- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
Домашне завдання
1.Чи є однорідним людське суспільство?
2.Чим зумовлена така неоднорідність?
3.Проаналізуйте соціальну структуру та соціальну стратифікацію сучасної України й поясніть, чому вони мають саме такий характер.
4.Повторіть тему «Конфлікти».
Тема 6. Соціальна мобільність План
Поняття соціальної мобільності.
Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
Поняття комунікації та комунікативності.
Участь у житті суспільства.
1. Поняття соціальної мобільності.
Кожний індивід, кожна група має можливість переходити з однієї соціальної страти (групи) до іншої (рух по вертикалі), а також пересуватися в межах окремої страти (горизонтальний рух); підвищити чи знизити свій соціальний статус, тобто виявити соціальну мобільність.
Соціальна мобільність — міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень.
Соціальні переміщення є виявом соціальної мобільності, яка виражається у зміні класової належності індивідів, у переходах з однієї внутрікласової групи до іншої, міграції сільських жителів до міста і навпаки. За напрямом переміщення розрізняють вертикальну соціальну мобільність — посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи та верстви з вищим чи нижчим статусом, і горизонтальну соціальну мобільність— рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення. Обидва види переміщення тісно пов'язані між собою, вони переплітаються, взаємодіють.
Таким чином, соціальна мобільність дає змогу змінити роль тих чи інших страт (груп), людина дістає можливість переходити з однієї соціальної страти (групи) до іншої.
Перехід з однієї страти до іншої називають міжгенераційною мобільністю (дочка середньовічного заможного міщанина завдяки одруженню із сином графа переходить із верстви міщан до верстви дворян). Пересування в межах окремої страти — внутрішньогенераційною мобільністю (пересування службовими сходинками, наприклад військових).
Соціальну мобільність зумовлюють об'єктивні обставини:
структурні зрушення в економіці;
зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й відносин власності;
послаблення закріпленості працівників за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності.
Соціальній мобільності сприяють такі умови:
- соціальне походження;
- фінансові можливості;
- наявність престижних позицій;
- освіта.
Соціальна мобільність може відбуватися різними шляхами:
- економічним;
- політичним;
- військовим;
- церковним;
- шлюбним;
- у галузі науки та мистецтва.
Соціальна мобільність може відбуватися завдяки одній чи кільком умовам, одному чи кільком шляхам.
Соціальні переміщення між групами складні, супроводжуються певними соціальними наслідками, найістотнішим із яких є постійна наявність перехідних (маргінальних) верств щодо певних соціальних спільнот.
2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
Соціальну структуру не можна схарактеризувати як звичайний опис суспільства в «горизонтальній проекції», вона передусім є відображенням соціальної нерівності. Нерівність індивідів і соціальних груп є первинною ознакою соціальної структури.
Нерівномірність соціального статусу людей, процес соціальної мобільності може породжувати конфлікти.
Таким чином, для того щоб розв'язати конфлікт сторони повинні спілкуватися між собою.
Спілкування та співробітництво відіграють важливу роль у соціальному житті людини та є єдиною позитивною перспективою розвитку соціуму.