Митні засоби захисту прав інтелектуальної власності

Особливості переміщення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності визначаються розділом Х Митного кодексу (МК) України та іншими законами України. Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності слід назвати: ЦК України від 16 січня 2003 р., Закон України "Про авторське право та суміжні права" в ред. від 11.07.01р., Закон України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" в ред. від 1.06.2000 р., Закон "Про охорону прав на промислові зразки" України від 15.12.93 р., а також Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.93 р. та інші.

Митний контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності можна поділити на два види: По-перше, це безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації правоволодільцем в порядку, передбаченому розділом Х МК. По-друге, це формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів ІІ, ІІІ МК за дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних систем зчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів та контрольних марок). Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об'єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях. Разом з тим, у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів по захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю при дотриманні умов, передбачених розділом Х МК. Порядок переміщення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, передбачений розділом Х МК України застосовується з обмеженням по видах митних режимів, способу переміщення та колу осіб. Такі обмеження встановлено, зокрема, до товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом; ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання у комерційних цілях; пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях. Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи про реєстрацію товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр товарів.

Після реєстрації відповідного товару у реєстрі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митні органи України вживають заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів. Для забезпечення митного контролю при переміщенні через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, інформація про зареєстровані товари надсилається всім митним органам України. Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об'єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що митному контролю та митному оформленню відповідно до розділу Х МК України підлягають не будь-які товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державної митної служби України. Ця норма значно звужує коло об'єктів інтелектуальної власності, що підлягають митному контролю порівняно з переліком об'єктів інтелектуальної власності, що міститься у загальному законодавстві про інтелектуальну власність. Така позиція законодавця обумовлюється перш за все цивільно-правовим характером відносин інтелектуальної власності та необхідністю встановлення чітких меж повноважень державних органів стосовно можливості втручання у цю сферу господарського обороту. За п.4. ст. 11 МК України завданням митних органів є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, а не безпосередньо захист. Тобто митний контроль може здійснюватися лише за волевиявленням власника, яке проявляється у заяві щодо реєстрації визначеного об'єкта в реєстрі Держмитслужби. Треба зазначити, що аналіз міжнародного досвіду також свідчить про необхідність запровадження реєстрації у митних органах об'єктів інтелектуальної власності, власник яких зацікавлений в здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Зокрема, Угодою TRIPS, яку було прийнято у рамках уругвайського раунду переговорів за Генеральною угодою по тарифах і торгівлі (ГАТТ) передбачено подання заяви правоволодільцем як необхідної умови запровадження митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон для країн-учасниць Всесвітньої торгової організації (ВТО).

Митний контроль здійснюється лише стосовно того товару, який зареєстровано правоволодільцем у реєстрі Держмитслужби. Тому можна вважати обґрунтованою і цілком доцільною вимогу митного законодавства щодо необхідності реєстрації товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України для оптимального забезпечення виконання контрольних функцій митними органами по дотриманню прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. Треба звернути увагу, що власник прав на об'єкт інтелектуальної власності лише має право звернутися з заявою до відповідного органу, а не право зареєструвати у митній службі відповідний об'єкт інтелектуальної власності. Тобто питання можливості проведення реєстрації і, таким чином, здійснення в подальшому митного контролю за переміщенням цього об'єкту інтелектуальної власності через митний кордон України є компетенцією реєструючого органу, який може відмовити у проведенні реєстрації.

Реєстрація товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України - це передбачена митним законодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правоволодільця у сприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної для виконання таких функцій митними органами. Реєстр об'єктів інтелектуальної власності (далі - реєстр) - перелік об'єктів інтелектуальної власності, який складається Держмитслужбою для митного контролю на основі заяв правоволодільців або їх представників і містить інформацію, що дає змогу митним органам запобігати переміщенню товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює реєстрацію, є відділ по захисту прав інтелектуальної власності та дотримання прав споживачів Управління митних режимів Державної митної служби України. Порядок реєстрації товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви визначаються Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 13.04.2007р. "Про питання реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об’єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу."

Порядок реєстрації товарів, що містять об’єкти права інтелектуальої власності:

1. З метою запобігання порушенню прав інтелектуальної власності під час імпорту або експорту об'єктів інтелектуальної власності правоволоділець або його представник має право звернутися до Держмитслужби з клопотанням про запровадження контролю за переміщенням через митний кордон України об'єктів інтелектуальної власності. Для цього правоволоділець або його представник подає до Держмитслужби заяву про внесення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру за встановленою формою. До заяви додаються: витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви; докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу ідентифікувати його, код згідно з УКТ ЗЕД; зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення; інші відомості про об'єкти інтелектуальної власності, які дають змогу його ідентифікувати; інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності; гарантійний лист (зобов'язання) про відшкодування витрат на зберігання, експертизу об'єкта інтелектуальної власності та інших витрат митних органів, а також відшкодування збитків власникові товару в разі непідтвердження порушень.

