4.2. Соціальні потреби як першооснови виникнення соціальних інститутів

Першоосновою виникнення соціальних інститутів, як відомо, є соціальні потреби¹. Природа соціальних потреб надзвичайно різноманітна.

З одного боку, - це ряд біологічних, фізіологічних потреб організму людини, без задоволення яких не може протікати життєвий процес. Ці потреби закладені в організмі людей самою природою людини. У той же час цивілізація розширила коло таких потреб і змінила багато в чому їхній характер.

З іншого боку, людина — істота не тільки біологічна, але і соціальна, суспільна. Звідси багато в чому її потреби породжені тим, що вона живе в співтоваристві людей, спілкується з іншими людьми. Більш того, формування соціальних груп, держави, суспільства приводить до виникнення суспільних потреб. Потреби зростають відповідно до закону зростання потреб, збагачуються, здобувають якісно новий вигляд, впливаючи на різні сторони життєдіяльності.

Потреби найтіснішим чином пов'язані зі способом життя і рівнем життя.

По-перше, саме коло потреб характеризує життя людей з позицій їхніх бажань, устремлінь, інтересів. Адже потреби можуть бути і високодосяжними(величними) піднесеними і низькими недостойними, негідними, а також раціональними й ірраціональними, шкідливими.

По-друге, рівень життя — це насамперед рівень задоволення наших потреб.

Варто розрізняти реальні і нормативні потреби.

Реальна потреба — це запит конкретних людей чи груп людей на одержання визначеної кількості благ і послуг. Приміром, якщо чоловік бажає мати два костюми і чотири пари туфель, те це є його реальна потреба.

Нормативна потреба характеризує нормативний рівень задоволення даної реальної потреби, тобто представляє норму споживання, установлену на основі аналізу, розрахунку, досвіду, обліку можливостей. Скажімо, учені-економісти можуть установити, що дорослий чоловік нормально забезпечений одягом і взуттям тільки за умови, якщо він має три костюми і три пари туфель, обновляючи костюми раз у два роки, а туфлі щорічно. Це вже норма споживання одягу і взуття для середньостатистичного дорослого чоловіка.

Велику розмаїтість потреб в суспільстві можна структурувати, виділяючи види потреб(Див.рис 4.3.).

Особисті (індивідуальні

Сімейні потреби

Потреби виробничих колективів.

Суспільні (державні) потреби

Потреби соціальних груп

Рис. 4.2. Види соціальних потреб в суспільстві

Кожний з цих видів характеризується наявністю суб'єкта потреб, людей, від імені яких така потреба виходить, чиї інтереси вона відбиває.

У залежності від термінів виникнення (задоволення) розрізняють поточні і перспективні, короткострокові і довгострокові потреби.

За ступенем важливості виділяють першорядні (нагальні, життєві) і другорядні (побічні) потреби.

Розглянемо трохи більш детально і конкретизуємо окремі види соціальних потреб.

Особисті потреби поширюються на харчування, одяг, взуття, головні убори, панчішно-шкарпеткові вироби, житло, предмети домашнього побуту, побутові послуги, духовні, культурні цінності, освіти, охорону здоров'я, праця і відпочинок, інформацію, комунікації, особисту безпеку, захист прав особистості. Словом, усі те, що необхідно кожній людині. Ці види потреб у свою чергу диференціюються. Наприклад, потреби в харчуванні розділяються на потребі в жирах, білках, вуглеводах, вітамінах. Кожної з цих потреб відповідає споживання визначених видів їжі: хліба, цукру, молока, м'яса, олії, риби, яєць, овочів, фруктів. Звичайно, така потреба визначається не з точністю до міліграмів, а приблизно.

Потреби допускають деякою мірою взаємозамінність: одна потреба може бути задоволена через іншу. Фрукти можна замінити ягодами, м'ясо — грибами, тварина олія — рослинною. Однак багато потреб взаємозамінні лише частково, а деякі, наприклад у житлі, освіті, культурі, замінити чи важко навіть неможливо.

Раніше вже згадувалося, що особисті потреби поділяються на такі що задовольняються більш менш повно і такі які важко або не можливо задовольнити повністю. Ясно, що потреба в харчуванні задовольняєма, потреба в одязі — менш задовольняєма, потреба в багатстві ще менш. Потреба в пізнаннях не має чітко вираженої межі, недарма ж говорять «вік живи — вік учись».

Сімейні потреби за видами і структурою близькі до особистих, але в родини виникають додаткові потреби, обумовлені сімейним життям. Зростає потреба в житлі, предметах господарського побуту, приходиться сполучати різнорідні потреби чоловіка і дружини, з'являється потреба в засобах догляду за дітьми. У той же час завдяки спільному веденню господарства загальна потреба родини може бути менше суми особистих потреб її членів, адже ряд речей використовується спільно.

Потреби соціальних груп — це загальні потреби людей, що об'єднані певним колом інтересів. Найчастіше такі потреби випливають з цих інтересів. Туристам-байдарочникам потрібні байдарки і спорядження до них, шаховому клубу — приміщення для ігор, шахи, шаховий годинник, любителям плавання — басейн, філателістам — марки, гуртку крійки і шиття— швейні машинки, пряжа, тканини, нитки.

Інший вид колективних потреб — потреби виробничих колективів. Крім потреб працівника як людини в колективі виникають загальні соціальні потреби. Виникає необхідність у колегіальному розгляді єдиних проблем, невиробничому спілкуванні, подоланні міжособистісних конфліктів, наданні оптових послуг на колективній основі, створенні необхідних умов праці і відпочинку.

Великий клас складають суспільні потреби, частково представлені у вигляді державних, національних, територіальних, релігійних, історичних. Не вдаючись до докладного розгляду суспільних потреб, укажемо, що до них відносяться(Див.Рис. 4.3 ); - потреби в безпеці, охороні суспільного порядку, правовому і , соціальному захисті, збереженні національної культури і національних традицій, охороні пам'ятників, відновленні навколишнього середовища, прилученні до цінностей світової цивілізації, запобіганні соціальних конфліктів, підтримці миру та злагоди. До числа суспільних варто відносити і потреби в охороні материнства і дитинства, соціальної підтримки інвалідів і осіб старшого віку.

Потреби в безпеці

Потреби в охороні суспільного порядку

Потреби в правовому захисті

Потреби в соціальному захисті