1. З початком вогневої підготовки атаки противника

особовий склад укривається в укриттях, на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

Командир взводу і спостерігачі ведуть спостереження за противником.

2. З переходом противника в атаку

за командою (сигналом) командира взвод негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу і приданих йому вогневих засобів.

3. Противник, який увірвався в опорний пункт взводу,

знищується вогнем впритул, мінами направленої дії, гранатами і в рукопашній сутичці. Танки, які пройшли через траншею, знищуються з тилу і флангів вогнем з РПГ (СПГ) і ручними протитанковими гранатами. Піхота, що йде слідом за ними, знищується вогнем із стрілецької зброї.

4. Під час вклинення противника на позиції сусідів взвод, продовжуючи обороняти свій опорний пункт, виділяє частину вогневих засобів для ведення вогню у фланг і тил противнику.

5. У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і знищує противника вогнем всіх видів зброї з різних позицій.

Тема 20: механізований взвод в обороні

ЗАНЯТТЯ 2: ОБОРОНА ВЗВОДУ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. ОБОРОНА ВЗВОДУ В МІСТІ, ГОРАХ, ЛІСІ. 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБОРОНИ ВНОЧІ ТА ВЗИМКУ. 3. ДІЇ ВЗВОДУ ПРИ БЛОКУВАННІ РАЙОНУ, ІЗОЛЯЦІЇ УГРУПОВАНЬ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ.

У місті механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати 1-2 будинки, механізоване відділення – будинок або поверх будинку.

Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, ПТРК і інші вогневі засоби. Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до них прострілювались фланговим та перехресним вогнем.

Будинок готується до кругової оборони, яка забезпечить утримання його тривалий час навіть при оточенні противником.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти віна та двері цеглою, мішками з піском (землею), влаштувати бійниці та амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до опорного пункту (будинку) прикриваються інженерними загородженнями. На вулицях будуються барикади, в яких влаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів.

Механізовані підрозділи в горах, як правило, обороняються на більш широкому, ніж у звичайних умовах, фронті, перехоплюючи напрямки, які доступні для дій противника, на узгір’ях, перевалах, відрогах гір, а в широкій гірській долині – як у звичайних умовах.

Оборона будується шляхом створення окремих взводних ОП з метою отримання домінуючих висот, перевалів, дорожніх вузлів та інших важливих ділянок місцевості. Опорні пункти створюються таким чином, щоб забезпечувалась їх кругова оборона.

Взвод може обороняти ОП у відриві від інших взводів роти.

Під час організації оборони в горах командир взводу крім вирішення звичайних питань зобов’язаний:

• організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними;

• врахувати мертві простори поблизу ОП і підготувати по них вогонь;

• ретельно вивчити підступи до ОП з фронту, тилу і флангів;

• створити на позиціях збільшений запас ракет та боєприпасів, особливо гранат;

• передбачити засоби щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень або на стиках з сусідами.

Передній край оборони вибирається попереду узлісся або відноситься в глибину лісу на 50-100 м.

У лісі опорний пункт взводу, як правило, перехоплює дорогу, 1-2 просіки.

Під час переходу до оборони в лісі командир взводу окрім загальних питань щодо підготовки оборони повинен:

• організувати розчищення лісу та чагарнику для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування;

• підготувати кинджальний вогонь та вогонь з дерев;

• передбачити протипожежні заходи (створити захисні смуги та запаси води, підготувати лопати, сокири, пили, гаки, очистити опорний пункт від сушняку).

• підготувати над траншеями козирки для захисту особового складу від осколків снарядів, які розриваються при зіткненні з деревами;

• для ведення вогню із стрілецької зброї та спостереження на деревах з густою кроною обладнати площадки.

Зимою командир підрозділу особливу увагу в обороні звертає на забезпечення постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, передбачає більш часту заміну спостерігачів та чергових вогневих засобів, особливо вночі, в заметіль та в снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

• Оборона підрозділу організується на найбільш доступних для дій противника напрямках.

Для ведення оборони вночі командир підрозділу до початку темряви повинен визначити та вказати підлеглим командирам:

• добре видимі вночі орієнтири;

• завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних для ведення вогню вночі; спостереження та підслуховування;

• по яких ділянках місцевості перед ПКО і на флангах додатково підготувати вогонь;

• порядок застосування ПНБ і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо осліплення засобів освітлення противника.

• додаткові заходи щодо забезпечення флангів;

• розпізнавальні знаки своїх підрозділів;

26-мм ракета висвітлює місцевість у радіусі 180—200 м протягом 4—5 хв, освітлювальна бомба (снаряд) може висвітлювати місцевість у радіусі більше 2 км протягом 6—8 хв, а прожектори можуть спрямованим променем освітити смугу 50—200 м на відстані до 10 км. Досвід показує, що висвітлення місцевості перед фронтом роти одною-двома ракетами через кожні 10 — 15 хв забезпечує успішне ведення прицільного вогню усіма видами зброї по підрозділах противника, що наступають.

Дії щодо блокування плануються та проводяться в тісній взаємодії з підрозділами МВС, СБУ. Як правило, механізовані й танкові підрозділи беруть участь у блокуванні району, а підрозділи внутрішніх військ МВС - у прочісуванні блокованого району. Коли місця розташування незаконних збройних формувань, складів зброї і боєприпасів відомі, то одночасно з блокуванням всього району блокуються й ці місця, після чого проводиться прочісування та ліквідація (роззброєння) незаконних збройних формувань.

Район знаходження незаконних збройних формувань вважається блокованим, коли між сусідніми підрозділами, які розташовані на кордоні району є видимий і вогневий зв'язок.

Підрозділам для блокування призначаються ділянки:на закритій місцевості: взводу - до 900 м; на відкритій місцевості: взводу - до 1800 м.

Залежно від обстановки протяжність ділянок може бути менша.