Домашнє завдання

1.Підготуйте творчу дослідну роботу на тему «Що необхідно зробити для становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні».

2.Визначте зміст понять «політична система», «політичний режим», «політична партія».

Тема 9. Політичні інститути та процеси План

1. Політика як суспільне явище.

2. Політична система: сутність, структура, функції.

3. Політична система України.

4. Політичні партії.

5. Опозиція. Лобізм.

6. Політична культура. Політична соціалізація.

7. Політична еліта та політичне лідерство.

1. Політика як суспільне явище.

Політика — це сфера діяльності груп, партій, індивідів, держави, пов'язана з реалізацією загальнозначущих інтересів за допомогою політичної влади.

Походження поняття «політика» здебільшого пов'язують із назвою однойменної праці давньогрецького мислителя Арістотеля, у якій він розглядав основи організації та діяльності дер­жави, політичної влади.

Як відносно самостійна сфера суспільного життя політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною дифе­ренціацією суспільства. Покликали її. до життя ускладнення механізмів матеріального виробництва, культурний прогрес, зрос­тання соціальної мобільності суспільства. Унаслідок цих об'єктив­них процесів виокремилися групи людей із підвищеною конфлікт­ністю, непримиренністю. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, су­спільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збе­реження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мистецтво суспільного існування, необхідний чинник збере­ження цілісності диференційованого суспільства.

Цю ситуацію унаочнює вислів Вінстона Черчілля: «На­віть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика ціка­виться нами».

Дуже поширеною на Заході є думка про те, що політика, "держава тауряд — це механізм, за допомогою якого вільні гро­мадяни прагнуть задовольнити власні цілі та інтереси.

Політика як суспільне явище розглядається також:

- як один із різновидів громадської діяльності, що має влас­ні цілі та специфічні правила здійснення;

-як універсальне явище, яке не лише притаманне будь-якому суспільству, а й без якого суспільство об'єктивно не може існувати.

Функції політики:

1. Забезпечення цілісності та стабільності суспільства.

2. Мобілізація загальної діяльності.

3. Управління й регулювання.

4. Політична соціалізація.

До структурних складових політики слід віднести:

-політичні відносини, що відображають сталий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою та з інститута­ми влади;

- політичну свідомість, яка характеризує залежність полі­тичного життя від усвідомленого ставлення людей до сво­їх інтересів;

-політичний інтерес, що являє собою внутрішнє, усвідомле­не джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і до дій, спрямованих на втілення цих цілей у життя;

-політична діяльність суб'єктів політики (суб'єктами полі­тики виступають переважно держава, політичні партії, гро­мадські організації або політичний індивід, дії якого чітко окреслені законами та моральними нормами; іноді і соці­альні інститути, які покликані виконувати переважно неполітичні завдання, здійснюють досить суттєвий вплив на політику: церква, університети, асоціації тощо);

-політичний процес як сукупність видів діяльності суб'єк­тів політики, що охоплюють усі стадії функціонування політичної системи та спрямовані на досягнення політич­них цілей;

-політична організація, що відображає роль інститутів пуб­лічної влади як центрів управління системними процесами. (Це сукупність органів законодавчої, виконавчої й судової влади, партійних і громадських організацій, груп тиску, що представляють політичні інтереси різних верств суспільства в цілому, становлять організаційний кістяк політики. Полі­тична організація концентрує владне волевиявлення наро­ду, зокрема прийняття й організацію управлінського рі­шення, задаючи тим самим певної спрямованості всьому політичному процесу.)

Однією з важливих категорій, пов'язаних із політикою, є по­літичне життя — весь спектр політичних відносин, явищ, подій, які відбуваються в суспільстві. Воно функціонує як усередині дер­жави, так і на міжнародному рівні, виявляється в різних формах (діяльність партій, громадських організацій, війни, революції).

У межах політичних відносин проходить політична діяль­ність, тобто діяльність із завоювання, утримання або користу­вання політичною владою. Ця діяльність може відбуватися в де­мократичному або авторитарному напрямку.

Вирізняють такі основні види політики: внутрішню, зовніш­ню та світову.

Внутрішня політика — це сукупність напрямків економіч­ної, демографічної, соціально-інтеграційної, соціокультурної, ре­пресивної та іншої діяльності держави, і структур, різноманіт­них інститутів, зорієнтованих на збереження, реформування або вдосконалення існуючого соціально-політичного устрою.

Зовнішня політика — це сукупність політичних, економіч­них, військових, соціокультурних акцій держави, її структур щодо міжнародного оточення.