2. Держмитслужба протягом 30 календарних днів письмово повідомляє заявника про прийняте рішення. Якщо Держмитслужба прийме рішення про відмову у включенні об'єкта інтелектуальної власності до реєстру, у повідомленні зазначаються причини відмови. Держмитслужба може відмовити у включенні об'єкта інтелектуальної власності до реєстру в разі відсутності: необхідних документів; підстав для захисту прав інтелектуальної власності в Україні, передбачених законодавством; характерних ознак, які можуть бути проконтрольовані митними органами під час ідентифікації відповідного об'єкта інтелектуальної власності при переміщенні його через митний кордон України.

3. Правоволоділець або його представник після отримання повідомлення Держмитслужби про прийняття рішення щодо включення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру повинен у десятиденний термін сплатити митний збір чи надати іншу еквівалентну гарантію. Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі невнесення у встановлений строк застави чи іншої еквівалентної гарантії заява і додані до неї матеріали повертаються правоволодільцеві або його представникові.

4. Правоволоділець або його представник повинен у триденний термін інформувати Держмитслужбу про зміни у відомостях, поданих для реєстрації об'єкта інтелектуальної власності.

5. Держмитслужба після отримання копії документа про сплату правоволодільцем або його представником митного збору та за умови фактичного надходження цього збору на рахунок Держмитслужби в десятиденний термін проводить реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності шляхом занесення відповідних даних про нього та його правоволодільця до комп'ютерної бази даних Держмитслужби, а також видає правоволодільцеві або його представнику довідку встановленого зразка про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності, в якій зазначаються дата реєстрації, номер у реєстрі та термін, на який здійснено реєстрацію.

6. У триденний термін інформація про реєстрацію, а також відомості про об'єкти інтелектуальної власності та правоволодільця передаються засобами електронного зв'язку Держмитслужби та/або фельд'єгерського зв'язку всім митним органам, у тому числі регіональним. Інформація про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності та відомості про правоволодільця заносяться до центральної бази даних Держмитслужби.

7. Об'єкт виключається Держмитслужбою з митного реєстру:

- у разі закінчення строку реєстрації;

- за заявою правоволодільця або його представника;

- за рішенням суду;

- у разі закінчення строку правової охорони об'єкта;

 - у разі відкликання правоволодільцем або його представником наданої застави чи іншої еквівалентної гарантії до закінчення строку реєстрації;

- у разі виявлення недостовірності поданих правоволодільцем або його представником відомостей щодо об'єкта, включеного до митного реєстру.

8. За заявою правоволодільця або його представника реєстрація проводиться на шість місяців або один рік. Початком терміну реєстрації вважається день реєстрації об'єкта інтелектуальної власності, зазначений у довідці про включення об'єкта до реєстру. Термін реєстрації об'єкта інтелектуальної власності може бути продовжений на шість місяців або на один рік на підставі письмової заяви правоволодільця або його представника та за умови сплати відповідного збору за місяць до закінчення терміну попередньої реєстрації.

9. У разі неотримання Держмитслужбою в установлений термін заяви від правоволодільця або його представника про продовження терміну реєстрації об'єкта інтелектуальної власності та/або несплати митного збору реєстрація анулюється. Повторно об'єкт інтелектуальної власності може бути включений до реєстру в установленому порядку.

