- •Лабораторний практикум
- •Міністерство освіти і науки україни національний університет “львівська політехніка” лабораторний практикум з дисципліни
- •0. Методичні вказівки до оформлення звітів з лабораторних робіт 6
- •1. Лабораторна робота №1
- •Передмова.
- •0.Методичні вказівки до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Розділ і. Базові структури алгоритмів.
- •1.Лабораторна робота №1
- •1.1Перелік питань, які необхідно вивчити.
- •1.2Завдання.
- •1.3Методичні вказівки до виконання роботи № 1.
- •1.4Приклад виконання завдання.
- •1.4.1Постановка задачі.
- •1.4.2Розробка структури даних.
- •1.4.7Висновки.
- •2.Лабораторна робота №2
- •2.1Перелік питань, які необхідно вивчити.
- •2.2Завдання.
- •2.3Приклад виконання завдання.
- •2.3.1Постановка задачі.
- •2.3.2Розробка структури даних.
- •2.3.3Розробка блок-схеми алгоритму.
- •2.3.4Перевірка блок-схеми.
- •2.3.5Запис тексту програми.
- •3.1.2Виведення даних.
- •3.2Завдання.
- •3.3Методичні вказівки до лабораторної роботи.
- •3.3.1Постановка задачі.
- •3.3.2Розробка структури даних.
- •3.3.3Розробка алгоритму.
- •3.3.4Розробка програми.
- •Розділ іі. Використання числових і символьних змінних
- •4.3Методичні вказівки до роботи.
- •4.3.1Методи переведення в двійкову систему числення.
- •4.3.1.1Метод ділення.
- •4.3.1.2Метод віднімання.
- •4.3.1.3Метод маскування або логічного множення.
- •5.Лабораторна робота №5.
- •5.1Теоретичні відомості.
- •5.1.1Відомості з математики.
- •5.1.2Відомості з програмування.
- •5.2Завдання.
- •Розділ ііі. Циклічні алгоритми
- •6.Лабораторна робота №6
- •6.1Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •6.2Завдання.
- •6.3Приклад виконання завдання.
- •6.3.1Постановка задачі.
- •6.3.2Розробка структури даних.
- •6.3.3Розробка алгоритму
- •6.3.4Текст програми.
- •7.3Приклад виконання завдання.
- •7.3.1Постановка задачі.
- •7.3.2Розробка структури даних.
- •7.3.3Розробка алгоритму
- •7.3.4Текст програми мовою Pascal.
- •8.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •8.3.1Постановка задачі.
- •8.3.2Розробка структури даних.
- •8.3.3Розробка алгоритму.
- •Розділ іv. Обробка і використання масивів
- •9.3Приклад виконання завдання.
- •9.3.1Постановка задачі.
- •9.3.2Розробка структури даних.
- •9.3.3Розробка алгоритму.
- •9.3.4Запис тексту програми.
- •11.1.2Програмна реалізація розріджених масивів.
- •11.1.3Метод Гауса обчислення визначника матриці довільного розміру n*n.
- •11.2Завдання.
- •11.3Приклад алгоритму обчислення детермінанту.
- •Розділ V. Методи комп’ютерної графіки
- •12.Лабораторна робота №12.
- •12.1Теоретична частина
- •12.1.1Відомості з програмування.
- •12.1.2Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •12.2Завдання до лабораторної роботи.
- •12.3Методичні вказівки до виконання роботи
- •13.Лабораторна робота №13.
- •13.1Теоретична частина.
- •13.1.1Числовий опис зображення.
- •13.1.2Перетворення координат точки при її відображеннях.
- •13.1.3Питання, які необхідно вивчити.
- •13.2Завдання.
- •13.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •13.3.1Постановка задачі.
- •13.3.2Розробка структури даних.
- •13.3.3Розробка алгоритму.
- •13.3.4Запис тексту програми.
- •13.3.5Налагодження та результати тестування.
- •14.Лабораторна робота №14
- •14.1Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •14.2Теоретичні відомості.
- •14.3Завдання до лабораторної роботи.
- •Розділ VI. Деякі математичні методи
- •15.Лабораторна робота №15
- •15.1Теоретична частина.
- •15.1.1Основні статистичні характеристики.
- •15.1.2Гістограма розподілу числових даних.
- •15.1.3Питання, які необхідно вивчити для виконання роботи.
- •15.2Завдання.
- •16.2Завдання.
- •16.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •16.3.1Постановка задачі.
- •16.3.2Розробка структури даних.
- •16.3.3Розробка алгоритму.
- •16.3.4Написання тексту програми.
- •17.1.2Системи диференційних рівнянь.
- •17.1.3Форми подання результатів.
