Синтаксичні особливості ділових паперів

Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових паперів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Рекламне агенство республіканської телекомпанії “Тоніс-ценр” пропонує свої послуги. Поширеними є пасивні структури типу: закони приймаються, наказ виконується, вимоги ставляться.

Синтаксис ділової документації відзначається ще й уживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад, створити комісію з національних питань, відкликати працівників тощо.

Важливою ознакою ділових паперів є й часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості: потемнілі від часу, закінчивши роботу, читаючи документи.

Окрім того, у діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Специфіку синтаксису визначає й стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне - два підрядних чи дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони дають загальне уявлення про дію, забезпечують однозначність, узагальненість змісту й надають документам певної офіційності. Наприклад, подати клопотання до 20 серпня 1999 року щодо надання матеріальної допомоги.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються в конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуації, зокрема: взяти за основу, взяти до уваги, взяти на себе обов’язок; зобов’язання, пропонувати до виконання тощо.

Особливо часто в діловому мовленні зустрічаються помилкові конструкції, зумовлені впливом російської мови у східних і південних реґіонах України та польської мови на заході України.

  Порівняйте:

Російська мова	Українська мова
благодарить (кого ?)	дякувати (кому ?)
причинить (что ?)	завдати (чого ?)
снабжать (чем ?)	постачати (що ?)
нуждаться (в чём ?)	потребувати (чого ?)
подражать (кому ?)	наслідувати (кого ?)
подготовиться к (чему ?)	підготуватися до (чого ?)
стремиться к (чему ?)	прагнути до (чого ?)
предупреждать о (об) (чём ?)	попереджувати про (що ?)
думать о(об) (чём ?)	думати про (що ?)
забота о (чём ?)	піклування про (що ?)
случилось по вине (кого ?)	трапилося з вини (кого ?)

 

Або “комусь залежить на чомусь…” замість “хтось зацікавлений у…”, “комусь важливо…”; “головно” замість нормативного “насамперед” або “передусім”.

Узгодження підмета з присудком у ділових паперах

При складанні документів слід звернути увагу на правила узгодження підмета з присудком у ділових паперах:

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 81), то присудок ставиться в однині: Двадцять один працівник об'єднання подав заяву про звільнення з роботи. Вісімдесят один студент взяв участь у конференції.

2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у множині, були переведені три працівники, чотири студенти пропустили заняття.

3. Підмет зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька в діловому стилі вимагають від присудка вимагають від присудка однини. Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам.

4. При підметі, вираженому займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін. присудок ставиться у формі однини: Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з'явитися

5. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою: Виставка-продаж відбулася... Школа-інтернат відкрита з ініціативи... Недалеко від вокзалу знаходиться вагон-лабораторія, який веде контроль за станом повітря та води.

6. Присудок ставиться в однині, коли однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише -а й: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування, потребує...

7. Коли підмет - символічна або умовна назва, присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об'єднання «Світанок» уклало угоду... Фірма "Світоч" допомогла... Банк "Аваль" надав пільги..

8. . Якщо підмет абревіатура - присудок узгоджується в роді, числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році. ЗДУ (Запорізький державний університет) провів... У1999 році ПДВ (податок на додану вартість) становив...

Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми в діловому мовленні. .

ПАРОНІМИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. Порівняймо значення паронімів: Адрес. Адреса. Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виборний. Виборчий. Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду Виборчий — пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Н.: виборча кампанія, виборче право. Виключно.

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат — посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю. Дипломант — особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Дипломник — автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі. СИНОНІМИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ Синоніми — це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний. Синоніми поділяються на три основні групи: 1) лексичні синоніми, що відрізняються смислових відтінками (відомий — видатний — славетний — знаменитий); 2) стилістичні синоніми — це слова, що відрізняються стилістичним і емоційними забарвленням (говорити —мовити— пророчити —верзти);

3) абсолютні синоніми — зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство — лінгвістика; століття — сторіччя) Запам'ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:

Замісник. Заступник. Замісник — посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов'язки, тобто заміщає відсутнього керівника. Заступник — це офіційна назва посади. Квиток. Білет.

