Розвиток мовлення Підготовчий клас

№

п/п

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-пізнавальної роботи та очікувані результати

1

2

3

1. Наш клас, наша школа.

Назва і призначення предметів класу.

Назва особистих та навчальних приладь, іграшок.

Правила речей поведінки під час занять.

Правила для учнів.

Знайомство зі школою.

Режим дня. Правила особистої гігієни.

Назви частин тіла та предметів догляду за ним.

Режим харчування. Їдальня. Правила поведінки за столом.

Назви чайного і столового посуду, продуктів харчування.

Режим сну. Спальня. Назви меблів, спальних, білизни, одягу.

Бережне відношення до речей (одягу, підручників, книжок, іграшок, шкільного обладнання).

2. Осінь

Характерні ознаки осені. Спостереження за погодою.

Фрукти, овочі, ягоди знайомі учням.

Домашні тварини і їх діти.

Участь в роботі на шкільному участі.

Догляд за кімнатними рослинами.

Екскурсії в природу.

3. Наше місто.

Назва міста. Де знаходиться школа.

Знання двох-трьох підприємств і культурно-просвітніх установ (бібліотека, кінотеатр).

Транспорт (автобус, трамвай, метро, тролейбус).

Назви деяких професій зв’язаних з транспортом. Правила поведінки в транспорті.

Вулиця правила переходу.

Поведінка на вулиці.

4. Зима.

Характерні ознаки.

Спостереження за погодою.

Назви предметів зимового одягу і взуття.

Зимові розваги дітей (назви деяких видів спорту).

Праця людей. Зимові роботи.

Свято ялинки.

Птахи найближчого оточення.

Підгодівка птахів взимку.

5. Наш дім.

Моє ім’я, прізвище.

Мої рідні (склад сім’ї) члени сім’ї, їх імена, заняття.

Повага до праці дорослих.

Виконання посильних доручень в сім’ї.

6. Весна.

Характерні ознаки.

Сад і город.

Праця людини в саду, городі весною.

Посадка дерев, кущів, перекопування клумб, грядок.

Назви деяких видів квітів, плодових дерев, фруктів, овочів.

7. Рідна країна.

Наша Батьківщина – Україна.

Київ – головне місто нашої України.

Турбота про людей і дітей в нашій країні.

Свята, знаменні дати, традиції.

Участь дітей в підготовці святкових ранків.

Розвиток розмовного та описово-розповідної мови.

- розуміння різних форм зверненого мовлення, доручень.

- використання слів, які виражають ознаки предметів за кольором, формою, величиною, смаком і їх протилежне значення.

- використання слів, що означають ознаки дій і їх направленість.

Теми для бесід.

1. Наша школа, наш клас.

2. Дитячі ігри та забави.

3. Наше тіло, гігієна, охорона здоров’я.

4. Пори року.

5. овочі, фрукти.

6. Свята і традиції.

Формування граматичної будови мовлення.

Робота над реченням:

прості непоширені речення

- складання простих непоширених речень;

- виділення в реченні слів, що означають предмет, дію;

- граматичні ознаки числа в іменниках та дієсловах теперішнього та минулого часів 1-ої і 3-ої особи чоловічого та жіночого родів;

- сполучення іменників з числівниками у дієсловах минулого часу4

- сполучення іменників із займенниками у дієсловах минулого часу;

Прості поширені речення

(тричленні):

- складання простого поширеного речення, де третій член стосується дієслова й означає перехідність дії на предмет у знахідному відмінку;

- використання в реченнях слів:

а) що вказують на напрям руху, переміщення предметів;

б) іменників у знахідному відмінку з прийменниками в, на, під.

- місцезнаходження предметів, що відповідають на питання де? (іменник у місцевому відмінку з прийменниками (у, на);

- поширення тричленного речення словами:

а) що означають ознаки предметів;

б) сполучення, що означають часові відношення;

в) дієсловами теперішнього і минулого часів 1-ої та 3-ої особи; дієсловами, вираженими складним майбутнім часом.

Зв’язне мовлення

Складання: а) елементарних звертань, прохань, доручень, адресованих одному або всім дітям.

- вміння повідомити про своє почуття, стан речей, взуття, приладдя.

