Основні терміни

Лінія «дохід—споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Благо з нормальною споживчою цінністю (повноцінне) — благо, споживання якого збільшується при збільшенні доходу споживача.

Благо з низькою споживчою цінністю (неповноцінне) — благо, споживання якого зменшується при збільшенні доходу споживача.

Лінія Енгеля — крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Лінія «ціна—споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Ефект заміни — зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання (здешевлення) цього блага щодо інших благ.

Ефект доходу — зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Надлишок споживача — різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Які зміни в моделі споживчого вибору варто здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

Б.2. Яку інформацію несе лінія «дохід—споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

Б.3. Як будується лінія Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

Б.4. Утворення лінії «ціна—споживання». Її нахил для взаємозамінних і взаємодоповнюючих благ.

Б.5. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з ординалістської теорії поведінки споживача?

Б.6. Виявіть ефект заміни та ефект доходу при зменшенні ціни певного блага.

Б.7. Обставини виникнення надлишку споживача. У якій точці (рис. 3.8) спостерігається максимальне перевищення сукупної вигоди споживача над його витратами?

Б.8. Оцініть правильність висловлювань:

Б.8.1. Лінія «дохід—споживання» нахилена вгору праворуч, якщо обидва товари є повноцінними.

Б.8.2. Ефект заміни при збільшенні ціни на товар призводить до зменшення попиту на цей товар.

Б.8.3. Крива «ціна—споживання» базується на побудові кривої попиту.

Б.8.4. Ефект заміни відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни.

Б.8.5. Ефект доходу відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни при постійних відносних цінах.

Б.8.6. Обчислення змін у надлишку споживача є зручним способом оцінки змін добробуту споживача в результаті коливання цін.

Б.9. Знайдіть єдино правильну відповідь:

Б.9.1. Визначивши свої можливості, споживач згоден заплатити 20 грош. од. за годинник. Коли він прийшов до магазину, то виявив, що може його придбати за 16 грош. од. У цьому випадку споживчий надлишок дорівнюватиме:

а) 20 грош. од.;

б) 16 грош. од.;

в) 4 грош. од.;

г) 36 грош. од.

Б.9.2. Відомі такі дані про споживання протягом двох місяців:

Показник	1-й місяць	2-й місяць
Ціна першого блага	10	5
Ціна другого блага	10	20
Придбано першого блага	10	20
Придбано другого блага	10	5

На основі цих даних можна зробити висновок про те, що:

а) вартість життя підвищилася;

б) вартість життя знизилася;

в) темп зростання доходу споживача менший за темп зростан- ня цін;

г) нічого визначеного щодо динаміки вартості життя не можна сказати.

Б.9.3. Ефект заміни — це підвищення попиту на товар, що спричинене:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у вподобаннях споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;

в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;

г) жодна з відповідей не є правильною.

Б.9.4. Ефект доходу для повноцінних товарів свідчить про те, що:

а) при збільшенні ціни блага Х споживач купуватиме в меншій кількості як Х, так і інші блага;

б) зменшення ціни блага Х зумовлює збільшення споживання цього блага, оскільки воно стає дешевшим за товари-замінники;

в) коли ціна блага Х змінюється, то споживач має перерозподілити свої покупки так, щоб задовольнити рівність MU_X / P_X = MU_Y / P_Y = = MU_N / P_N;

г) усі висловлювання правильні.

Б.9.5. Коли ціна повноцінного блага Х падає, то:

а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага Х, а ефект заміни — менше;

б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага Х;

в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага Х, що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага Х;

г) і ефект доходу, і ефект заміни ведуть до зниження споживання блага Х.

Б.9.6. Якщо за інших незмінних умов послідовне споживання одиниць блага Х призводить до зниження граничної корисності Х, то:

а) Х є неповноцінним товаром;

б) ефект заміщення більший за ефект доходу;

в) еластичність попиту Х за ціною висока;

г) товар Х має від’ємну перехресну еластичність з товаром-замін­ником.

Б.10. Споживач має дохід 20 грош. од. і витрачає його на прид­бання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од. — відповідно (20Х; 5Y).

а) Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.

б) Побудуйте лінію «ціна—споживання»;

в) Використовуючи лінію «ціна—споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

Розв’язання

Рис. 4.9. Крива «ціна—споживання» та побудова лінії попиту

а) Згідно з умовою задачі, ціна товару Y не змінюється і становить 20 грош. од. Витрачаючи весь свій дохід лише на благо Y, споживач зможе купити B/P_Y = 200/20 = 10 од. бла­га Y. Відмітимо точку Х = 0; Y = 10. (рис.4.9,

а). Спочатку ціна на товар Х становила 10 грош. од. Витрачаючи свій дохід лише на товар Х, споживач зміг би купити B / P_X = = 200 / 10 = 20 од. блага Х (точ­ка х = 20, у = 0 на рис. 4.9, а). За цими даними будуємо бюджетну лінію В₂. Якщо ціна товару Х підвищиться до 20 грош. од., то бюджетна лінія повернеться за годинниковою стрілкою (лінія В₁). Якщо ж ціна товару Х знизиться до 5 грош. од., то бюджетна лінія займе положення В₃.

б) Позначимо точки максимальної корисності споживача А, В і С. З’єднавши їх, отримаємо лінію «ціна—споживання».

в) У точці А споживач вибирає 4 одиниці товару Х і 6 одиниць товару Y. Цьому вибору відповідає точка D, яка показує, що при ціні товару Х в 20 грош. од. споживачеві потрібно 4 одиниці цього товару (рис. 4.9, б). Точка Е відповідає точці F : P_X = = 10 од., Q_x = 12 од. Аналогічно точка L відповідає C : P_X = = 5 од., Q_x = 20 од. З’єднавши точки D, E, L, отримуємо криву попиту споживача на товар Х (рис. 4.9, б).