- •Тема 1. Теорія будови органічних сполук
- •Номенклатура в органічних сполуках.
- •Види зв’язку в органічних сполуках. Фактори, що впливають на реакційну здатність речовин.
- •Механізм реакції
- •Тема 2. Насичені вуглеводні
- •Циклоалкани
- •Тема 3. Ненасичені вуглеводні
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Дієнові вуглеводні
- •Тема 3. Ароматичні вуглеводні
- •Механізм реакцій електрофільного заміщення:
- •Природні джерела вуглеводнів
- •Тема 4. Спирти і феноли Спирти
- •Насичені одноатомні
- •Багатоатомні спирти
- •Тема 5. Альдегіди, кетони та карбонові кислоти.
- •Альдегіди
- •Карбонові кислоти
- •Мурашина Кислота
- •Бензойна кислота
- •Тема 6. Складні ефіри.
- •С кладні ефіри (естери)
- •Тема 7. Вуглеводи
- •Глюкоза
- •Фруктоза
- •Рибоза та дезоксирибоза
- •Мальтоза та цукроза
- •Тема 8. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •Амінокислоти
- •1. Денатурація
- •2. Гідроліз
- •3. Якісні реакції білків
- •Тема 9. Високомолекулярні сполуки
Тема 5. Альдегіди, кетони та карбонові кислоти.
Лекція 1.
Альдегіди
Визначення:
Альдегіди – це складні органічні речовини, у яких вуглеводневий радикал поєднаний з функціональною альдегідною групою – карбонільною групою:
O
R −C
H
Скорочено альдегідну групу позначають –СНО. Загальна формула насичених альдегідів СnH2nO.
Гомологічний ряд альдегідів:
Формула альдегіда СnH2nO |
Назва за номенклатурою IUPAC |
Тривіальна (історична) назва |
НСНО |
Метаналь |
Мурашиний альдегід, формальдегід |
СН3СНО |
Етаналь |
Оцтовий альдегід, ацетальдегід |
С2Н5СНО |
Пропаналь |
Пропіоновий альдегід |
С3Н7СНО |
Бутаналь |
Масляний альдегід |
С4Н9СНО |
Пентаналь |
Валеріановий альдегід |
Будова:
М
іж
атомами Карбону й Оксигену в молекулах
альдегідів утворюється подвійний
зв'язок.
Атом Карбону карбонільної групи перебуває у стані
Sp2-гібридизації і за рахунком Sp2-гібридизованих хмар
утворюються три ς -зв’язки, а одна π -електронна
хмара цього атома Карбону перекривається з π-орбіталлю
атома Оксигену й утворює π-зв’язок.
Оскільки атом Оксигену більш електронегативний, ніж атом Карбону, то подвійний зв’язок карбонільної групи є високо поляризованим і на атомі Оксигену є надлишок електронної густини, тобто частковий заряд δ-, а на атомі Карбону нестача густини, тобто частковий заряд δ+. Алкільний радикал має електронно-донорні властивості властивості і зменшує негативний заряд Оксигену карбонільної групи. Таким чином С=О стає менш полярним і тому активність зменшується.
Фізичні властивості:
Метаналь або формальдегід – газ, наступні гомологи – рідини, а починаючи з пальмітинового С16Н31-СОН – тверді речовини. Метаналь і етаналь добре розчинні в воді. Метаналь – отруйна речовина.
Хімічні властивості:
1. Горіння. Альдегіди повністю окиснюються до вуглекислого газу і води.
СН2О+О2CO2+H2O
2. Часткове окиснення. Продуктами часткового окиснення альдегідів є карбонові кислоти .
Альдегіди вступають у реакції окиснення з купрум(ІІ) гідроксидом, при цьому утворюється жовтий осад купрум(І) гідроксиду, що відразу розкладається на купрум(І) оксид червоного кольору і воду:
б. Реакція окиснення амоніачним розчином аргентум(І) оксиду відбувається за схемою:
Цю реакцію називають "реакцією срібного дзеркала", оскільки на стінках посуду, в якому проводять реакцію, осідає металічне срібло.
3. Приєднання. За подвійним зв'язком в альдегідній групі відбувається приєднання водню, при цьому альдегіди відновлюються до спиртів.
