- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
Демократичні процеси відбуваються як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. Місцева демократія визначається як передача влади державою місцевим або регіональним органам влади, які мають власні демократичні інститути, тобто регіон, округ, місто тощо. Цей тип демократії характерний для Західної Європи. Місцем зародження демократії вважаються міста-держави Стародавньої Греції та міста середнього класу епохи Середньовіччя та Ренесансу.
Принцип субсидіарності полягає в тому, що рішення повинні прийматися на найнижчому, віддаленому від центру рівні. Ця ідея є базовою для поняття місцевої демократії.
Основою місцевої демократії є місцева влада. Сьогодні місцеві органи влади розглядаються як основні інститути прояву демократії, тобто установи, які розташовані ближче до громадян та управляють місцевими справами відповідно до принципу субсидіарності. Це дозволяє демократії реалізовуватися ефективніше, де участь місцевих громадян є простим способом у здійсненні місцевої демократії за принципом більшості. Поширення демократії знизу догори місцевими органами влади, які беруть участь у процесі демократизації суспільства, кваліфікується як місцева демократія.
Місцева влада формується територіальною громадою та діє під її керівництвом.
Громада — це спільноти всіх жителів міста, села, селища, об'єднані за місцем проживання.
Протягом усього свого існування територіальна громада в Україні здійснювала низку важливих функцій, що забезпечували життєдіяльність села чи міста. Серед них найважливішими є: забезпечення правопорядку на своїй території, безпека всіх членів громади та збереження рухомого й нерухомого майна, а також господарська, соціального захисту, культурно-просвітницька функції.
Функції територіальних громад не втратили своєї актуальності й у наш час.
Згідно з Конституцією України, територіальна громада має право розв'язувати питання місцевого значення, що відповідає європейським та світовим стандартам. Стаття 140 затвердила: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятий 21 травня 1997 р. відповідно до Конституції України та Європейської хартії про місцеве самоврядування, визначає територіальну громаду як жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр.
Важливе значення для активізації діяльності територіальної громади, удосконалення її діяльності та правового регулювання має статут територіальної громади. Крім того, що статут безпосередньо регулює діяльність громади у вищезгаданих формах, він сприятиме формуванню територіальної громади як суб'єкта самоврядування.