
- •Тема 1. Теорія будови органічних сполук
- •Номенклатура в органічних сполуках.
- •Види зв’язку в органічних сполуках. Фактори, що впливають на реакційну здатність речовин.
- •Механізм реакції
- •Тема 2. Насичені вуглеводні
- •Циклоалкани
- •Тема 3. Ненасичені вуглеводні
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Дієнові вуглеводні
- •Тема 3. Ароматичні вуглеводні
- •Механізм реакцій електрофільного заміщення:
- •Природні джерела вуглеводнів
- •Тема 4. Спирти і феноли Спирти
- •Насичені одноатомні
- •Багатоатомні спирти
- •Тема 5. Альдегіди, кетони та карбонові кислоти.
- •Альдегіди
- •Карбонові кислоти
- •Мурашина Кислота
- •Бензойна кислота
- •Тема 6. Складні ефіри.
- •С кладні ефіри (естери)
- •Тема 7. Вуглеводи
- •Глюкоза
- •Фруктоза
- •Рибоза та дезоксирибоза
- •Мальтоза та цукроза
- •Тема 8. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •Амінокислоти
- •1. Денатурація
- •2. Гідроліз
- •3. Якісні реакції білків
- •Тема 9. Високомолекулярні сполуки
Карбонові кислоти
Визначення:
К
арбонові
кислоти
– це органічні сполуки, в молекулах
яких міститься функціональна карбоксильна
група яка пов’язана з вуглеводневим
радикалом.
Загальна формула:
Закінчення
«ова»
Гомологічний ряд:
Формула |
Назва за ІЮПАК |
Тривіальна назва |
|
|||
НСООН |
метанова кислота |
мурашина кислота |
|
|||
СН 3-СООН |
етанова кислота |
оцтова кислота |
|
|||
СН 3-СН 2-СООН |
пропанова кислота |
пропіонова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 2-СООН |
бутанова кислота |
масляна кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 3-СООН |
пентанова кислота |
валеріанова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 14-СООН |
гексадекановая кислота |
пальмітинова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 15-СООН |
гептадекановая кислота |
маргаринова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 16-СООН |
октадекановая кислота |
стеаринова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 17-СООН |
нонадекановая кислота |
стеаринова кислота |
|
|||
СН 3 - (СН 2) 18-СООН |
бензолкарбоновая кислота |
бензойна кислота |
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Будова: Атом кисню, сполучений з вуглецем подвійним зв’язком
в
итягує
електрони до себе і Карбон набуває
деякого
позитивного заряду і притягує до себе електрони від
другого атома кисню з групи –ОН, що викликає зміщення
електронної хмари зв’язку О-Н до атома кисню. Чим
більше в кислоті радикалів, там менша полярність зв’язку
ОН, а значить тим складніше кислота дисоціює, тому реактивна здатність збільшується знизу до гори.
Чим більше катіонів Н+ утворюється при дисоціації, тим більше кислотність.
Фізичні властивості:
До С4 – з характерним запахом, змішується з водою у будь-яких співвідношеннях.
С4-С10 – маслянисті, неприємний запах, погано розчиняється у воді.
Вищі карбонові кислоти – тверді нерозчинні у воді, добре розчиняються у спиртах. Молекули дисоціюють і утворюють димери завдяки водневому зв’язку.
Хімічні властивості:
1. Карбонові кислоти при реакції з металами, їх оксидами або їх основними гідроксидами дають солі відповідних металів, реагують зі всіма металами до Н2, окрім лужних:
2. Карбонові кислоти можуть витісняти більш слабку кислоту з її солі, наприклад:
3
H2SO4(к)
. Карбонові кислоти в присутності кислого каталізатора реагують зі спиртами, утворюючи складні ефіри (реакція етерифікації):
4
t
. а) З аміаком:CH3COOH + NH3 CH3COONH4
б) При нагріванні амонійних солей карбонових кислот утворюються їх аміди :
5
.
Під дією
карбонові
кислоти перетворюються в
відповідні хлорангідриди :
7. Дисоціює на йони:
C H3COOH CH3COO– + H+
Якісні реакції:
C H3COOH лакмус червоний
СH3COOH + NaHCO3 → CH3COONa + H2O + CO2
2 CH3COOH + FeCl3 FeOH (CH3COO)2 + 3HCl (темно-червоний колір)
Добування:
Подвійне окислення спиртів
+
H2O
Cat [K2Cr2O7, H+]
[KMnO4, H+]
Окислення альдегідів
Гідроліз трігалогеналканів
Карбоксилювання металоорганічних сполук
Гідроліз складних ефірів
Водний розчин
Застосування:
Мурашина кислота застосовується як протрава для фарбування шерсті, консервант фруктових соків і силосу, використовується для дезінфекції місткостей у харчовій промисловості, у хімічних синтезах. Оцтова кислота застосовується для добування пластмас, барвників, ліків, штучних волокон, кіноплівки в хімічних синтезах. Вона використовується як приправа до їжі, для консервації овочів. Солі оцтової кислоти використовують для фарбування тканин, а також для боротьби зі шкідниками сільського господарства.
Лекція 4.