
- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
Домашнє завдання
1.Підготуйте творчу дослідну роботу на тему «Що необхідно зробити для становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні».
2.Визначте зміст понять «політична система», «політичний режим», «політична партія».
Тема 9. Політичні інститути та процеси План
Політика як суспільне явище.
Політична система: сутність, структура, функції.
Політична система України.
Політичні партії.
Опозиція. Лобізм.
Політична культура. Політична соціалізація.
Політична еліта та політичне лідерство.
1. Політика як суспільне явище.
Політика — це сфера діяльності груп, партій, індивідів, держави, пов'язана з реалізацією загальнозначущих інтересів за допомогою політичної влади.
Походження поняття «політика» здебільшого пов'язують із назвою однойменної праці давньогрецького мислителя Арістотеля, у якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади.
Як відносно самостійна сфера суспільного життя політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною диференціацією суспільства. Покликали її. до життя ускладнення механізмів матеріального виробництва, культурний прогрес, зростання соціальної мобільності суспільства. Унаслідок цих об'єктивних процесів виокремилися групи людей із підвищеною конфліктністю, непримиренністю. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мистецтво суспільного існування, необхідний чинник збереження цілісності диференційованого суспільства.
Цю ситуацію унаочнює вислів Вінстона Черчілля: «Навіть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика цікавиться нами».
Дуже поширеною на Заході є думка про те, що політика, "держава тауряд — це механізм, за допомогою якого вільні громадяни прагнуть задовольнити власні цілі та інтереси.
Політика як суспільне явище розглядається також:
- як один із різновидів громадської діяльності, що має власні цілі та специфічні правила здійснення;
-як універсальне явище, яке не лише притаманне будь-якому суспільству, а й без якого суспільство об'єктивно не може існувати.
Функції політики:
Забезпечення цілісності та стабільності суспільства.
Мобілізація загальної діяльності.
Управління й регулювання.
Політична соціалізація.
До структурних складових політики слід віднести:
-політичні відносини, що відображають сталий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою та з інститутами влади;
- політичну свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх інтересів;
-політичний інтерес, що являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і до дій, спрямованих на втілення цих цілей у життя;
-політична діяльність суб'єктів політики (суб'єктами політики виступають переважно держава, політичні партії, громадські організації або політичний індивід, дії якого чітко окреслені законами та моральними нормами; іноді і соціальні інститути, які покликані виконувати переважно неполітичні завдання, здійснюють досить суттєвий вплив на політику: церква, університети, асоціації тощо);
-політичний процес як сукупність видів діяльності суб'єктів політики, що охоплюють усі стадії функціонування політичної системи та спрямовані на досягнення політичних цілей;
-політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління системними процесами. (Це сукупність органів законодавчої, виконавчої й судової влади, партійних і громадських організацій, груп тиску, що представляють політичні інтереси різних верств суспільства в цілому, становлять організаційний кістяк політики. Політична організація концентрує владне волевиявлення народу, зокрема прийняття й організацію управлінського рішення, задаючи тим самим певної спрямованості всьому політичному процесу.)
Однією з важливих категорій, пов'язаних із політикою, є політичне життя — весь спектр політичних відносин, явищ, подій, які відбуваються в суспільстві. Воно функціонує як усередині держави, так і на міжнародному рівні, виявляється в різних формах (діяльність партій, громадських організацій, війни, революції).
У межах політичних відносин проходить політична діяльність, тобто діяльність із завоювання, утримання або користування політичною владою. Ця діяльність може відбуватися в демократичному або авторитарному напрямку.
Вирізняють такі основні види політики: внутрішню, зовнішню та світову.
Внутрішня політика — це сукупність напрямків економічної, демографічної, соціально-інтеграційної, соціокультурної, репресивної та іншої діяльності держави, і структур, різноманітних інститутів, зорієнтованих на збереження, реформування або вдосконалення існуючого соціально-політичного устрою.
Зовнішня політика — це сукупність політичних, економічних, військових, соціокультурних акцій держави, її структур щодо міжнародного оточення.