- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
Домашнє завдання
1. Знайдіть у ЗМІ матеріал про яку-небудь політичну подію та схарактеризуйте діяльність її учасників, використовуючи набуті знання.
Тема 10 . Демократія План
Поняття та історичні форми демократії.
Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
Пряма та представницька демократія.
1. Поняття та історичні форми демократії.
Ми вже з'ясували, що демократія (грец. народ + влада = влада народу) — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.
Термін «демократія» походить із давньогрецької мови та буквально означає «влада народу», хоча в новогрецькій мові це слово набуло нового значення й використовується на позначення республіки як форми державного правління.
Саме слово демократія сформувалося в середині V — на початку IV ст. до н. є. зі слів народ та влада для позначення політичної системи, яка тоді існувала в деяких грецьких містах-державах. Така демократія стала яскравою рисою політичного життя в Стародавніх Афінах після повстання 508 до н. є., коли була встановлена Афінська демократія.
Демократія виникла в Стародавній Греції, і стародавні греки були першими дослідниками її феномену. Крім того, в Елладі був поширений такий поділ держав за формами правління: влада одного (монархія), влада кращих (аристократія) і влада народу (демократія). Однак у Стародавній Греції (так само, як і в Стародавньому Римі) рабів і чужоземців не зараховували до громадян — демосу. Те саме стосується і деяких середньовічних держав, які називали демократіями, адже влада належала народу (виборність влади), але при цьому певна, досить велика, частина суспільства просто не належала до народу, представники цієї решти не мали права голосу. Тому деякі дослідники вживають такі терміни, як «рабовласницька демократія» (до якої належить й Афінська демократія), «феодальна демократія», «буржуазна демократія», «соціалістична демократія» тощо.
Інколи демократію називають договірною формою правління, а інколи — спотвореною формою народного врядування, згідно з поділом усіх форм правління на шість можливих типів: тиранія як спотворена форма монархії, олігархія як спотворена форма аристократії та охлократія як спотворена форма народовладдя. Демократія в чистому вигляді не викликала захоплення ані у філософів-аристократів, зокрема, таких як Сократ, ані в прибічників мішаної форми правління, таких як Арістотель. її часто протиставляли так званим складеним державним устроям (де було змішано елементи монархічного, аристократичного та демократичного правління), типовим для класичної Греції та республіканського Риму.
Таким чином, можна зробити висновок, що елементи демократії завжди були присутніми в житті людей. Сама демократія в процесі історичного розвитку пройшла кілька етапів.
Визначають такі історичні форми демократії:
1) первісна родова община;
2)антична демократія;
3)буржуазна демократія.
Крім того, залежно від характеру рівності, яку забезпечує держава, розрізняють такі види демократії:
- політична демократія, яка передбачає лише формальну рівність, рівність прав, і соціальна, що ґрунтується на рівності фактичних можливостей участі громадян в управлінні державою;
- конституційна демократія, яка ставить владу більшості у визначені межі, звужує її повноваження й функції за допомогою конституції та розподілу влади й забезпечує тим самим автономію та свободу меншості, у тому числі й окремих осіб;
- соціальна демократія, що ґрунтується на економічній і соціальній рівності всіх громадян (не означає повної зрівнялівки, визнає конкуренцію).
Демократія в державі може існувати за наявності трьох умов:
високий рівень економічного розвитку;
високий рівень політичної культури;
гарантованість дотримання прав і свобод.
3. Пряма та представницька демократія.
Із курсу правознавства вам уже відомо, що існують дві форми здійснення народовладдя: пряма та безпосередня демократія.
Демократія є необхідним елементом існування сучасного суспільства. Для її існування та повного втілення потрібний певний рівень розвитку самого суспільства в усіх сферах його життя.
Домашнє завдання
1.Уявіть, що ви є учасником парламентських слухань на тему «Шляхи становлення та розвитку демократії в Україні». Складіть власну промову.