2. Програма навчальної дисципліни змістовий модуль 1. Політична динаміка: теоретико-методологічні основи аналізу.

Тема 1. Зміст, мета і структура спецкурсу. Загальні принципи наукового аналізу політичної динаміки.

Зміст предметної галузі курсу – закономірності, фактори та механізми політичної динаміки, засоби цілеспрямованого впливу на її характер і спрямованість. Процеси політичної модернізації та демократизації як специфічні різновиди макросоціальних процесів. Логіка та структурна організація спецкурсу, його взаємозв’язок з іншими курсами навчальної програми.

Поняття політичної статики і політичної динаміки. Традиції та сучасний стан процесуального підходу в соціальній та політичній науці. Особливості й специфічні труднощі вивчення динамічних процесів політичного життя. Ключові проблеми й категорій процесуального підходу.

Тема 2. Політичний процес: поняття, специфіка та рівні аналізу.

Взаємозв’язок статичного, функціонального і динамічного вимірів політичного життя. Поняття “система”, “процес”, “зміна” й “розвиток” в політології, їх зміст і співвідношення.

Політичний процес як об’єкт дослідження в політичній науці. Специфіка політичного процесу. Політичний факт, політична ситуація і політична подія як аналітичні змінні дослідження політичних процесів.

Рівні наукового аналізу політичних процесів та його різновиди. Різноманітні визначення політичного процесу, їх критичний аналіз.

Тема 3. Головні парадигми й наукові інтерпретації змісту політичного процесу.

Роль загальнонаукових парадигм у виборі методології та методів дослідження політичних процесів. Характеристика лінійно-еволюційної (К.Маркс), неоеволюційної (Ф. Тённіс, Е. Дюркгейм), циклічно-хвильової (А.Тойнби, О.Шпенглер, Н.Данілевський, П. Сорокін) та синергетичної (І.Пригожин, Н. Курдюмов) парадигми з точки зору їх методологічної придатності щодо вивчення макро-політичних процесів.

Загальний алгоритм аналізу політичних процесів та його відображення у різноманітних методологічних підходах: інституціональному, неоінституціональному, структурно-функціональному, бігейвіористському. Інтерпретація політичного процесу в теоріях раціонального вибору та „політичного поля”(П. Бурдьє).

Тема 4. Типологія політичних процесів.

Просторовий вимір політичних процесів як критерій їхньої типологізації. Діалектика взаємозв’язку глобальних, регіональних, національних та локальних процесів. Класифікація політичних процесів за критерієм цілісності (загальносистемні й часткові, базові та периферійні політичні процеси), їх різновиди. Режим і форма протікання політичних процесів як основа їх типології. Окремі наукові інтерпретації політичних процесів відкритого і закритого типу. Типологізація політичних процесів на основі соціокультурних та цивілізаційних ознак. Характерні риси і особливості внутрішньополітичного процесу в сучасній Україні.

Тема 5. Структура і актори політичного процесу: класифікація, ролі та функції.

Аналіз і формальне моделювання політичних процесів як засоби їх вивчення. Структурно-динамічні й структурно-функціональні моделі політичних процесів, їх наукове й практичне призначення.

Поняття політичної суб’єктності. Різноманітні наукові підходи до визначення рушійних сил політичної динаміки. Агенти макро- та мікро-політичних процесів. Класифікація суб’єктів політичного процесу відповідно до рівня його розгортання (Дж. Розенау, Г. Алмонд і Г. Пауелл). Інтегративна класифікація суб’єктів внутрішньополітичного процесу, їх ієрархії та ресурсів (А. Боднар).