позиціях. Це стосується як загальної ситуації, так і кожного мас-медійного продукту зокрема. Дедалі частіше газети — особ­ливо щотижневі — перетворюються на те, що в західних дослі­дженнях масових комунікацій називають «омнібусами» — пре­су, розраховану на будь-який смак, щонайширшу аудиторію. Суттєво змінює обличчя сучасних мас-медіа економічний чин­ник. Ринкова економіка перетворює інформацію на товар. Вона повинна бути не лише передана, а й придбана, спожита. Засоби масової інформації все частіше намагаються збільшити власні тиражі за рахунок ринкових технологій, маркетингових страте­гій тощо.

Формування громадської думки та об'єктивність не завжди збігаються. До речі, потім автор, роману «Сім'я Тібо» наочно показав, як під впливом кампанії в газетах кардинально змінилося ставлення людей до вступу Франції у війну.

Використання технологій інформаційно-психологічного впливу для маніпулювання громадською думкою — поширене у світі явище. Засоби масової інформації призначені для сприй­няття їх масами. Тому ще дуже давно були визначені межі склад­ності подання матеріалів. Було сформульовано правило, згідно з яким повідомлення повинно мати рівень зрозумілості, який відповідає коефіцієнту інтелекту, приблизно на 10 % нижчому від середнього рівня середовища, на яке воно розраховане. Тому можна не дивуватися примітивності текстів у газетах і журна­лах та новин на телебаченні.

Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потре­бує засобів масової інформації для встановлення й підтримки по­стійних зв'язків між її суб'єктами. Політика неможлива без опо­середкованих форм спілкування та спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між державою та громадя­нами. У сучасному суспільстві ЗМІ все більше виступають не ли­ше необхідною передавальною ланкою у складі механізмів полі­тики, але й її творцем. Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інфор­мації, насамперед телебачення.

Іншою проблемою є контроль за суспільством із боку влад­них структур через ЗМІ. Зокрема, тиск на суспільство під час виборчих кампаній, використання «виборчих технологій» тощо або легітимізація дій влади, намагання подати їх такими, що підтримуються суспільством.

Також слід зауважити, що сучасні мас-медіа значною мі­рою нівелюють соціокультурне відтворення окремої особистості, орієнтуючи її на масове споживання створюваних стереотипів, що підриває основу індивідуальності.

Громадська думка є феноменом, що функціонує не лише на основі інформації, переданої через канали комунікації, а як достатньо автономна, селекціонує, фільтрує цю інформацію. Тому не все, що циркулює каналами ЗМІ, ефективно впливає на суспільство. Прямий ідеологічний тиск може бути ослабле­ний проголошенням у сучасному суспільстві орієнтації на громадянські права, оскільки можливість оприлюднення власної позиції є ефективним важелем соціального контролю за масо­вою комунікацією.