
- •1. Передісторія та початок розвитку Болонського процесу
- •1.1. Ліссабонська конвенція (1997 р.)
- •1.2. Сорбоннська декларація (травень 1998 р.)
- •2. Болонська декларація та основні документи щодо втілення її принципів
- •2.1. Текст Болонської декларації та список країн, міністри освіти яких її підписали
- •2.2. Тенденції розвитку навчальних структур у вищій освіті в Європі: Зміст основної доповіді г. Хога і д. Кірстейн [7]
- •2.3. Важливість і подальший розвиток Болонського процесу
- •2.4. Висновки семінару з питань майбутнього формату ступенів бакалавра
- •2.5. Короткий зміст і висновки огляду реформ, що мали місце з часу підписання Болонської декларації
- •2.6. „Саламанське звернення” Європейської асоціації університетів (березень-квітень 2001 р.)
- •1. Положення
- •II. Основні питання
- •3. Празьке комюніке міністрів вищої освіти європейських країн
- •Прийняття системи зрозумілих і подібних ступенів
- •Запровадження системи кредитів
- •Забезпечення мобільності
- •Сприяння європейській співпраці в гарантуванні якості
- •Включення до програм європейського компонента
- •Навчання протягом усього життя
- •Вищі навчальні заклади і студенти
- •Поліпшення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •3.1. Перспективи розвитку після зустрічі в Празі [11]
- •4. Досвід Російської Федерації щодо входження в Болонський процес
- •4.1. Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми і перспективи Рекомендації міжнародного семінару
- •4.2. Нарада Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу
- •4.3. Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті: рекомендації Всеросійської наради і засідання Робочої групи для вивчення аспектів Болонського процесу
- •4.4. План заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої професійної освіти Російської Федерації
- •5. Пакет документів, прийнятих на Берлінській конференції міністрами вищої освіти Європи 18-19 вересня 2003 року
- •5.1. Створення Європейського простору вищої освіти
- •Берлін, 19 вересня 2003 року Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вищу освіту
- •Підвищення привабливості Європейского простору вищої освіти
- •5.2. Формування загальноєвропейського простору вищої освіти
- •6. Учасники Болонського процесу
- •7. Формування європейської та світової співдружності університетів
- •7.1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Способи
Запровадження системи кредитів
Міністри наголосили, що для кращої гнучкості в навчанні і кваліфікаційних процесах потрібно прийняти загальновизнані характеристики кваліфікації, підкріплені кредитною системою на зразок ECTS або іншою ECTS-подібною, яка, за потреби, дозволятиме переведення та виконуватиме функцію нагромадження. Разом із загальновизнаними системами гарантування якості такі інструменти полегшать доступ студентів до європейського ринку праці і посилять сумісність, привабливість і конкурентоспроможність європейської вищої освіти. Усебічне використання такої системи кредитів у поєднанні з додатком до диплома прискорить рух у цьому напрямі.
Забезпечення мобільності
Міністри підтвердили, що мета поліпшити мобільність студентів, викладачів, науковців та адміністративних працівників, поставлена в Болонській декларації, має надзвичайне значення. Вони наголосили на своїй рішучості домогтися усунення будь-яких перепон щодо вільного пересування студентів, викладачів, науковців та адміністративних працівників і відзначили соціальне значення мобільності. Вони також звернули увагу на можливості мобільності, запропоновані програмами європейського співтовариства, і успіхи, досягнуті в цій галузі, наприклад, запровадження плану дій з мобільності (Mobility Action Plan), ратифікованого Радою Європи в Ніцці 2000 року.
Сприяння європейській співпраці в гарантуванні якості
Міністри визнали життєво важливу роль, яку відіграють системи гарантування якості в забезпеченні високих якісних вимог і сприянні подібності кваліфікаційних рівнів у всій Європі. Вони висловились за тіснішу співпрацю органів визнання та органів, покликаних гарантувати якість. Вони наголосили на потребі тісної європейської співпраці та довіри до національних систем гарантування якості. Далі вони закликали університети та інші заклади вищої освіти поділитися передовим досвідом і розробити плани дій взаємного визнання механізмів оцінювання й акредитації (сертифікації). Міністри закликали університети та інші вищі навчальні заклади, національні органи та європейську мережу гарантування якості у вищій освіті (ENQA) в співпраці з відповідними органами країн, які не є членами ENQA, колективно створити спільну систему стандартів і поширити передовий досвід.
Включення до програм європейського компонента
З метою подальшого зміцнення важливих європейських традицій вищої освіти і конкурентоспроможності випускників міністри закликали галузь вищої освіти поліпшити роботу щодо розробки навчальних модулів, курсів і програм на всіх рівнях з "європейським" змістом, орієнтацією та організацією. Це особливо стосується модулів, курсів та програм на отримання ступеня, які пропонуються в співпраці різних закладів з різних країн і ставлять за мету присвоєння спільного загальновизнаного ступеня.
Навчання протягом усього життя
Навчання протягом усього життя - невід'ємний елемент європейського простору вищої освіти. У майбутній Європі, де знання складатимуть основу суспільства і господарства, потрібна стратегія побудови системи післядипломного навчання для подолання проблеми конкурентоспроможності, застосування нових технологій та поліпшення єдності суспільства, рівних можливостей і якості життя.