Хід роботи

1. Підготовка манекену полягає в наколюванні на манекен наплічника опорних ділянок пілочки і спинки, з’єднаних по плечовому шву, з основною (антропометричною) горловиною, на якому студент буде відповідно до уявної форми коміра наносити необхідну лінію вшивання коміра і отримувати видозмінену лінію горловини.

2. Розкрій макетної тканини студент виконує у вигляді прямокутників, сторони яких дорівнюють відповідно довжині горловини і ширині коміра плюс 3,0 – 4,0 см на припуски і необхідне корегування форми.

3. Наколювання комірів студент розпочинає з найпростішого виду: коміра стояка базової циліндричної (прямої) форми. В процесі створення певної форми коміра студент корегує лінію вшивання коміра, яка може мати прогин 0,5 – 1,0 см по лінії середини переду, а також невеличкий прогин 0,3 – 0,5 см в області плечового шва.

Після отримання базової форми коміра стояка студент створює похідні форми: конічну і воронкоподібну шляхом закладання по верхньому зрізу коміра в декількох місцях виточок, або навпаки, шляхом розрізання і розсування верхнього зрізу.

4. Наступним етапом роботи студента є проробка форми стояче-відкладного коміра, який складається із стоячої частини і відкладної частини. Ці частини можуть бути суцільно кроєними або відрізними, в залежності від чого студент використовує раніше отриману певну форму коміра-стояка (циліндричну або конічну), додаючи до нього відкладну частину. Вихідною формою відкладної частини коміра є прямокутник, довжина якого дорівнює довжині верхнього зрізу стояка.

Далі студент проробляє форму відкладної частини коміра шляхом розрізання і розсування його по лінії відльоту в декількох місцях на певну величину в залежності від висоти стояку і ширини коміра. В останню чергу студент моделює лінію перегину коміра, якою він її бачить – більш чіткою чи біль м’якою, корегує її в залежності від ступеня прилягання до шиї, слідкуючи при цьому за рівновіддаленістю коміра від шиї по всій його довжині.

5. Розробка форми комірів, що будуються на відкритій горловині, розпочинається з того, що студент на манекені ліфу визначає величину поглиблення горловини, тобто визначає положення нижньої точки лінії перегину лацкана. Далі студент прикладає лінійку таким чином, щоб вона з’єднала нижню точку з верхньою точкою лінії перегину лацкана, яка знаходиться вище від точки основи шиї на величину стояка коміра. Тобто лінійка піднімається вгору по боковій поверхні шиї манекену на певну величину стояка, яка може коливатись в межах від 1,5 см до 6,0 см в залежності від виду коміра (відкладний з лацканом, шалька або апаш), а також в залежності від форми коміра. Після цього студент відгинає по ребру лінійки зріз середини пілочки і отримує лацкан, який може за бажанням розширити, підклавши тканину.

В залежності від обраної величини стояку коміра виріз горловини може проходити по лінії основної антропометричної горловини, а може розширюватись на 1,0 – 2,0 см.

Після цього студент наколює накладним сантиметровим швом шматок тканини прямокутної форми, довжина якого дорівнює довжині горловини плюс 2,0 - 3, 0 см, а ширина - закладеній висоті стояка плюс бажана ширина відкладної частини коміра плюс припуск 2,0 - 3,0 см на пришивання коміра і осноровку лінії відльоту коміра.

Далі студент виліплює форму коміра за допомогою розрізів в напрямку від лінії відльоту до лінії вшивання і розсування лінії відльоту на величину огинання, викладання коміра навколо шиї, яка має конічну форму, з наступною фіксацією цього розсування.

Критерієм правильного створення форми коміра за умови фіксованого шпилькою положення лінії середини коміра по лінії середини спинки і перпендикулярного до нього направлення лінії відльоту, є рівновіддаленість коміра від шиї по всій його довжині і плавність переходу лінії перегину лацкана в лінію перегину коміра, без зламів і вигинів.

Після цього студент оформлює ручкою або фломастером лінію відльоту коміра, лінії уступів коміра і осноровлює комір і лацкан.

6. Самостійною частиною роботи є оформлення лекал комірів. Лекала оформлюються без припусків на шви, з додержанням вимог спряженості і співрозмірності, з обов’язковим позначенням напрямку нитки утка, назвою і кількістю деталей.

7. Наступним етапом роботи є аналіз отриманої форми і конструкції кожного окремо взятого коміра, з наступним порівняльним аналізом комірів одного виду (наприклад, всіх стояків, чи відкладного з лацканом коміра з шалькою і апаш). Для цього ці коміри накладаються один на одного в одну базисну сітку. Для комірів стояків вісь ординат буде проходити посередині комірів, вісь абсцис – по лінії вшивання коміру, а нульова точка буде знаходитись на перетині лінії середини коміра з лінією вшивання (рис.15).

Для комірів, що вшиваються у відкриту горловину, координатні осі будуть відповідно проходити посередині переду і по лінії талії. Коміри накладаються один на одного, дотримуючись вертикального напрямку повздовжньої нитки, позначеної на лекалах. Предметом порівняльного аналізу комірів буде їх ступінь прилягання до шиї, який на кресленнях комірів стояків буде визначатись як різниця проекцій координат точок початку (середина спинки) і кінця (середина переду) лінії вшивання комірів на вісь ординат.

Для коміра відкладного з лацканом, шалька чи апаш, ступінь прилягання коміра до шиї буде залежати від висоти стойки коміра і визначатись положенням верхньої точки лінії перегину лацкана на рівні плечового шва і відведенням точки перетину середини коміра з лінією вшивання, а саме як різниця проекцій цих точок на вісь абсцис.

Результати порівняльного аналізу необхідно оформити в табличній формі (табл.1).

Крім того, доцільним буде проведення групового порівняльного аналізу комірів різних форм одного виду, створених різними студентами, але на манекенах одного розміру, внаслідок якого студенти наочно переконаються в існуючій залежності форми від вищеозначених параметрів конструкції комірів.

Таблиця 1 – Характеристика параметрів конструкцій комірів.

Вид коміру	Ширина коміра Шк	Висота стояка Вс	Величина прогину коміра Вп
Стояк:
- циліндричний
- конічний
- воронкоподібний
Відкладні коміри для відкритої горловини:
- відкладний з лацканом
- шалеподібний
-апаш