4.1.1.1 Опрацювання журналу нівелювання траси

Трасу трубопроводу розбивають на пікети. Віддаль між пікетами – 100 м. Характерні точки, які зустрічаються між пікетами і призначені для уточнення рельєфу місцевості називаються плюсовими точками. Такими точками є ПК0+10,0, ПК0+16,0, ПК0+34,4 тощо (рисунок 4.1), (таблиця 4.1).

Відмітки пікетів визначають через перевищення, а відмітки плюсових точок – через горизонт інструменту. Для прикладу в журналі нівелювання траси (таблиця 4.1) виконано опрацювання результатів нівелювання на перших двох станціях.

Для контролю польових вимірювань визначають різницю п’яток: відлік за червоною стороною рейки мінус відлік за чорною стороною рейки. Наприклад на першій станції для задньої рейки 7091-2311=4780 мм. П’яткова різниця для задньої рейки рівна 4780 мм. Допустиме відхилення п’яткової різниці задньої і передньої рейки складає 5 мм.

Визначають перевищення між пікетами: перевищення рівне різниці між заднім відліком за рейкою і переднім

. (4.1)

Перевищення визначають як за червоною ( і ), так і чорною ( і ) стороною рейок. Таким чином, для кожного перевищення знаходять два його значення і , між якими допускається розходження не більше 5 мм.

Записавши визначені значення і перевищень в графу 6 і 7 журналу нівелювання траси (залежно від їх знака), розраховують середнє

, (4.2)

яке заокруглюють до цілої кількості міліметрів, після чого записують в графу 8 або 9 (залежно від їх знака). Якщо в заокругленому значенні останньою цифрою буде цифра 5 (десятих), то, за правилом Гауса, заокруглення здійснюють до найближчого цілого парного числа:

- ;

- ;

- .

Для контролю правильності розрахунків в журналі нівелювання траси (таблиця 4.1) виконують сторінковий контроль. З цією метою в кожній з граф 3, 4, 6, 7, 8, 9 сумують усі записані в них числа. Так як на усіх станціях на кожну з нівельованих точок взято по два відліка (один – за чорною стороною рейки, другий – за червоною), то очевидно, що в результаті сумування в графах 3 і 4 будуть отримані суми усіх записаних на даній сторінці відповідно задніх і передніх відліків ( – номери станцій, відліки на яких записані на цій сторінці журналу).

Визначені суми записують в рядку під підсумковою рискою, проведеною в нижній частині сторінки. В наступному рядку записують їх різницю

, (4.3)

а ще в нижчому рядку – половину цієї різниці. Перевірять виконання рівності

, (4.4)

де , – суми середніх перевищень, розраховані на даній сторінці в графах 8 і 9 відповідно. Незначним розходженням (1-2 мм), яке можна при цьому отримати за рахунок заокруглення середніх значень перевищень нехтують.

В журналі нівелювання траси в рядках сторінкового контролю записують тільки числові значення знайдених розрахованих сум і різниць без їх позначень буквами.

На станціях 2, 3, 4 і 5 розраховують значення горизонту інструменту. Для кожної станції це роблять двічі – за спостереженнями на задню і передню точки (ГІ рівний відмітці Н задньої (або передньої) точки плюс відлік за чорною стороною розміщеної в даній точці рейки).

Наприклад на станції 2

ГІ=Н_ПК0+а_ПК0=130,220+1,315=131,535 м, (4.5)

ГІ=Н_ПК1+а_ПК1=129,827+1,707=131,534 м. (4.6)

Розходження між двома розрахованими значеннями ГІ допускається в межах 5 мм. Одне з значень ГІ записується в графу 10 журналу нівелювання траси.

На станціях 2, 3, 4 і 5 розраховують відмітки плюсових точок. Розрахунок виконують через ГІ: відмітка плюсової точки рівна різниці між ГІ даної станції та відліком за рейкою розміщеною в даній плюсовій точці.

Наприклад на станції 2 відмітка плюсової точки ПК0+10 буде рівна

Н_ПК0+10=ГІ-а_ПК0+10=131,534-1,453=130,081 м, (4.7)

а відмітка плюсової точки ПК0+16 буде рівна

Н_ПК0+16=ГІ-а_ПК0+16=131,534-1,584=129,950 м. (4.8)