Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЧиО методичка.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
806.4 Кб
Скачать

Домашне завдання

1.Чи є однорідним людське суспільство?

2.Чим зумовлена така неоднорідність?

3.Проаналізуйте соціальну структуру та соціальну стратифікацію сучасної України й поясніть, чому вони мають саме такий характер.

4.Повторіть тему «Конфлікти».

Тема 6. Соціальна мобільність План

  1. Поняття соціальної мобільності.

  2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.

  3. Поняття комунікації та комунікативності.

  4. Участь у житті суспільства.

1. Поняття соціальної мобільності.

Кожний індивід, кожна група має можливість переходити з однієї соціальної страти (групи) до іншої (рух по вертикалі), а також пересуватися в межах окремої страти (горизонтальний рух); підвищити чи знизити свій соціальний статус, тобто вия­вити соціальну мобільність.

Соціальна мобільність — міжгрупова або просторова рух­ливість населення, його здатність (готовність) до соціальних пе­реміщень.

Соціальні переміщення є виявом соціальної мобільності, яка виражається у зміні класової належності індивідів, у пере­ходах з однієї внутрікласової групи до іншої, міграції сільських жителів до міста і навпаки. За напрямом переміщення розрізня­ють вертикальну соціальну мобільність — посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи та верстви з вищим чи нижчим статусом, і горизонтальну соціальну мобіль­ність— рух між соціально однорідними позиціями й категорія­ми населення. Обидва види переміщення тісно пов'язані між со­бою, вони переплітаються, взаємодіють.

Таким чином, соціальна мобільність дає змогу змінити роль тих чи інших страт (груп), людина дістає можливість переходи­ти з однієї соціальної страти (групи) до іншої.

Перехід з однієї страти до іншої називають міжгенераційною мобільністю (дочка середньовічного заможного міщанина за­вдяки одруженню із сином графа переходить із верстви міщан до верстви дворян). Пересування в межах окремої страти — внутрішньогенераційною мобільністю (пересування службовими сходинками, наприклад військових).

Соціальну мобільність зумовлюють об'єктивні обставини:

  • структурні зрушення в економіці;

  • зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й від­носин власності;

  • послаблення закріпленості працівників за соціально та еко­номічно нерівноцінними видами діяльності.

Соціальній мобільності сприяють такі умови:

- соціальне походження;

- фінансові можливості;

- наявність престижних позицій;

- освіта.

Соціальна мобільність може відбуватися різними шляхами:

- економічним;

- політичним;

- військовим;

- церковним;

- шлюбним;

- у галузі науки та мистецтва.

Соціальна мобільність може відбуватися завдяки одній чи кільком умовам, одному чи кільком шляхам.

Соціальні переміщення між групами складні, супроводжу­ються певними соціальними наслідками, найістотнішим із яких є постійна наявність перехідних (маргінальних) верств щодо пев­них соціальних спільнот.

2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.

Соціальну структуру не можна схарактеризувати як звичай­ний опис суспільства в «горизонтальній проекції», вона переду­сім є відображенням соціальної нерівності. Нерівність індивідів і соціальних груп є первинною ознакою соціальної структури.

Нерівномірність соціального статусу людей, процес соціаль­ної мобільності може породжувати конфлікти.

Таким чином, для того щоб розв'язати конфлікт сторони повинні спілкуватися між собою.

Спілкування та співробітництво відіграють важливу роль у соціальному житті людини та є єдиною позитивною перспек­тивою розвитку соціуму.