- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
7. Політична еліта та політичне лідерство.
Для успішної політичної діяльності політичних партій і всієї політичної системи в цілому необхідна наявність політичної еліти.
Політична еліта — внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка становить меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.
Політичну еліту характеризує:
- близькість цінностей (ціннісна шкала);
-причетність до влади (незалежно від способу входження до влади);
- наявність політичного ресурсного потенціалу; т спосіб легітимізації влади (він обумовлює механізми вироблення та прийняття політичних рішень, їх трансляції на рівень масової свідомості).
Політична еліта складається з правлячої еліти та контреліти.
Роль політичної еліти в суспільстві визначають за такими параметрами:
- позиційний, який полягає у визначенні ступеня політичного впливу тієї чи іншої особи на основі позиції, яку вона займає в системі влади;
- репутаційний, що ґрунтується на рейтингу політика серед інших осіб у владі;
- дієвий — визначається, виходячи з участі в прийнятті стратегічно важливих рішень.
Як правило, у середовищі політичної еліти виокремлюються кілька політичних лідерів.
Політичне лідерство — це суспільно-політичний інститут (процес), за якого одна, а іноді й кілька осіб беруть на себе роль голови, керівника, провідника певної соціальної групи, політичної партії, громадсько-політичної організації чи руху, держави або суспільства в цілому.
Політичний лідер трактується в політології як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, певної громади тощо; як популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення спільної мети.
Політичного лідера не можна ототожнювати з вождем, який не піднімає масу до свого рівня, а опускається сам до рівня маси, служить не державі чи нації, а певним групам, що висунули його та підтримують на політичній арені.
Політичне лідерство є різним за характером. Це може бути лідер реальний (лідери-герої) і менеджер, який не має яскраво вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві; лідер-ідеолог і лідер-прагматик; лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув); лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути), і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника); відкритий лідер та лідер-догматик; лідер-диктатор, який прагне досягти власної мети, спираючись на страх покарання, і демократичний лідер, що оперує не лише власними якостями та авторитетом, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань; лідер-популіст, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйняті (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій, і лідер-професіонал (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:
- об'єднання суспільства навколо спільних цілей;
- схвалення та здійснення компетентних політичних рішень;
-зв'язок влади та підвладних структур, послаблення емоційної відчуженості між двома частинами державного механізму;
-підтримання чи пропагування соціального оптимізму; в легітимізація наявного суспільно-політичного устрою.