СН3СНО+Н2CH3-CH2OH (за умовою t, Ni)
4. Полімеризація та поліконденсація. Якщо сполучаються три молекули ацетальдегіду, то утворюється метальдегід, відомий як "сухий спирт":
На відміну від реакції полімеризації внаслідок реакції поліконденсації не лише утворюється полімер, а й виділяється низькомолекулярна речовина. Поліконденсацією формальдегіду і фенолу добувають цінний полімер – фенолоформальдегідну смолу.
5. Реакції заміщення:
А)
Б ) СН3-CHO + Cl2 hv СН3-COCl + HCl
Добування
1.Важливим методом добування ацетальдегіду є гідратація ацетилену за методом Кучерова Реакція відбувається за участю каталізатора – суміші сульфатної кислоти і меркурій(ІІ) сульфату та з утворенням проміжного продукту реакції:
2.
каталітична дегідрогенізація первинних
спиртів
3. окислення первинних спиртів
4. Гідроліз дігалогенопохідних
С Н3–СН2–СН–CI2 + HOH 2HCl + CH3 – CH2 – CH = O
Застосування:
А) Формальдегід
Застосовують у виробництві термореактивних пластмас, феноло – формальдегідних та сечовино – формальдегідних смол. Формальдегід є біологічно активною речовиною: під його впливом відбувається згортання (денатурація) білка. На цьому ґрунтується його (точніше його водного розчину - формаліну) застосування як засобу для дезінфекції, як дубильного засобу та консерванта для анатомічних препаратів. Формаліном називають 37 – 40% водний розчин формальдегіду, до якого як інгібітор полімеризації додають 6-15% метанолу. У медицині також використовують похідні формальдегіду – уротропін.
Б) Ацетальдегід
Найважливіші застосування оцтового альдегіду ґрунтуються на використанні його реакцій окиснення та відновлення. За допомогою першої з них добувають оцтову кислоту, за допомогою другої – етанол (у деяких країнах). Основне застосування оцтового альдегіду – добування оцтової кислоти.
Інші альдегіди в промисловості застосовують не так часто. Деякі альдегіди, які мають приємний запах, використовують у парфумерії та косметиці.
Лекція 2.
Кетони
Визначення:
К
етони -
органічні речовини, в яких карбонільна
група зв'язана з двома вуглеводневими
радикалами
Загальна формула:
Номенклатура: Обирають найдовший ланцюг, атоми нумерують так, щоб атом Карбону карбонільної групи отримай найменший номер.
Фізичні властивості:
Ацетон – безбарвна рідина з характерним запахом і tкипіння=56оС, добре розчиняється у воді й переважній більшості органічних розчинників. Ацетон та його гомологи до С4Н9-С-С4Н9 включно – рідини, далі – тверді речовини.
Хімічні властивості:
Зумовлені наявністю карбонільної групи. Завдяки цьому між атомами карбону й оксигену полярного подвійного зв’язку кетони вступають в реакції приєднання внаслідок розриву π-зв’язку карбонільної групи. Однак у молекулах кетонів, внаслідок впливу на карбонільну групу 2х вуглеводневих радикалів. Величина заряду δ+ на атомі карбону карбонільної групи менша, ніж у молекулі альдегіду. Тому карбонільна група кетонів хімічно значно менш активна ніж карбонільна група альдегідів.
приєднання водню
реакції окислення для кетонів протікають лише під дією дуже сильних окислювачів і супроводжуються розривом вуглецевого ланцюга. кетони не дають реакцію срібного дзеркала і не окислюються гідроксидом Купруму(ІІ).
OH CH3—CO—CH3 + HCN CH3 – C – CH3
C≡N
OH CH3—CO—CH3 + NaHSO3 CH3 – C – CH3
SO3Na
Добування кетонів
1. окислення вторинних спиртів
Гідроліз дігалогенпохідних
С Н3 – СCl2 – CH3 + HOH 2HCL + CH3 – CO – CH3
3.
Дегідратація
вторинних спиртів:
CH3—CH(OH)—CH3
CH3—CO—CH3 +
H2
Лекція 3.
