Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки до К Р.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
4.64 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут”

кафедра електричних станцій

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ

Київ

НТУУ “КПІ” ФЕА

2009

Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “ Перехідні процеси в енергетиці” для студентів напрямку 0.650 701-Електротехніка і електротехнології.

Укл.: М.В.Костерєв, Є.І.Бардик, В.П.Яновський, Ю.В.Безбереж’єв. К.: ФЕА НТУУ “КПІ”, 2009 – 92 с.

Затверджено на кафедрі “Електричні станції” НТУУ “КПІ”

Протокол № 8 від 27.05.2009р.

Навчальне видання

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

Перехідні процеси в електроенергетиці

Для студентів напрямку 0.650 701-Електротехніка і електротехнології

Укладачі: Костерєв М.В. д-р. техн. наук, проф.

Бардик Є.І. канд. техн. наук, проф.

Яновський В.П. канд. техн. наук, доц.

Безбереж’єв Ю.В. ст. викладач

Відповідальний

редактор : Лукаш М.П. канд. техн. наук, доц.

Рецензент: Буслова Н.В. канд. техн. наук, доц.

Передмова

Методичні вказівки складаються з двох частин. Перша частина присвячена розрахункам струмів короткого замикання (КЗ). Короткі замикання це випадкове або навмисне, непередбачене нормальним режимом роботи, електричне з'єднання різних фаз електроустановки між собою або з землею (у мережах із заземленою нейтраллю), що супроводжується різким зростанням струмів у гілках електроустановки, що прилягають до місця КЗ. Струми КЗ з урахуванням дії пристроїв релейного захисту існують незначний час (0,05с < t < 5с), але їх необхідно ретельно розраховувати, тому що через термічний і динамічний впливи можливі серйозні ушкодження електроустаткування і провідників, що призводять до відмови основного устаткування.

Струми КЗ розраховують для вибору електричних апаратів і струмоведучих частин електроустаткування та перевірки їх на динамічну і термічну стійкість, перевірки комутаційних апаратів на відключаючу здатність, а також для вибору уставок спрацьовування релейного захисту, пристроїв автоматики.

У другій частині досліджуються питання стійкості ЕЕС. Під стійкістю ЕЕС слід розуміти їх здатність відновлювати вихідний режим після великих і малих збурень. Ліквідація таких аварій і відновлення нормальних умов роботи електричних систем зв’язані з великими труднощами і вимагають багато часу й уваги чергового персоналу. Тяжкі наслідки аварій в електросистемах змушують приділяти значну увагу питанням стійкості, як при проектуванні електричних систем, так і експлуатації.

Аналіз стійкості електричних систем необхідний, насамперед, для обґрунтованого вибору структури і установок системної і станційної автоматики, а також вироблення заходів щодо поліпшення стійкості цілих регіонів.

1. Еквівалентні перетворення схем

1.1. Складання заступної схеми

Заступною схемою називають електричну схему, що відповідає за початковими даними розрахунковій, в якій усі магнітні зв'язки замінені електричними.

У заступну схему генератори, синхронні компенсатори і електродвигуни вводять надперехідною ЕРС та надперехідним опором . Значення модуля залежить від режиму роботи до КЗ:

, (1.1)

де , , напруга, струм і кут зсуву між ними до виникнення КЗ.

Двохобмоткові трансформатори входять у заступну схему опором:

, (1.2)

де напруга короткого замикання, %.

Трьохобмоткові трансформатори і автотрансформатори входять у заступну схему трьохпроменевою зіркою. Опір променів:

(1.3)

,

де , , міжобмоткові напруги КЗ, приведені до номінальної потужності трансформатора, %. Трансформатори з розщепленою на двоє обмоткою нижчої напруги мають також трьохпроменеву заступну схему. У каталогах для них вказують напругу приведену до і приведену до .

Опір заступної схеми:

. (1.4)

Для групи з трьох однофазних трансформаторів:

;

(1.5)

Одинарні і здвоєні реактори входять у заступну схему індуктивним опором . Індуктивний опір повітряних і кабельних ліній визначають за значеннями питомих опорів, Ом:

, (1.6)

де – питомий опір лінії, Ом/км (табл.1);

L – довжина лінії, км.

Таблиця1.1. Середнє значення питомих параметрів ЛЕП

Тип лінії електропередач

XПИТ, Ом/км

Одноланцюгова ЛЕП 35…220кВ без розчеплення

0,4

Одноланцюгова ЛЕП 220…500 кВ при розчепленні фази на два проводи

0,32

Одноланцюгова ЛЕП 500 кВ при розчепленні фази на три проводи

0,3

Одноланцюгова ЛЕП 750 кВ з розчепленням фази на чотири проводи

0,28

Трьохжильний кабель 6...10 кВ

0,08

Трьохжильний кабель 35 кВ

0,12