
- •Тема 1. Теорія будови органічних сполук
- •Номенклатура в органічних сполуках.
- •Види зв’язку в органічних сполуках. Фактори, що впливають на реакційну здатність речовин.
- •Механізм реакції
- •Тема 2. Насичені вуглеводні
- •Циклоалкани
- •Тема 3. Ненасичені вуглеводні
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Дієнові вуглеводні
- •Тема 3. Ароматичні вуглеводні
- •Механізм реакцій електрофільного заміщення:
- •Природні джерела вуглеводнів
- •Тема 4. Спирти і феноли Спирти
- •Насичені одноатомні
- •Багатоатомні спирти
- •Тема 5. Альдегіди, кетони та карбонові кислоти.
- •Альдегіди
- •Карбонові кислоти
- •Мурашина Кислота
- •Бензойна кислота
- •Тема 6. Складні ефіри.
- •С кладні ефіри (естери)
- •Тема 7. Вуглеводи
- •Глюкоза
- •Фруктоза
- •Рибоза та дезоксирибоза
- •Мальтоза та цукроза
- •Тема 8. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •Амінокислоти
- •1. Денатурація
- •2. Гідроліз
- •3. Якісні реакції білків
- •Тема 9. Високомолекулярні сполуки
Тема 4. Спирти і феноли Спирти
Спирти – це органічні сполуки, до складу яких входить одна або кілька гідроксильних груп –ОН, сполучених з вуглеводневим радикалом.
Лекція 1.
Насичені одноатомні
Загальна формула:
СnH2n+1OH
Гомологічний ряд:
Ізомерія:
За радикалом
За гідроксогрупою
Розрізняють первинні, вторинні та третинні спирти.
Б
удова:
Sp3-гібридизація
α у Карбону = 109о28/
α у Оксигену = 104о5/
Оскільки атом оксисену гідроксильної групи більш електронегативний, ніж атоми Карбону і Гідрогену, то в зв’язках С-О, О-Н електронна густина від атомів Гідрогену і Карбону змішується до атома Оксигену. Внаслідок цього на атомі Оксигену виникає частковий негативний заряд δ-. А на атомах Гідрогену і Карбону – δ+.
Н3Сδ+ -> Оδ- <- Нδ+
Отже зв’язки С-О і О-Н у молекулах спиртів є полярними.
Фізичні властивості:
Одноатомні спирти – безбарвні рідини з характерним запахом. Вищі спирти – тверді речовини без запаху. Температури кипіння значно вищі ніж у відповідних алканів. Це пояснюється наявністю у спиртах сильно полімерних зв’язків Оδ- <- Нδ+
Водневий зв’язок – зв’язок, що утворюється між атомами Гідрогену, сполученим з електронегативним елементом однієї молекули речовини, і атомом електронегативного елемента іншої молекули речовини.
Хімічні властивості
1. Кислотні властивості спиртів
Спирти проявляють дуже слабкі кислотні властивості - реагують з лужними або лужноземельними металами з утворенням алкоголятів
2СH3CH2OH + 2Na → 2СH3CH2ONa + H2
алкоголяти легко гідролізуються
СH3CH2ONa + H2O → СH3CH2OH + NaOH
2. Реакції з галогеноводнями (HCl, HBr)
R –OH + HCl R–Cl + H2O
3. Реакції дегідратації
• внутрішньомолекулярна дегідратація (t>140oC, H2SO4(k))
CH3-CH2-OH → CH2=CH2 + H2O
• міжмолекулярна дегідратація (t<140oC, H2SO4(k))
2CH3-CH2-OH → CH3-CH2-О-CH2-CH3
4. Реакції окислення
•
CuO, t
первинні спирти окислюються найбільш легко - спочатку до альдегідів, а потім до карбонових кислот:
Ag2O/NH2
*ці окисники можна замінити на K2Cr2O7, H+
• вторинні спирти окислюються до кетонів
• третинні спирти стійкі до дії звичайних окислювачів
5. Реакція горіння спиртів
С2H5ОH + 7/2O2 → 2СO2 + 3H2O
6. Реакція етерифікації, у присутності каталізатора - сульфатної кислоти:
Добування:
1)
Приєднання води до алкенів
(гідратація):
або
2)
Із галогенопохідних:
або
3)
Каталітичний синтез метанолу з карбон(ІІ)
оксиду і Гідрогену за температури
близько
,
тиску 7 МПа, каталізатор — суміш цинк
оксиду і купрум(II)
оксиду:
4)
Етанол утворюється в результаті бродіння
глюкози:
Застосування:
Етанол застосовують для добування синтетичного каучуку, пластмас, різних органічних речовин: діетилового естеру, барвників, оцтової кислоти. Його використовують як розчинник для виготовлення парфумів, одеколонів, ліків, лаків і т. д. Етанол у суміші з бензином можна використовувати як пальне для двигунів внутрішнього згоряння. Метанол застосовують як розчинник або сировину для одержання формальдегіду, деяких барвників, фотореактивів, фармацевтичних препаратів.
Фізіологічна дія на організм людини:
Метиловий спирт дуже отруйна речовина, діюча на нервову і судинну системи людини. При попаданні в організм людини 10 мл метанолу може призвести до важкого отруєння, до сліпоти. А попадання 25-30 мл метанолу призводить до смертельного випадку.
При вживанні в середину спирт етиловий швидко всмоктується в основному у тонкому кишечнику - 80% , і 20% у шлунку. Найшвидше всмоктування в ШКТ відбувається натще, сповільнюється при наявності жирів та вуглеводів ,які гальмують цей процес.
Стадія збудження являється результатом пригнічення гальмівних механізмів мозку - вона виражена і продовжена в порівнянні з засобами для наркозу
Лекція 2.