Основні питання переміщення контрафактних товарів через митний кордон України врегульовані МК України та Положенням про реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності. Якщо митний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів. Рішення про призупинення митного оформлення строком на 15 календарних днів із можливістю наступного продовження не більше ніж на 15 календарних днів, приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, зазначених у частині першій статті 257, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України цих товарів, а декларанта – про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. У повідомленні власникові прав на об'єкт права інтелектуальної власності зазначається: митне оформлення яких саме товарів призупинено, заявлена декларантом митна вартість цих товарів, найменування та адреса власника зазначених товарів, а також інша необхідна інформація. Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності та декларант з дозволу митного органу можуть брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Копії відповідних експертних висновків подаються митному органові. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому МК України порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються в порядку, встановленому МК України. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких приймалося рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку. Призупинення митного оформлення товару означає тимчасове припинення митного оформлення товару та його розміщення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів із можливістю в подальшому продовження митного оформлення відповідного товару. Підставою призупинення митного оформлення є наявність ознак контрафактності товарів, пред'явлених для митного контролю та митного оформлення. Контрафактними є товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України, або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Контрафактність товарів виявляється у процесі здійснення митного контролю. Підставами для підозри про контрафактність товарів є: виявлення товарів, занесених у реєстр, на які відсутні документи про наявність у декларанта прав на даний об'єкт інтелектуальної власності (відносно товарів, що містять об'єкти авторського права та суміжних прав); виявлення невідповідності ознак товарів наданих для митного оформлення ознакам, що містяться у державному реєстрі; ідентифікації товарів відповідно до наданого правоволодільцем клопотання та опису товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, які імпортуються чи експортуються з порушенням прав інтелектуальної власності (у разі можливості з наданим зразком цього об'єкта або його фотографічного зображення); ідентифікації декларанта, відправника або отримувача товару, країни імпорту та експорту, як таких, що відповідають критеріям ризику, тобто оцінним критеріям, що в сукупності визначають вибір заходів, спрямованих на запобігання потенційному недотриманню вимог митного законодавства щодо переміщення товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності.

Зупинення митного оформлення товарів здійснюється: · з ініціативи митного органу відносно об'єкта інтелектуальної власності, включеного до реєстру, стосовно якого є достатні підстави вважати, що його переміщення через митний кордон України здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності. Зупинення митного оформлення товарів - це комплексні процесуальні дії митних органів відносно товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, в результаті яких тимчасово, до наступу випадків, передбачених чинним законодавством, припиняється процедура митного оформлення зазначених товарів.

Митний орган після надходження клопотання власника прав на об'єкти інтелектуальної власності, які надані для митного оформлення, або його представника, про зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності, стосовно якого є достатні підстави вважати, що він переміщується через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності цього право власника призупиняє митне оформлення таких товарів. Рішення про призупинення митного оформлення приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Термін, на який призупиняється митне оформлення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, становить 15 календарних днів. Цей термін може бути продовжений не більше ніж на 15 календарних днів. Рішення про продовження даного терміну приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Перебіг строків, вказаних у частині другій даної статті починається з дня, наступного за днем в який винесено відповідне рішення. Термін призупинення митного оформлення зазначених вище товарів може бути більшим, ніж вказаний у частині другій даної статті, якщо є ухвала суду (господарського суду) про заборону оформлення товару митними органами. В такому випадку митне оформлення може бути здійснено при вступі у законну силу відповідного рішення суду (господарського суду) або надходженні їх ухвали про скасування заборони. Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, а також декларанта. При цьому, правоволоділець повідомляється про факт переміщення через митний кордон цих товарів, а декларант про причини призупинення митного оформлення, задекларованих ним товарів, найменування та адресу власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Правоволоділець - володілець прав на об'єкт інтелектуальної власності чи особа, яка має право на використання об'єкта інтелектуальної власності відповідно до законодавства. Повідомлення правоволодільця повинно складатися за встановленою формою і містити наступні дані: митне оформлення яких саме товарів призупинено; заявлена декларантом митна вартість цих товарів; найменування та адреса власника зазначених товарів; інша необхідна інформація. Під час направлення правоволодільцеві повідомлення про факт переміщення через митний кордон товарів, внесених у реєстр, керівник митного органу або особа, що його заміщує повинен дотримуватися вимог ст. 28 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., щодо режиму доступу до інформації, не розголошувати інформації, що є комерційною таємницею декларанта, яка може завдати його інтересам значну шкоду, а також використовувати з метою, що визначена у чинному законодавстві, як недобросовісна конкуренція. Частиною четвертою даної статті власнику прав на об'єкт права інтелектуальної власності та декларанту надане право брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Однак, вказане право може бути реалізоване лише за наявністю дозволу митного органу. Такий дозвіл має право дати керівник митного органу або особа, що його заміщує. Порядок взяття проб і зразків товарів для проведення експертизи врегульований ст. 75 МК України. Після проведення експертизи, копії відповідних експертних висновків подаються митному органові. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій статті 257, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються в порядку, встановленому МК України. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких приймалось рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку. Митне оформлення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, поновлюється та здійснюється в установленому порядку, у випадках: наявності клопотання власника прав на об'єкти інтелектуальної власності про відсутність порушення його прав; в разі визнання недостатніми поданих правоволодільцем або його представником доказів контрафактності товарів; після закінчення терміну призупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності за відсутності порушеної справи про порушення митних правил, судового рішення або іншого підтвердження контрафактності товарів.

При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.

