Домашнє завдання

1.Проаналізуйте рівень дотримання прав і відповідальності грома­дян України.

Тема 8. Громадянське суспільство План

1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.

2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування .

3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.

4. Громадянське суспільство в Україні.

1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.

Поняття громадянського суспільства є досить широким.

Громадянське суспільство — система інститутів поза ме­жами державних і комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення.

Громадянське суспільство — це спільність вільних, рівно­правних людей та їхніх об'єднань, яким держава забезпечує юри­дичні можливості бути власниками, а також брати активну участь у політичному житті. Це сукупність громадянських і соціальних інституцій та організаційних заходів, які формують базис реально функціону­ючого суспільства на противагу й доповнення виконавчих струк­тур держави (незалежно від політичної системи).

Структурними елементами цієї системи є організації (полі­тичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), які охоплюють усі сфери суспільного життя та є своєрідним регулятором свобо­ди людини.

Наведіть конкретні приклади таких елементів.

Основні ознаки громадянського суспільства:

людина, її інтереси, права, свободи є головною його цінністю;

рівноправність і захищеність усіх форм власності, насампе­ред приватної (у її групових та індивідуальних різновидах);

економічна свобода громадян та їхніх об'єднань, інших суб'єктів виробничих відносин у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності;

свобода й добровільність праці на основі вільного вибору форм та видів трудової діяльності;

надійна та ефективна система соціального захисту кожної

людини;

ідеологічна й політична свобода, наявність демократичних інститутів і механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування та здійснення держав­ної політики.

Громадянське суспільство утворюють лише вільні та рівні індивіди та створені ними добровільні асоціації, зорієнтовані на громадські справи, а також вільна преса як засіб комунікації та самовираження.

Таке суспільство може утворитися за умов, коли:

по-перше, саме трудівники є власниками (колективними або індивідуальними) засобів виробництва та результатів своєї праці;

по-друге, такі трудівники-власники становлять більшість дорослого населення країни, дорослих громадян держави; я по-третє, політична система суспільства (зокрема порядок виборів до представницьких органів держави й органів міс­цевого самоврядування) забезпечує вільне й адекватне во­левиявлення дорослих громадян;

по-четверте, такому волевиявленню населення належить керівне, вирішальне значення в суспільному житті (через забезпечення панування законів держави, їх найвищу юри­дичну силу);

по-п'яте, безумовною змістовною межею волевиявлення біль­шості населення є основні права людини: непорушність, не­заперечність, недоторканність цих прав має бути абсолют­ною. Основні права людини — це той універсальний кордон, який не може перетинати будь-яка більшість населення.

Громадянське суспільство є штучним утворенням, оскільки це такий стан міжлюдських відносин, який є наслідком не приро­ди, а свідомого втручання в міжлюдські відносини. Це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна ха­рактеристика; це сфера самовиявлення й реалізації потреб та інте­ресів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соці­альних, релігійних, національних, духовних, культурних).

Громадянське суспільство:

по-перше, характеризується тим, що в ньому є місце як для консервативних, так і для радикальних сил, які виступа­ють його необхідними компонентами;

по-друге, характеризується відносним соціальним консен­сусом за системою базових соціальних цінностей (права лю­дини, демократія, плюралізм, правова держава, верховен­ство закону, власність, соціальна захищеність тощо);

по-третє, характеризується діалогом різних політичних сил, спрямованих на підтримку, постійне відновлення, відтво­рення соціального консенсусу відповідно до соціальних умов, які змінюються.

До атрибутів громадянського суспільства відносять:

наявність публічного простору, засобів і центрів комуніка­ції, наслідком чого є формування сфери громадського (ци­вільного) життя та громадської думки;

організоване громадське (публічне) життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами;

не залежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному і колективному рівні;

орієнтація на громадські інтереси та публічну політичну діяльність, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілкування на засадах взаємної довіри й співро­бітництва.

Також варто зазначити, що громадянське суспільство ха­рактеризується виконанням таких функцій:

самоорганізація громадського механізму для виконання суспільних справ;

противага владним структурам, є головною перешкодою проти можливих спроб узурпації влади;

засіб соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на «суспільно корисні справи»;

сприятливе суспільне середовище для поширення грома­дянської політичної культури й через неї — для зміцнен­ня демократичного ладу, надання процесу демократизації незворотного характеру.

Отже, чим розвиненішим є громадянське суспільство, тим легше громадянам захищати власні інтереси, тим більшими є їх­ні можливості щодо самореалізації в різних сферах суспільного життя і тим меншою є небезпека узурпації політичної влади тими або іншими її органами чи окремими особами.

Вважається, що основним завданням громадянського су­спільства є контроль за діяльністю держави. У зв'язку з цим іс­нувала думка, що громадянське суспільство має протистояти дер­жаві. Сучасний погляд, який спирається на досвід діяльності громадянського суспільства, полягає в тому, що протистояння можливе лише на етапах формування громадянського суспіль­ства або в країнах зі слабкою демократією. У більшості ж випадків основою взаємовідносин держави та громадянського суспіль­ства повинно бути співробітництво, що сприятиме їх розвитку й закріпленню демократії та створенню правової держави.

Щодо можливості втручання держави у справи громадян­ського суспільства, то існують дві точки зору:

американська, згідно з якою держава не повинна втруча­тися у справи громадянського суспільства;

європейська, яка надає державі право регулювати діяльність громадянського суспільства та виховувати громадян.