- вміння описати предмети за кольором, розміром, за їх станом.

- використання доручень в навчальній роботі.

б) коротких діалогів за питаннями вчителя з використанням речень, що виражають:

ствердження або негативну відповідь, наявність або відсутність потрібного предмета, прохання, вміння або невміння, знання або незнання, можливість або неможливість якоїсь дії, повідомлення про виконання або невиконання дії, завдання.

Описи:

а) описи добре відомих дій, предметів, що демонструються за допомогою питань вчителя.

Встановлення часової послідовності події за серією малюнків (2-3).

Повідомлення про погоду, календарні дні, події минулого часу.

Вимова

1. Розвиток моторики мовленнєвого апарату, виховання рухів, необхідних для правильної вимови звуків;

2. Виховання нормального темпу мови (проводиться на матеріалі голосних звуків і відпрацьованих у вимові приголосних з використанням складових сполучень та словника).

Фронтальні заняття

Формування навичок звуковимови, розвиток фонематичного слуху.

Розвиток моторики артикуляційного апарату. Закріплення правильної звуковимови і розрізнення звуків:

а) що не потребують корекції: а, о, У, М, п, В, К, Н, Ф, Т, Х, Е; диференціація К-Х;

б) що потребують корекції: И, Л, М, К, П, В, Н, Ф у сполученнях з І та Е; диференціація в-ф; І-Л, с-с′, и-і, з-з′, с-з, б-б′, п-б;

в) розрізнення на слух засвоєних звуків і звукосполучень від інших (незасвоєних): у від а, о, и, е; па від ма, ка, ва; са від за, ца, тя, ша; розрізнення звуків у складі слова;

Розвиток навичок аналізу й синтезу звукового складу слова.

Робота над словником

- назви предметів, дій ознак;

- явища природи та суспільного життя;

- порівняння предметів за ознаками;

- розуміння і використання у мовленні слів зі значеннями;

а) зменшувально-пестливим;

б) просторового розташування: тут, там, зліва, справа, внизу, вгорі, туди, сюди;

в) прийменників в, на, що позначають місцезнаходження, напрям дії, переміщення;

г) ознаки предметів за кольором, розміром, формою, смаком, станом і ознакою дії (червоний, великий, солодкий, чистий, писати, красиво);

д) часових відношень (нині, потім, ранком).

- особові та вказівні займенники (я, ти, він, вона, воно, цей, той).

Збагачення пасивного та активного словника. Сприймання розуміння мовлення, використання слів в спілкуванні:

Розуміє значення слів, правильно їх використовує в мовленні, інтонує, дотримується нормального темпу і ритму мовлення.

Сформованість уявлень про предметний світ;

розпізнавання та розуміння змістових елементів, прогнозування, утримання в оперативній пам’яті;

практичне оволодіння типовими конструкціями простих речень.

1. Розуміння простих звернень, доручень, спрямованих до одного учня або до класу.

2. – слів і речень, необхідних в навчальній і побутовій діяльності (підбір словника носить тематичний характер).

3. – навчальних дій і правильне їх виконання.

4. – виконання дій з різними предметами, одним і тим же.

5. – вміння правильно відповідати дією на запитання, які потребують елементарного узагальнення.

6. – вміння звертатись самостійно з простими проханнями.

7. – вміння користуватись ввічливими звертаннями.

8. – вміння відповідати на запитання хто? що?

- розвивати вміння, необхідні для побудови діалогу (відповідати на поставлене запитання, задавати запитання під час бесіди і ін.);

- формувати вміння, необхідні для побудови зв’язного мовлення (обдумувати і висловлювати зміст тексту);

- вміння описувати предмети з допомогою простих запитань.

Знати значення і вміти виділяти в реченні слова, що означають предмет, дію за запитаннями хто? що? що робить? що робив?

Вміння складати прості непоширені речення у сполученнях іменників з числівниками один одна;

із займенниками мій, моя у дієсловах минулого часу.

Вміння складати прості поширені речення з використанням знайомих слів за зразком: читає книгу, малює будинок.

Вміння складати речення за допомогою вчителя з словами, що означають просторові відношення, та слів, які відповідають на запитання куди?

