3 Підготувати тканину до муляжування

Другий етап муляжування полягає у підготовці поверхні матеріалу до наколювання. Для цього необхідно вирізати прямокутний кусок тканини, довжина і ширина якого визначаються в залежності від величин розмірних ознак фігури людини та виду форми одягу, що проектується.

• Розрахунок ширини тканини (Штк):

Штк =(Сб + Пб )+2Пбш + 2Пшп;

де Сб – напівобхват стегон з врахуванням виступу живота;

Пб – прибавка на вільне облягання по лінії стегон. Величину

прибавки на вільне облягання студент вибирає

самостійно, в залежності від об’ємно –просторової форми

та призначення спідниці відповідно до розрахунків у

таблиці 1;

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см).

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена

(2,0см);

• Розрахунок довжини тканини (Дтк)

Дтк = Дсп + Пвз;

де Дсп – довжина спідниці згідно розрахунків технічної

характеристики

Пвз – припуск до верхнього зрізу спідниці (3,0-4,0см).

Після розрахунку довжини і ширини куска тканини для наколювання спідниці, на ньому необхідно прокласти орієнтирні строчки.

Орієнтирні строчки прокладаються:

• в напрямку нитки основи

• строчка середини переднього та заднього полотнищ;

13

• строчка, що проходить через балансову вертикаль на спинці;

• строчка, що проходить через балансову вертикаль переду;

• в напрямку нитки утоку

• строчка по лінії талії (на 3,0-4,0см нище від верхнього зрізу);

• строчка по лінії стегон ( відповідний вимір на манекені);

• строчка по допоміжній лінії стегон, що проходить нище лінії стегон на 8,0-10,0см (рис. 3).

Щоб знайти розташування бокової лінії, необхідно розрахувати ширину кусків тканини для переднього та заднього полотнищ спідниці.

• Ширина куска тканини для переднього полотнища (Штк.п):

Ш тк.п = Шпп + 1/2Пб + Пшп + Пбш;

де Шп.п – вимір манекена по лінії обхвату стегон від середини

переду до лінії бічного шва;

Пб – прибавка на вільне облягання до лінії стегон ;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена, що дорівнює 2,0см;

Пбш – припуск на бічний шов, що дорівнює 2,0-3,0см.

• Ширина куска тканини для заднього полотнища (Штк.з):

Штк.з = Шзп + 1/2Пб + Пшп + Пбш;

де Шз.п – вимір манекена по лінії обхвату стегон від середини

спини до лінії бічного шва;

Пб – прибавка на вільне облягання до лінії стегон;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена,

що дорівнює 2,0см;

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см).

4 Наколоти переднє та заднє полотнище двошовної спідниці

На даному етапі необхідно виконати наколювання підготовлених деталей, як правило, на правій стороні фігури або манекену. Важливо, щоб при виконанні наколювання шпильки розташовувались в напрямку горизонтальних ліній, так як в даному положенні відбувається найменший злом тканини. Особливо це важливо при наколюванні складних форм одягу, де невірне розташування шпильок може призвести до виникнення небажаних дефектів.

Під час фіксації тканини шпильками необхідно слідкувати за тим, щоб суміщались відповідні орієнтирні строчки на тканині з прокладеними лініями на манекені або фігурі людини.

Послідовність наколювання наступна:

1. наколоти переднє полотнище спідниці;

2. наколоти заднє полотнище спідниці;

3. уточнити положення бічного шва спідниці;

4. визначити лінію талії спідниці.

14

Рисунок 3 – Підготовка поверхні матеріалу до наколювання двошовної спідниці (заднє та переднє полотнище)

15

Послідовність фіксації тканини на манекені (рис.4):

Переднє полотнище

1. Точка 1 на перетині лінії середини переду і лінії обхвату стегон (IX-IX′ і IV).

2. Точка 2 на перетині лінії середини переду і лінії обхвату талії (IX-IX′ і III).

3. Точка 3 на перетині балансової вертикалі і лінії обхвату стегон (XI-XI' і IV).

4. Точка 4 на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату стегон (XII-XII´і IV).

5. Точка на перетині лінії середини переду і допоміжної лінії стегон

(IX-IX′ і V).

6. Точка 5 на перетині балансової вертикалі і допоміжної лінії обхвату стегон (XI-XI' і V).

7. Точка 6 на перетині бокової вертикалі і допоміжної лінії обхвату стегон (XII-XII´і V).

8. Точка 7 на перетині балансової вертикалі і лінії обхвату талії (XI-XI' і III). (рис. 4).

Заднє полотнище

9. Точка 9 на перетині лінії середини спинки і лінії обхвату стегон (XIII-XIII´ і IV).