- •17.1.4Питання, які необхідно вивчити.
- •17.2Завдання.
- •17.3Методичні вказівки до виконання роботи.
- •17.3.1Постановка задачі.
- •17.3.2Розробка структури даних.
- •17.3.3Розробка алгоритму.
- •17.3.4Написання тексту програми.
- •17.3.5НАлагодження і тестування.
- •Список літератури.
14.Лабораторна робота №14
Побудова графіків функцій одного аргументу
Мета роботи – засвоїти методику та виробити практичні навики застосування засобів графічного виводу інформації при побудові графіків функцій.
14.1Перелік питань, які необхідно вивчити для виконання роботи.
Особливості виводу даних в графічному режимі (кількість точок на екрані, система координат, організація вікон для графічного виводу);
Призначення і формати операторів, процедур і функцій графічного виведення інформації;
Структура та правила програмної реалізації процедур і функцій, передача даних через апарат формально-фактичних параметрів;
14.2Теоретичні відомості.
Мінімально необхідні для виконання лабораторної роботи відомості з програмування подано в інструкції до лабораторної роботи №12, в більш широкому обсязі інформацію про організацію виведення в графічному режимі можна знайти в [1].
Потреба у побудові графіків різних функцій надзвичайно часто виникає при розв’язуванні радіотехнічних задач. Подана у вигляді графіка залежність значно краще сприймається користувачем, ніж представлена у табличному вигляді.
Для того, щоб графік функції давав якомога більше інформації, необхідно правильно вибрати розміри графіка, масштаб та спосіб побудови ліній. Різні типи комп’ютерів та мови програмування надають різні комплекси засобів для побудови графіків, які необхідно оптимальним чином використовувати.
При побудові графіків рідко використовують всю площу екрана, частіше використовують “вікно” – прямокутник з координатами (XА,YА),(XВ,YВ). Вікно може бути задане також координатами однієї з вершин (найчастіше А) та розмірами:
по осі x : SWX=XВ–XА; (1)
по осі y : SWY=YВ–YА;
В межах вікна часто вводять свої, віконні координати XW,YW, які при виборі точки А як початок відліку віконних координат, пов’язані з екранними XE,YE такими співвідношеннями
(2)
Процедура SetViewPort(x1, y1, x2, y2: Integer; Clip:Boolean), дозволяє визначити вікно для графічного виведення і встановити режим відсічки виводу за межами визначеного вікна. При передачі в якості фактичного параметра константи ClipOn вивід за межами вікна відсікається, а при ClipOff – ні. Процедура ClearViewPort очищує визначене процедурою SetViewPort вікно (заливає встановленим кольором фону).
Існує багато способів задання масштабу і прив’язки досліджуванних інтервалів областей визначення і значень функцій до віконних координат. Найчастіше в радіотехнічних задачах застосовують рівномірний та логарифмічний масштаби.
У разі застосування рівномірного масштабу віконні координати розраховують за формулою
(3)
де Z – довільна із усіх можливих координат (x,y,...),
KZ – масштабний коефіцієнт,
bZ – зміщення.
Прив’язка досліджуваної області визначення і значень функції до віконних координат може бути здійснена:
заданням kZ та bZ;
заданням kZ та віконних координат (ZW1) однієї точки (Z1), тоді
bZ=ZW1–kZZ1, (4)
а при ZW1=0 (ліва межа вікна)
bZ=–kZZ1; (5)
заданням віконних координат двох точок осі, в цьому випадку
kZ=(Zw2–Zw1)(Z2–Z1); bZ=ZW1–kZZ1. (6)
У випадку,коли задано точки, які відповідають границям вікна
k2=(SWZ)(Zmax–Zmin); b2=–kZZmin. (7)
При застосуванні логарифмічного масштабу віконні координати розраховують за формулою:
ZW=k2ln(Z)+bZ. (31)
Якщо задано kZ та віконні координати ZW1 точки Z1>0, то
bZ= ZW1–kZln(Z1). (41)
В частковому випадку ZW1=0, bZ=–kZln(Z1). (51)
У випадку задання віконних координат двох точок.
kZ=(ZW2–ZW1)(ln(Z2Z1)); bZ=ZW1–kZln(Z1).
У випадку, коли max i min Z повинні відповідати границям вікон,
kZ= (SW2)(ln(ZmaxZmin)); bZ=–kZln(Zmin).
При побудові координатної сітки необхідно вибрати таку послідовність міток ZМ={Z1,Z2,...,ZN}, що Z1>Zmin, ZN<Zmax; Zi+1–Zi= const =1,2,510k. Кількість міток необхідно вибирати таким чином, щоб відстань між мітками на екрані складала не менше 5-10 пікселів.