Засвоєння значення прийменників;

Уміння їх розпізнати і відповідати на запитання куди? де?

Вміння складати поширене тричленне речення шляхом використання прикметників і іменників жіночого та чоловічого родів у називному відмінку.

Вміння диференціювати і складати речення з дієсловами теперішнього минулого (1-ої та 3-ої особи) та складним майбутнім часом.

Вміти правильно співвідносити запитання що робить? що робив?

що буде робить? з часом дії.

Формування вміння встановлювати зв’язок слів у реченні за запитаннями.

Розуміння і вміння складати фрази, потрібні у навчальній і побутовій діяльності на зразок: покажіть альбом з малювання; дістаньте буквар;

розрізнення спонукальних і питальних звертань на зразок: візьми олівець. Взяв олівець?

вміння самостійно звернутися до товариша, вчителя, вихователя з простим проханням типу: Оленко, покажи малюнок;

вміння відповідати на запитання хто це? що це? що робить? що будуть робить? де? куди?

Розуміння і вміння складати вираз зі знайомих слів, словосполучень, короткого зв’язного висловлювання (двоє – троє речень за допомогою запитань вчителя, вихователя).

Вміння складати описи за допомогою запитань що це? яке за кольором? формою? розміром? що роблять з цим предметом?

Уміння передати зміст малюнків за допомогою вчителя.

Вміння складати описи за допомогою вчителя.

Навчити дітей прислухатися до мовного потоку, розрізняти та запам’ятовувати різноманітні звукові елементи.

У цей період значна увага приділяється диференціації звуків за твердістю й м’якістю, дзвінкістю й глухістю. Продовжується робота, спрямована на розвиток уміння впізнавати, розрізняти й виділяти звуки у слові. Школярі вчаться розрізняти у словах наголошені й ненаголошені голосні.

Протягом цього етапу навчання продовжується корекція звуків та диференціація твердих-м’яких, свистячих-шиплячих, дзвінких-глухих звуків. Після засвоєння нових звуків і слів з цими звуками збільшується можливість закріплювати у мові учня словниковий і граматичний матеріал, що відпрацьований відповідно до програми з розвитку мовлення.

Розвиток уваги, пам’яті, запам’ятовування трьох-чотирьох інструкцій виконання дій, повторення у певній послідовності низки складів (по-по, ка-жа, ус-ас-ос, спа, ста), запам’ятовування у певній послідовності трьох-чотирьох слів несхожого і схожого ритмічного та звукового складу (муха, кіт, вата; липа, лапа, лимон, малина; каток, моток, ковток).

Розвиток ритмічної та звукоскладової структури мови.

Вимова відкритих і закритих складів (па-ап-пап); зі збігом двох приголосних та з’єднань (авт, вта; ту-та-ти; ак-та; сто-ста-сти).

Виділення початкового наголошеного голосного звука зі слів (Оля, іграшка). Визначення послідовності голосного звука у ряді з двох голосних а, у; а, и, у.

Аналіз і синтез відкритих складів (са, су). Виділення першого приголосного та складотворчого голосного звуків зі слів сани, сови.

Звуковий аналіз слів суп, ніс та інших (складання схем).

Членування слів на склади, складання схем одно-, дво-, трискладових слів.

Звукоскладовий аналіз слів сова, коса та інших (складання схем).

Засвоєння термінів „звук”, „склад”, „слово”, „голосний звук”, „приголосний звук”. Засвоєння складотворної функції голосного звука.

- Вимова складів з чергуванням наголошених та ненаголошених.

- Без чергування звуків.

- З чергуванням голосних або приголосних.

- Формування навичок вимови слів і речень.

- Вимова двоскладових, трискладових слів, окремих чотирискладових; чітка вимова закінчень слів при зміні форми слова.

- Уміння виділяти наголошений склад у двоскладових та трискладових словах; уміння скласти схему слова з виділенням наголошеного складу.

- Вміння правильно вимовляти речення із відпрацьованими словами.

- Заучування на пам’ять скоромовок і чистомовок, невеликих віршів і оповідань.

Цілеспрямоване формування мовлення учнів, систематичне виправляння мовленнєвих помилок під час відповіді учня та в спілкуванні; використання усних та символічних заохочень.

