Тема 6-1. Форми соціальної допомоги (1 година)

Мета: Ознайомити учнів з існуючими формами соціальної допомоги. Виховувати у підлітків гуманне, чуйне ставлення до людей, які потребують соціальної допомоги.

План

1. Визначення та сутність термінів "матеріальна" та "натуральна" допомога.

2. Надомне обслуговування.

3. Медична реабілітація інвалідів.

4. Соціально-педагогічна реабілітація дітей-інвалідів.

Починаючи урок, вчитель ставить класу запитання:

1. Назвіть види соціального забезпечення.

2. Наведіть приклади, коли хтось із членів вашої родини звертався до органу соціального захисту населення по допомогу.

19 червня 2003 року прийнято Закон України "Про соціальні послуги", який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у скрутних обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.

Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складних життєвих ситуаціях, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Однією з форм соціального обслуговування є обслуговування за місцем проживання особи (вдома).

На обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру (далі – відділення соціальної допомоги вдома) утворюється для соціального обслуговування (надання соціальних послуг) не менш як 80 таких одиноких громадян, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з частковою втратою рухової активності (мають ІІІ, ІV і V групу рухової активності) і потребують сторонньої допомоги в домашніх умовах згідно з медичним висновком:

похилого віку;

інвалідів (які досягли 18-річного віку), крім інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримують соціальну допомогу на постійний сторонній догляд, побутове та спеціальне медичне обслуговування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

хворих (з числа одиноких осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці).

Відділення не здійснює соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян, які потребують цілодобового стороннього догляду.

Право на позачергове соціальне обслуговування (надання соціальних послуг)відділенням соціальної допомоги вдома мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», жертв нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1,2 і 3 категорії..

Відділення соціальної допомоги вдома може здійснювати обслуговування громадян похилого віку, інвалідів (які досягли 18-річного віку), хворих з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Обслуговування таких громадян здійснюється за плату відповідно до тарифів на платні соціальні послуги.

Відділення соціальної допомоги вдома надає такі соціально - побутові послуги:

1) приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування, доставка гарячих обідів, у тому числі х їдалень, кафе, інших закладів (підприємств) ресторанного господарства;

2) придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються;

3) виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, організація консультацій лікарів та інших спеціалістів;

4) допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, виконання різних видів дрібних ремонтних робіт у приміщенні, ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом;

5) оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів;

6) читання преси;

7) допомога в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, але не більш як 0,02 гектара);

8) оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату чи стаціонарного відділення територіального центру, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів;

9) сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації;

10) оформлення замовлень та організація контролю за своєчасним і якісним надання послуг підприємствами торгівлі, ресторанного господарства, побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, сільськогосподарськими підприємствами тощо;

11) створення умов для посильної праці, організація трудової терапії вдома;

12) вирішення за дорученням громадян, які обслуговуються, питань у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях;

13) інші соціальні послуги;

Відділення соціально - медичних послуг територіального центру обслуговував громадян похилого віку, інвалідів (які досягли 18-річного віку) з частковим порушенням рухової активності, які частково не здатні до самообслуговування.

Відділення обслуговує громадян незалежно від їх сімейного стану, які не мають медичних протипоказань для перебування в колективі та потребують соціально - медичних послуг з метою запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, підтримки її здоров’я.

Відділення соціально - медичних послуг надає:

соціально - медичні послуги - організація консультацій щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, підтримки її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів;

психологічні послуги – організація консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення відносин з оточуючим соціальним середовищем, психологічна корекція, методичні поради;

інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для ліквідації складної життєвої ситуації, що склалася;

інші соціальні послуги.

Держава піклується про дітей-інвалідів. В усіх установах інтернатного типу для дітей-інвалідів функціонують медичні пункти, обладнані устаткуванням для проведення цілеспрямованого лікування.

Корекційно-педагогічна робота будується з урахуванням психофізичних вад та індивідуальних особливостей дітей і здійснюється за спеціальними програмами та планом. Для здійснення соціально-педагогічної реабілітації у цих установах працюють педагоги-дефектологи, вихователі, психологи, логопеди, лікарі (педіатр, психоневролог). Класні кімнати, логопедичні кабінети, кабінети психолога забезпечені необхідною навчальною літературою, наочними посібниками, технічними засобами навчання.

На території Миколаївської області діє державний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів до складу якого входять:

Центр ранньої реабілітації «Надія» для дітей-інвалідів;

Центр дитячої ортопедії та реабілітації.

В області ведеться робота по створенню центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Крім того при територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) діють відділення соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Метою діяльності відділень та центрів соціальної реабілітації дітей- інвалідів системи органів соціального захисту населення є здійснення заходів, спрямованих на розвиток та коригування порушень розвитку дитини-інваліда, навчання її основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство.

Підсумок уроку: Держава відіграє вирішальну роль у розв'язанні гострих соціальних проблем. На це спрямована ціла низка законодавчих актів, прийнятих за роки незалежності, та сформована система соціального захисту населення. Основні законодавчі акти: Закони України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про пенсійне забезпечення", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Проте непрості економічні умови, що склалися в Україні, не дають можливості повною мірою забезпечити фінансування чинних законодавчих актів.