10. Точка 10 на перетині лінії середини спинки та лінії обхвату талії (XIII-XIII´ і III).

11. Точка 11 на перетині балансової вертикалі спинки і лінії стегон (XIV-XIV' і IV)

12. Точка 12 на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату стегон (XII-XII´і IV).

13. Точка 13 на перетині лінії середини спинки і допоміжної лінії обхвату

стегон (XIII-XIII´ і V).

14. Точка 14 на перетині балансової вертикалі спинки і допоміжної лінії обхвату стегон (XIV-XIV' і V).

15. Точка 15 на перетині бокової вертикалі і допоміжної лінії обхвату стегон (XII-XII´ і V).

16. Точка 16 на перетині балансової вертикалі і лінії обхвату талії (XIV- XIV' і III). (рис. 4).

Після фіксації тканини на манекен за вказаною вище послідовністю, по лінії талії утворюється надлишок тканини, який необхідно розподілити й закласти в талієві виточки. Зафіксувавши лінію талії на рівні балансової вертикалі, надлишок тканини чітко розподіляється на передню (задню) виточку та бічну. Шпильками в точках 17,18,19 закладається передня виточка, шпильками 20, 21, 22 закладається задня виточка. Розхил цих виточок визначається різницею між напівобхватом стегон і напівобхватом талії. В залежності від величини розхилу, надлишок тканини необхідно закласти в одну або дві виточки. Дві виточки закладаються при величині розхилу більше 2,0см на передньому полотнищі і 3,0см на задньому.

16

Виточки формуються так, щоб не було складок та зайвого скупчення тканини на кінцях виточок. Напрямок виточок попереду й позаду повинен враховувати форму стегон, сідниць і живота. Ці виточки можуть не бути строго вертикальними або паралельними боковій лінії, якщо стегна округлої форми. Необхідно знайти «золоту середину» між вертикаллю та лініями виточок, так як за допомогою зміни напрямку лінії виточки можна візуально зменшити ширину по лінії талії або навпаки збільшити.

При закладанні виточок не можна допускати перекосу нитки утоку, що завжди повинна бути строго горизонтальною для запобігання підіймання лінії низу спідниці (рис. 5) Визначивши розхил виточки, її заколюють шпильками в трьох місцях: у основи, посередині й на кінці. При цьому слід пам’ятати, що між розхилом виточки і її довжиною існує певний зв’язок, який дозволяє виконати повне спрасування опуклості кінця виточки.

L = (3 ÷ 4)• ∑Рв_і,

де L – довжина виточки;

3 – коефіцієнт для пластичних тканин;

4 – коефіцієнт для жорстких тканин;

∑Рв_і – величина розхилу виточки (передньої, задньої, бічної).

Залишки тканини переднього та заднього полотнищ в верхній частині спідниці на рівні бічного зрізу необхідно підрізати, бічний зріз заднього полотнища підігнути, суміщаючи з серединою тасьми, що визначає положення лінії бічного шва на манекені та наколюють шпильками – 23, 24, 25, 26, 27 (рис. 4). Лінія бічного шва повинна бути строго вертикальною та перпендикулярною лінії підлоги.

Заколовши виточки та лінію бічного шва, необхідно уточнити розташування лінії талії, оцінюючи баланс спідниці та її рівновісне розташування на манекені або фігурі. Для точного визначення положення лінії талії можна прокласти сантиметрову стрічку, або тонкий пасок і знову скорегувати лінію талії. Потім необхідно перевірити довжину спідниці попереду, позаду, збоку, заміряючи лінійкою відстань від лінії низу спідниці до підлоги (рис. 5).

Після перевірки правильності виконання наколки, на ній необхідно відмітити всі необхідні лінії та точки крейдою, милом або спеціальним олівцем:

• лінію талії;

• лінії бічного шва на передньому та задньому полотнищах спідниці;

• лінії виточок.

Після цього необхідно зняти наколку з манекена та вийняти шпильки з отриманого макета спідниці. Деталі розкласти на столі й уточнити, виправляючи випадковості в обведених лініях, користуючись лінійкою й лекалом.

На основі макета двошовної спідниці можна змоделювати одношовну пряму спідницю, спідницю із запáхом, розширену та звужену донизу.

17

Рисунок 4 – Наколювання прямої двошовної спідниці:

а) переднє полотнище; б) заднє полотнище; в) наколювання бічного шва

Рисунок 5 – Приклади неправильного (а, б, в) та правильного (г) розташування талійових виточок:

а) занадто близько до лінії середини спідниці або занадто близько до бокової лінії;

б) кінець виточки спрямований у напрямку лінії середини спідниці;

в) кінець виточки спрямований у напрямку бокової лінії спідниці.