- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертального руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії
- •13. Внутрішня енергія ідеального газу. Теплоємності ідеального газу.
- •13.1. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •13.2. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •14. Адіабатний процес та його рівняння. Робота в адіабатному процесі.
- •14.1. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •15. Схема теплової машини та її ккд. Цикл Карно. Елементарне кількісне формування другого закону термодинаміки.
- •15.1. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •15.2. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •16. Закон Кулона для взаємодії точкових електричних зарядів. Напруженість електричного поля. Принцип супер позиції.
- •17. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •18. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •20. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •21. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •22. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •24.Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань та його розв’язок. Амплітуда, фаза, частота, період коливань
- •5.4. Енергія гармонічних коливань
- •29. Інтерференція світла
- •Застосування
- •30. Дифракція Френеля
- •Принцип Гюйненса-Френеля
- •Метод зон френеля
- •31. Дифракція Фраунгофера на щиліни та решітці
- •32. Природне та поляризоване світло
- •Закон Малюса
- •Закон Брюстера
- •33. Теплове випромінювання. Закони випромінювання абсолютно чорного тіла та їх пояснення. Гіпотеза Планка.
- •38. Будова ядра. Дефект маси та енергія зв’язку ядра. Ядерні сили.
- •Дефект маси та енергія зв’язку ядра. Ядерні сили
- •39. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
17. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
Н
Рис.3.10
ехай електричний заряд
здійснює елементарне переміщення
під дією сили
електричного поля напруженістю
,
як зображено на рис. 3.10. Тоді виконана
полем елементарна робота рівна
.
(3.56)
Запишемо формулу напруженості електричного поля
.
(3.57)
Визначимо з цієї формули силу
.
(3.58)
Підставимо вираз (3.58) у формулу (3.56)
,
(3.59)
або
.
(3.60)
Проінтегрувавши
вираз (3.59), одержимо формулу роботи при
переміщенні електричного заряду
в електричному полі з напруженістю
вздовж траєкторії
.
(3.61)
Нехай
точковий електричний заряд
здійснює переміщення в полі іншого
точкового електричного заряду
,
тоді модуль напруженості електричного
поля створеного зарядом
рівний
.
(3.62)
З рисунка одержимо
. (3.63)
Підставимо (3.62) і (3.63) у вираз (3.60)
.
Проінтегруємо цей вираз
. (3.64)
Отже
робота сил електричного поля не залежить
від форми траєкторії, а залежить лише
від положення початкової і кінцевої
точки.
Тому електростатичне поле є потенціальним.
При переміщенні електричного заряду
по замкненій траєкторії точки 1 і 2 будуть
співпадати тому
.
При цій умові, як випливає із формули
(3.64) робота буде дорівнювати нулеві.
Тоді формула (3.61) набере вигляду
.
(3.65)
Інтеграл по замкнутому контуру від скалярного добутку вектора напруженості електричного поля на елементарний вектор довжини контуру називається циркуляцією вектора напруженості електричного поля. Співвідношення (3.10) – це теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля: циркуляція вектора напруженості електростатичного поля по замкнутому контуру рівна нулю.
Робота потенціальних сил рівна зміні потенціальної енергії з протилежним знаком
.
(3.66)
З порівняння формул (3.64) і (3.65) можна одержати формулу потенціальної енергії взаємодії двох точкових зарядів:
. (3.67)
Для характеристики потенціального поля можна використати поняття потенціалу.
П
Рис.3.11
отенціалом електричного поля називається скалярна фізична величина рівна потенціальній енергії одиничного позитивного точкового заряду вміщеного в дану точку поля
. (3.68)
Одиницею
вимірювання потенціалу в системі одиниць
є вольт. 1В – це потенціал такої точки
поля, в якій точковий позитивний заряд
величиною 1Кл має потенціальну енергію
1Дж.
Підставивши вираз (3.67) в (3.68) отримаємо формулу потенціалу точкового заряду
.
(3.69)
На рис. 3.11 зображено залежність потенціалу точкового електри-чного заряду від відстані графічно.
.
(3.73)
Формула (3.73) визначає зв’язок між різницею потенціалів і напруженістю електричного поля.
Підставимо вираз (3.73) у формулу (3.61). Отримаємо зв’язок між роботою при переміщенні електричного заряду в електричному полі та різницею потенціалів
. (3.74)
Нехай
точковий електричний заряд
переміщується під дією електричного
поля з напруженістю
вздовж осі
.
Тоді згідно із формулою (3.72) одержимо
,
(3.75)
де
– проекція вектора
на вісь
.
Із формули (3.75) одержимо
.
Якщо
потенціал електричного поля
є функцією не лише координати
а також і координат
і
,
то
в останній формулі слід використати
поняття частинної похідної. Тоді формула
набере вигляду
. (3.76)
подібні формули можна отримати і при переміщенні заряду вздовж осей координат і :
, (3.77)
. (3.78)
Виразимо
вектор напруженості електричного поля
через його проекції на осі координат
, (3.79)
де
– орти.
Підставимо (3.76), (3.77) і (3.78) у формулу(3.79)
.
(3.80)
Формула
(3.80) визначає зв’язок між напруженістю
електричного поля і потенціалом. Цю
формулу можна представити в більш
компактному вигляді використовуючи
поняття векторного диференціального
оператора градієнт
.
(3.81)
Використовуючи (3.81) формулу (3.80) можна представити у вигляді
(3.82)
Нехай
точковий електричний заряд
взаємодіє з іншими точковими електричними
зарядами
.
Тоді його потенціальна енергія рівна
сумі потенціальних енергій взаємодії
з кожним із зарядів
.
(3.83)
Поділимо рівність (3.83) на
.
(3.84)
В
Рис.3.12
икористовуючи означення потенціалу (3.68) формулу (3.83) можна записати у вигляді
.
(3.85)
Із формули (3.85) випливає, що потенціал електричного поля, створеного системою зарядів, рівний сумі потенціалів полів, створених кожним із зарядів зокрема.
Для графічного зображення електричних полів поряд із силовими лініями використовуються еквіпотенціальні поверхні. Еквіпотенціальною поверхнею називається така поверхня, в кожній точці якої потенціал електричного поля має однакове значення. Тобто еквіпотенціальна поверхня – це поверхня однакового потенціалу. Силові лінії електричного поля перпендикулярні до еквіпотенціальних поверхонь. На рис. 3.12 зображено силові лінії та еквіпотенціальні поверхні точкового позитивного заряду.
