- •Вступ. План
- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •Тема 1. Соціалізація особистості. План
- •1.Поняття «соціалізація».
- •2.Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Внз. Молодіжна субкультура.
- •Підготовка до уроку-семінару:
- •Література.
- •Домашнє завдання:
- •Тема 3. Стереотипи та упередження План
- •1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.
- •2. Гендерні стереотипи.
- •3.Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження.
- •4.Толерантність.
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Конфлікти План
- •1.Поняття «конфлікт». Типи конфліктів.
- •2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •3. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •Домашнє завдання.
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей) План
- •1. Суспільні відносини
- •2. Соціальна структура населення.
- •3. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства. Стратифікація сучасного українського суспільства.
- •Домашне завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність План
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •4. Участь у житті суспільства.
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність План
- •1. Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.
- •2. Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3.Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Права та відповідальність людини й громадянина. Відповідальність держави перед людиною.
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство План
- •1. Суть, атрибути та функції громадянського суспільства.
- •2. Поняття громади. Територіальне громадське та міське самоврядування.
- •3. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути та процеси План
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політична система України.
- •5. Опозиція. Лобізм .
- •6. Політична культура. Політична соціалізація.
- •7. Політична еліта та політичне лідерство.
- •Домашнє завдання
- •Тема 10 . Демократія План
- •1. Поняття та історичні форми демократії.
- •Тема11. Засоби масової інформації
- •3. Змі в демократичному суспільстві. Участь змі у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.
- •4. Свобода слова та цензура.
- •5. Соціальна відповідальність преси.
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація План
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна та нація політична.
- •3. Світовий досвід націотворення.
- •4. Нація та націоналізм.
- •5. Формування політичної нації в Україні.
- •Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність План
- •1. Поняття полікультурності як добросусідства культур.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв'язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві.
- •Тема 14. Україна і світ
- •1. Україна у структурі загальноцивілізаційного процесу.
- •2. Геополітичне становище сучасної України. Місце України ж в інтеграційних процесах у Європі та світі.
- •3. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.
- •4. Стратегічне партнерство. Україна у світовій економіці.
- •5. Міграційні процеси в Україні та світі. Хвилі міграції. Становище мігрантів в Україні.
- •7. Внесок українців у світову науку й культуру.
Вступ. План
1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
2. Індивідуальність як феномен людини.
3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
Філософська думка завжди виявляла особливий інтерес до вивчення проблеми людини та всього, що її стосується. Якою є своєрідність людської істоти? Як у ній пов’язані природне й соціальне, індивідуальне і родове? На що спрямовані думки та дії людини? Чого вона бажає, у що вірить, на що сподівається?
До усвідомлення цих та інших питань людського буття незмінно звертається кожне покоління людей, прагнучи виробити нові шляхи, цілісний підхід до осягнення людини.
Поняття «люди» у Великому тлумачному словнику сучасної української мови визначається як «суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці».
За походженням людина є біологічною істотою. Разом із тим між людиною та людиноподібними мавпами існують принципові відмінності. Тільки людині властиве справжнє прямоходіння. Унаслідок вертикального положення кістяк людини має широкий таз, плоску грудну клітину, різкі вигини хребта, склепінчастоподібну ступню. Великий палець нижніх кінцівок наблизився до інших, узявши на себе функцію опори. Гнучка кисть руки – органа праці – здатна виконувати найрізноманітніші рухи.
Мозковий відділ черепа за розмірами значно випереджає лицьовий. Людина має дуже складно влаштований головний мозок об’ємом близько 1300-1600 см3 (у мавп – 400 – 500 см3). У мозку людини дуже розвинені лобні, вискові та тім’яні частини. Де розташовані найважливіші центри, що відповідають за психіку та мовлення.
З усіх живих істот лише людина має свідомість і мислення. Фізіологічне обґрунтування принципової відмінності розумової діяльності людини було сформовано в концепції І.Павлова про другу сигнальну систему. Відповідно до цієї концепції, тварини сприймають навколишній світ через збудження, які впливають безпосередньо на органи чуття, тобто вони вловлюють сигнали, що надходять із зовнішнього середовища, завдяки зору, слуху, нюху, дотику та ін.. це і є першою сигнальною системою. Вона властива й людини, яка успадкована її від своїх тваринних предків. Але, крім неї, у людини сформувалася ще й друга сигнальна система, де сигналами виступають слова – написані, почуті або лише обмірковані. Вони є висловленням наших думок. «Слово зробило нас людьми» (І.Павлов).
Але водночас кожний із нас належить до суспільства – соціуму, тому людина є соціальною істотою. Тільки вона здатна на усвідомлену колективну (соціальну) працю, тільки вона може створювати знаряддя виробництва, творити в науці та мистецтві. Лише еволюція людини набула соціального характеру, звільнившись від жорстокого контролю біологічних чинників.
Таким чином, людина – це біосоціальна істота, яка органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний способи існування та спроможна цілеспрямовано вдосконалювати світ і саму себе.