Тема 18. Еміграційна література 20-40-х років.

Еміграція українських митців за кордон. Історичні умови розвитку української літератури за кордоном у 20-40-х роках. Культурно-мистецькі українознавчі осередки в Німеччині, Польщі, Чехословаччині. Зв’язок із Західною Україною. Роль львівського часопису «Літературно-науковий вісник» (1922-1932) - «Вісник» (1933-1939) та інших видань цього періоду в згуртуванні творчих сил та розвитку української літератури. «Празька школа»:

Новітній український героїчний епос (зб. Ю Дарагана «Сагайдак»).

Почуттєва жіночність лірики Н. Лівицької-Холодної. Раціоналістична урівноваженість стилю Л. Мосендза. «Княжа доба» в чуттєвому вираженні О. Лятуринської. Шляхетна акварельність лірики Г. Мазуренко. Філософічність, національний пафос поезії Олега Ольжича. Життєствердні мотиви неоромантичної поезії О. Теліги. Табори українських емігрантів «ді-пі» як культурно-мистецькі осередки. Нарис І. Багряного «Чому я не хочу вертатись до СРСР?». «МУР» (Мистецький український рух) та його роль у згуртуванні українських митців за кордоном, активізації українського літературного процесу. Загальна характеристика української еміграційної прози цього періоду (І. Багряний, У. Самчук, Д. Гуменна, Т.Осьмачка).

Тема 19. Іван Багряний. «Тигролови».

Життєвий і творчий шлях письменника. Особливості романтичного світобачення. Громадянська позиція. Загальна характеристика прозової спадщини («Тигролови» («Звіролови», 1944, 1946), «Сад Гетсиманський» (І950), «Огненне коло» (1953), «Людина біжить над прірвою» (1965).

Автобіографічність, наскрізний гуманістичний пафос, життєствердний мотив прози І. Багряного, неоромантичність індивідуального стилю, образи-символи, фольклорні засоби поетики. Сильний тип української людини – головний герой Багряного. Екзистенційна тенденція в його творах. Засоби творення характерів. Популярність творів І. Багряного в повоєнній Європі.

Тема 20. Розвиток зв’язного мовлення. Урок дискусія за творчістю Івана Багряного.

Тема 21. Українська література періоду другої світової війни (1939-1945) та першого повоєнного десятиліття.

Участь українських письменників у Другій світовій війні (у складі Червоної армії, партизанському русі, в УПА). Трагічна загибель національних героїв Олега Ольжича та О. Теліги. Розвиток художньої публіцистики, поезії, пісенності воїнів Української повстанської армії. Активізація патріотичної тематики, проблеми історичної пам’яті, героїчний пафос боротьби в поезії М. Бажана («Данило Галицький»), А. Малишка (цикл «Україно моя», поема «Прометей»), М. Рильського («Жага», «Мандрівка в молодість»). Драматична історія вірша В. Сосюри «Любіть Україну». Посилення романтичного начала в малій прозі Ю. Яновського, О. Довженка. Спроба філософської інтерпретації довколишнього світу «Похорон друга» П. Тичини, «Кінчався вересень 1941 року» І. Сенченка.

Тема 22. Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Життєвий шлях письменника. Особливості світобачення. Загальна характеристика творчості. Трагізм творчої долі. О. Довженко-кінорежисер. О. Довженко-прозаїк (жанр кіноповісті). Соцреалістичний канон та сміливий естетичний пошук у творчості митця. Національні та загальнолюдські проблеми. Тема колективізації як художній матеріал для відтворення буття людини на землі (кіноповість «Земля»). Особливості романтичної новелістики митця періоду Другої світової війни («Ніч перед боєм», «Воля до життя»). «Щоденник» як джерело до вивчення історії життя митця та історії трагічної доби. Кіноповість «Україна в огні». «Зачарована Десна»