Література

1. Баран Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994.

2. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов'ян. — К., 1991.

3. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

4. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.

5. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України, — К., 1996.

6. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.

7. Давня історія України: Навч. посібник: у 2 кн. – К., 1994. – Кн.2.

8. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.

9. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

10. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

11. Нартов В.В. Історія України з давніх давен до сьогодення. – Харків, 2006.

12. Толочко П. Київська Русь. — К., 1996.

Індивідуальні завдання (по бажанню на вибір, виконуються у формі письмового реферату чи мультимедійного проекту)

1. Запровадження християнства у Київській Русі.

2. Володимир Великий в історії Русі-України.

3. Ярослав Мудрий в історії Русі-України.

4. Анна Ярославівна – королева Франції.

5. Софія Київська – скарбниця культури Київської Русі.

Тема 1. Заняття 3. Роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство(хіі – перша половина хіv ст.). План

1. Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.

3. Зміцнення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Данило Галицький.

4. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.

Методичні рекомендації до теми

Середина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – це початок періоду роздробленості Київської Русі. Відносно єдину і централізовану монархію змінила монархія федеративна. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. Розмежуванню сприяла також церковна організація – утворення православних єпархій у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Назвати князівства, які утворилися на території сучасної України.

Роздробленість держави прискорив Любецький з’їзд князів (1097 р.), на якому переміг принцип вотчинного землеволодіння (князі визнали право успадковувати землі, якими вони володіли). З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Поступальний розвиток Давньої Русі був перерваний монголо-татарською навалою.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо-татарських завойовників варто починати з соціально-економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо-татарами була політична роздробленість. Наслідки навали були катастрофічними. В руїнах лежали міста і села. Припинило існування чимало осередків ремесла, торгівлі, культури. Населення обкладалося податками, поборами та відбувало численні повинності. За князями були залишені їхні володіння, але вони підкорялися владі ханів та їхніх намісників – баскаків. Проте руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги монголо-татарської держави – Золотої Орди, а перебували у васальній залежності від неї.

Монголо-татарська навала на багато років призупинила розвиток Русі. Проте героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо-історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо-татарського панування для руських земель.

Починаючи розгляд третього питання, необхідно дати характеристику Галицького та Волинського князівств, причини зростання їх економічної і політичної могутності до об’єднання в єдину державу в 1199 р. Розкрити причини, що сприяли посиленню Галицько-Волинської землі: географічне розташування, існування розвинутих торгівельних шляхів, корисних копалин, зокрема солі, внутрішня та зовнішня політика місцевих князів. Значну роль у зміцненні князівства відіграли князі Роман Мстиславович та Данило Галицький. Звернути увагу на політичний та соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства за часів їх правління, охарактеризувати процеси, що заважали та гальмували розвиток.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України, — К., 1996.

4. Вовк Г. До питання про так зване золотоординське іго в Україні: суспільне життя // Сучасність. – 1997. - №5.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.

6. Головко О. Галицька держава князів Ростиславичів в історії Центрально-Східної Європи (ІX-XII ст.). // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2005. — № 5.

7. Головко О. Держава Романовичів та Золота Орда (40—50-і рр. XIII ст.). // Український історичний журнал. — 2004. — №6.

8. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст. – К., 1990.

9. Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності (кінець X — середина XIV ст.). // Пам’ять століть. — 2002. — № 4.

10. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

11. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979.

12. Крипякевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

13. Моця О.П. Населення південно-руських земель ІХ – ХІІІ ст. – К.,1993.

14. Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1999.

15. Уривалкін О.М. Історія України (середина ХІІІ – середина ХVІІ ст.). – К., 2005.

Індивідуальні завдання

1. Ідея єдності Русі у літературі ХІІ – ХІІІ ст.

2. Історичне значення Галицько-Волинського князівства

3. Галицько-Волинський літопис як історичне джерело

4. Юрій ІІ Болеслав в історії Південно-Західної Русі