Критерії оцінювання знань

При оцінці знань студентів враховується:

• застосування системного підходу: вміння бачити місце питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильність та повнота розкриття питання, вміння чітко, логічно, систематизовано викласти матеріал;

• рівень осмислення навчального матеріалу, повнота розкриття змісту понять, характеру закономірних зв’язків та залежностей між явищами, які вони відображають, точність застосування наукових термінів;

• рівень виявлення аналітичних вмінь, вмінь обґрунтувати основні положення викладеного матеріалу, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми та вміння зробити достатньо мотивовані висновки;

• вільне володіння матеріалом – мається на увазі як вміння зробити його повний або концентрований виклад так і вміння використовувати матеріал у новій навчальній ситуації, знання основних концепцій проблеми, яка розглядається, вміння мотивовано викласти власну точку зору;

• вміння бачити прикладний аспект (практичне застосування) знань, що висвітлюються;

• використання додаткової літератури;

• культура мовлення.

Оцінка „Відмінно” (5) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильно і повно розкрито зміст матеріалу в обсязі програми, відповідь має чіткий, логічний та послідовний характер;

• повністю розкрито зміст понять, точно використано наукові терміни;

• відповідь насичена глибокими та розгорнутими судженнями;

• зроблено аргументовані висновки;

• студент демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання;

• у відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки.

Оцінка „Добре” (4) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• майже повно розкрито основний зміст матеріалу, відповідь структурована, проте наявні окремі помилки у послідовності викладу;

• надано правильне визначення понять і чітко використано наукові терміни;

• недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база, недостатньо мотивовані висновки;

• студент вільно оперує знаннями, може застосовувати їх у новій навчальній ситуації;

• у відповіді трапляються окремі мовленнєві помилки.

Оцінка „Задовільно” (3) ставиться, якщо у відповіді:

• зміст навчального матеріалу викладено неповно, фрагментарно, відповідь має недостатньо стійкий (студент відповідав невпевнено) та послідовний характер;

• допущено певні помилки й неточності у використанні наукової термінології та визначенні понять;

• відповідь має формальний та переважно репродуктивний характер, висновки не аргументовані та не охоплюють всього змісту викладеного матеріалу;

• у новій навчальній ситуації студент використовує лише окремі знання вивченого матеріалу;

• у відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.

Оцінка „Незадовільно” (2) ставиться, якщо у відповіді:

• студент неспроможний відтворити зміст навчального матеріалу у певній послідовності, у відповіді окремі фрагменти знань перемежовуються з розрізненими фактами та загальними фразами;

• допущено грубі помилки при визначенні понять та використанні термінології;

• викладений матеріал не узагальнено, висновки не сформульовано;

• у відповіді наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.

Після опрацювання навчального матеріалу кожного модуля здійснюється модульний контроль. За відсутністю студента на контрольному заході з неповажної причини у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано).

Підсумковий контроль (залік) – це комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів за середньозваженим балом.

Визначення середньозваженого бала обраховується за формулою:

(Б І х Т І)+ (Б ІІ х Т ІІ)+ (Б ІІІ х Т ІІІ)

СБ = ------------------------------------------------

Т І + Т ІІ + Т ІІІ

де:

Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;

Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою – являє собою середньоарифметичний бал трьох оцінок, що їх отримав студент на семінарських заняттях та оцінки за «термінологічний» диктант;

Б ІІІ - бал за 3-й модуль за чотирибальною шкалою;

Т І - час на засвоєння 1-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 30 г.;

Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 35 г.;

Т ІІІ - час на засвоєння 3-го модуля (години самостійної роботи) – 16 г.

При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалежно від інших оцінок) підсумкова оцінка «незадовільно» або «не зараховано», що вважається академічною заборгованістю.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Середньозважений бал за поданою таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали та шкали ECTS:

Середньозважений бал за національною шкалою	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0	A	Відмінно(зараховано)
4,25…4,74	B	Добре (зараховано)
3,75…4,24	C	Добре (зараховано)
3,25…3,74	D	Задовільно (зараховано)
3,0…3,24	E	Задовільно (зараховано)
2,5…2,99	FX	Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49	F	Незадовільно (не зараховано)