Квиток — вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо. Білет — кредитний, банківський, екзаменаційний. Омоніми -слова, які однакові за звучанням, написанням, але мають різне значення.(коса, ключ) Антоніми - слова з протилежним значенням ( чорний – білий)

Відмінювання займенників.

ЗАЙМЕННИК – частина мови, яка не називає, а лише узагальнено вказує на предмети, ознаки, кількість, які співвідносні з ім.(я, ти, ми, ви, він, себе, дехто, ніхто...), прикм.( мій, твій, свій, наш, ваш..), числівниками( стільки, скількись, казна-- скільки, котрий). РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ

Особові займенники: я, ти, ми, ви. Наприклад: Я — фермер, ти —підприємець; Присвійні - мій, твій, свій, наш, ваш, їхній. Зворотний – себе.

Означальні – весь, всякий, кожен, інший, сам, самий. Вказівні – цей, той, такий, стільки.

Питальні – хто, що, який, чий, скільки.

Відносні – питальні – викор для зв’язку складних речень. Неозначені – абихто, абищо, дехто, деякий, хтось, щось, будь-хто, що-небудь, казна-скільки. Заперечні – ніхто, ніщо, ніякий, нічий, анічий. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною. До другої групи належать усі інші займенники, які відмінюються за займенниковою відміною. ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ І ЗВОРОТНОГО СЕБЕ Однина Н я – ти --- Р мене – тебе – себе

Д мені – тобі – собі З мене – тебе – себе О мною – тобою – собою М на мені – тобі – собі

Множина Н ми – ви Р нас – вас Д нам – вам З нас – вас О нами – вами М на нас – вас

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВО-ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Однина Множина

Н. він воно вона вони

р. його ---- її (неї) їх (них)

Д. йому ---- їй їм

3. його --- її (неї) їх (них)

0 ним --- нею ними

М (на) ньому --- (на) ній (на) них

Запам'ятайте: характерною особливістю відмінювання особових і особо­во-вказівних займенників є те, що під час відмінювання змінюється не тільки закінчення, а й основа: я — мене; ти — тебе; він — його; вона — її; ми — нас; ви — вас; вони — їх; зворотний займенник себе не має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник дру­гої особи ти.

ЗАЙМЕННИКОВЕ ВІДМІНЮВАННЯ

Відмінювання вказівного займенника цей {це, ця)

Однина Множина

чол р. сер р. жін р. для всіх родів

Н. цей це ця ці

Р цього ---- цієї цих

Д цьому ---- цій цим

3.. цього це цю цих

О цим --- цією цими

М (на) цьому ---- (на) цій (на) цих

Відмінювання вказівного займенника той (те, та)

Однина Множина

Чол р. сер рід жін р. для всіх родів

Н той те та ті

Р того ---- тієї тих

Д тому ----- тій тим

З того те ту тих

О тим ----- тою тими

М на тому --- на тій на тих

Відмінювання присвійного займенника мій (моє, моя)

Однина Множина

чол р. сер р. жін р. для всіх родів

Н. мій моє моя мої

Р. мого --- моєї моїх

Д. моєму --- моїй моїм

3.мого моє мою моїх

О. моїм ---- моєю моїми

М. (на) моєму --- (на) моїй (на) моїх

Відмінювання означального займенника весь (все, вся)

Однина Множина

чол р. сер р. жін р. для всіх родів

Н. весь все вся всі (усі)

Р. всього --- всієї всіх

Д. всьому --- всій всім

3. всього все всю всіх

О. всім --- всією всіма

М. (на) всьому --- (на) всій (на) всіх

Відмінювання питальних та відносних займенників

Однина Множина

чол р. сер р. жін р. для всіх родів

Н. чий чиє чия чиї

Р. чийого --- чиєї чиїх

Д. чийому --- чиїй чиїм

3.чийого чиє чию чиїх

О. чиїм ----- чиєю чиїми

М. (на) чиєму --- (на) чиїй (на) чиїх

Н хто – що – скільки – стільки

Р кого – чого – скількох – стількох

Д кому – чому – скільком – стільком

З кого – що – скільки – стільки

О ким – чим – скількома – стількома

М на кому – чому – скількох – стількох