Захист та забезпечення економічної безпеки України є завданням практично усіх правоохоронних та контролюючих органів держави. Конституцією України, яка прийнята 28.06.1996 р., проголошено пріоритет інтересів людини над пріоритетами інтересів держави. Так, ч. 2 ст. 3 Конституції України встановлено, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави". Тому, діяльність усіх державних органів, в тому числі правоохоронних та контролюючих, до яких належить Державна митна служба України, також, в першу чергу, спрямована на захист саме прав і інтересів людини. Для забезпечення захисту конституційних прав та інтересів людини, до яких належать права інтелектуальної власності, державним органам надані певні організаційно-розпорядчі, контролюючі та фіскальні повноваження. У відповідності до статей 26-29 МК України, митні органи у своїй діяльності взаємодіють з іншими державними, в тому числі, правоохоронними органами. Митний контроль об'єктів інтелектуальної власності повинен здійснюватися в умовах тісної взаємодії підрозділів митної служби з іншими правоохоронними та контролюючими органами України. Взаємодія державних органів, в тому числі правоохоронних та контролюючих, це комплексні спільні дії, узгоджені по місцю, часу та способах їх проведення, під час яких здійснюється взаємна підтримка одного державного органу іншими, надання йому всебічної допомоги, з метою отримання єдиного результату, досягнення єдиної мети. Співпраця в адміністративно-правових заходах, спрямованих на забезпечення інтересів держави під час здійснення митного контролю це, перш за все, здійснення різними суб'єктами (органами і їх посадовими особами) взаємодії в проведенні сумісних дій, що дозволяють вести ефективну боротьбу з замахами на порушення митних правил, прав та законних інтересів громадян і попереджувати їх. Найбільш інтенсивно органи митної служби взаємодіють з підрозділами прикордонних військ, податкової міліції ДПА, МВС, СБ України. В даний час цей порядок діяльності регулюється Указом Президента України "Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 13.05.2003 р. З метою посилення боротьби з контрабандою і максимального використання можливостей в цій галузі зацікавлених міністерств і установ України, наказом Державного митного Комітету України від 21 вересня 1994 р.  № 225 затверджена і введена в дію Інструкція про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю, яка узгоджена з керівниками МВС, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України. Ця Інструкція надала змогу підвищити ефективність взаємодії МВС, Служби безпеки України, Державної митної служби України і Державної прикордонної служби України у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, припиненні незаконного вивезення та ввезення на територію України об'єктів інтелектуальної власності, наркотичних засобів, сильнодіючих отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та набоїв до неї, предметів культурної та історичної спадщини, виявленні та усуненні причин і умов, що сприяють здійсненню таких правопорушень.

Слід зазначити, що найбільш ефективними напрямками і формами взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами при здійсненні митного контролю є:

- систематичне взаємне інформування про оперативну обстановку, наміри і спроби порушень державного кордону, незаконне переміщення через кордон товарів та інших предметів, а також про джерела придбання і канали переміщення через митний кордон валюти, сировини, значних обсягів промислових виробів та сільськогосподарської продукції, товарів народного вжитку, культурних та історичних цінностей, крадених автомобілів; - спільне планування та проведення заходів (операцій), спрямованих на запобігання, виявлення і розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних і митних питань, протидія організованій нелегальній міграції, контрабандному та незаконному переміщенню через кордон товарів та інших предметів;

- здійснення спільних заходів при розслідуванні та розкритті злочинів, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розшук і затримання злочинців та інші.

Взаємодія МВС, Служби безпеки України, Державної митної Служби України і Державної прикордонної служби України організовується безпосередньо керівниками відповідних органів на місцях. Координація взаємодії органів, як в центрі, так і на місцях, при вирішенні питань організації боротьби зі злочинністю в даній сфері покладається на спеціально створені для цього спільні робочі групи, які розробляють спільні плани взаємодії з урахуванням оперативної обстановки та місцевих умов. Результати взаємодії щорічно аналізуються та узагальнюються робочою групою і висвітлюються в річних звітах. За підсумками узагальнення, в разі необхідності, вносяться нормативи в організацію подальшої спільної діяльності. Основними принципами взаємодії зазначених відомств є: суворе дотримання законності, відповідальність за збереження службових таємниць, оперативність та комплексне використання сил і засобів, що є у наявності в кожному відомстві. Реалізація представленого вище механізму взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами можлива тільки при наявності встановленого стійкого, своєчасного, об'єктивного та повного мережного обміну інформацією між цими органами. Дана умова необхідна, тому що саме обмін інформацією, який здійснюється з дотриманням вказаних вище принципів, дозволить вживати своєчасних заходів щодо попередження та припинення фактів порушень прав інтелектуальної власності під час митного контролю.