Слово розглядається з боку:

а) звукової і графічної будови, тобто його орфоепічні, орфографічні та акцентологічні особливості;

б) морфемної і словотворчої структури;

в) семантичної і синтаксичної сполучуваності;

г) різних графічних ознак, зокрема в полі члена речення.

За програмами різних учбових предметів лінгвістичне ставлення до слова формується в процесі словникової роботи, яка передбачає:

а) збагачення словника (засвоєння нових слів або нових значень уже знайомих слів);

б) уточнення словника (виявлення значеннєвих відмінностей між синонімами, робота з антонімами; аналіз багатозначності, переносності значень слів, тощо);

в) активізацію лексичного запасу(використання засвоєних слів у мовленнєвій діяльності);

г) розвиток розуміння мовлення;

д) вилучення з дитячого мовлення не літературних слів – діалектних, просторічних, русизмів, полонізмів.

- збагачувати мовлення школярів словами і синтаксичними конструкціями (словосполучення без прийменників; реченнями, різними по цілі висловлювання);

Теми бесід.

1. Наш клас, наша школа.

2. Наше тіло і догляд за ним.

3. Ознайомлення зі школою.

4. Режим дня.

5. Їдальня.

6. Спальня.

7. Пори року.

8. Одяг і взуття.

9. Домашні тварини і їх діти.

10. Вулиця та транспорт.

11. Свята та традиції українського народу.

12. Сад, город, ліс.

13. Правила дорожнього руху

Використовуючи бесіди, впроваджувати в мовлення учнів слова, що виражають ознаки предметів (за кольором, формою, величиною, смаком) і їх протилежне значення; ознаки дій і їх спрямованість.

Практичні вміння, пов’язані з аналізом текстів – зразків;

- відрізняти текст від окремих (навіть об’єднаних спільною темою речень);

- визначити тему висловлювання, головну думку;

- оцінити заголовок з точки зору його співвідносності з темою тексту або головною думкою;

- вибрати з-поміж запропонованих заголовків ті, що найбільше відповідають даному тексту;

- знаходити в тексті слова і речення, на яких тримається головна думка;

- виявляти окремі засоби між фразових зв’язків;

- користуватися окремими засобами міжфразових зв’язків у власних висловлюваннях;

- визначати і самостійно створювати структурні одиниці тексту (зачин, основна частина, кінцівка);

- розрізняти основні типи текстів – розповіді, описи, міркування; Виявляти лексичні показники кожного з названих типів.

Практичні вміння, пов’язані з дотриманням учнями текстологічних вимог при побудові власних висловлювань:

- забезпечувати тематичну єдність і зв’язність викладу думки;

- розкривати запропоновану тему;

- виражати в тексті його головну думку;

- добирати відповідний заголовок;

- використовувати засоби між фразового зв’язку;

- забезпечувати в тексті наявність всіх його структурних компонентів;

3-4кл.;

- додержувати найтиповіших особливостей, характерних для різних типів текстів.

Проводяться вправи на розрізнення звуків, що різко відрізняються один від одного, та акустично й артикуляційно близьких. Ведеться посилена підготовка до аналізу звукового складу слова.

З метою підготовки учнів оволодіти грамотою на базі звукової роботи розвиваються навички членування слів на склади, речень – на слова, а також навички повного звукоскладового аналізу з опорою на схеми.

Чітка та нероздільна вимова одно-, дво-, трискладових слів різного складу з правильним наголосом.

Розрізнення одно-, трискладових слів за кількістю складів, повторення складових рядів з виділенням наголошеного складу.

Робота над вимовою відкритих і закритих складів на різних етапах уроку. Корекція вимови (бігла); робота над виділенням наголошеного голосного звуку. Пред’явлення слів для визначення послідовності голосного звука (таблички).

У підготовчий період навчання вправ, спрямованих на аналіз і синтез звукового складу слова, відводиться 12-15хв на кожному уроці вимови.

- Вміння запам’ятати і повторити у даній послідовності 3-4 слова.

- Запам’ятання ряду інструкцій.

Вправи на вимову складових рядів з включенням всіх звуків рідної мови (на слух).