2. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія права» є навчання студентів основним положенням філософської оцінки права і держави. Вивчення цієї навчальної дисципліни допомагає розкрити сутність, засади і місце права в системі суспільних відносин, осмислити право як міру свободи індивіда в суспільстві, зрозуміти його витоки, особливості розвитку та перспективи.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія права», є:

- формування у студентів світоглядних та онтологічних засад розуміння права, його ролі у регулюванні суспільних відносин;

- формулювання відповідного визначення філософії права як юридичної дисципліни, її призначення і змісту, вказати місце філософії права в системі юридичних дисциплін;

- засвоєння філософської сутності основних понять і категорій права і держави;

- підвищення правової культури студентів та формування у них прогностичних навиків щодо державно-правових явищ.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

- сутність філософії права;

- зміст і суть основних типів праворозуміння;

- основи онтології права, антропології права, аксіології права;

- історію філософсько-правового знання.

вміти :

- ставити та вирішувати філософсько-правові проблеми;

- аналізувати матеріали філософсько-правової літератури;

- характеризувати та обґрунтовувати філософсько-правові та соціально-політичні особливості сучасного суспільства.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 43 години /1,20 кредитів ECTS.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. «Філософська сутність права».

Тема 1. Філософія права в системі юридичних наук.

Філософія права як самостійна наука. Об'єкт і предмет філософії права. Функції філософії права. Методи пізнання права. Метафізичний, соціологічний і культурологічний методи пізнання права.

Філософія права в системі соціальних і гуманітарних наук. Філософія права між філософськими і юридичними науками.

Тема 2. Філософська сутність права: онтологія, гносеологія, аксіологія.

Правова онтологія як вчення про буття права. Взаємодія протилежностей як онтологічна основа буття. Хаос, порядок, гармонія — головні буттєві форми.

Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.

Правова антропологія як галузь філософії права. Сутність людини. Вітальність, соціальність та духовність людини. Людина як правова істота. Проблема природи людини у філософсько-правових концепціях.

Аксіологія права як вчення про цінність права. Суспільні цільові цінності й ідеали в праві. Предметні та моральні цінності у праві. Особистісні, екзистенційні цінності права.

Тема 3. Інституціональні засади права: свобода, справедливість, рівність.

Принцип правової рівності як принцип рівних правових можливостей. право як спосіб формалізації і впорядкування первинних, вихідних відмінностей між різними індивідами за єдиним критерієм.

Специфіка правового регулювання: право як форма суспільних відносин між незалежними суб’єктами, дії яких підпорядковані загальній нормі. Незалежність суб’єктів один від одного та їх однакова, рівна підпорядкованість загальній нормі як зміст і сутність правової форми буття і вираження свободи.

Внутрішній взаємозв’язок правової рівності і визначеності правової форми.

Право як нормативно структурована (обмежена) свобода. Критерії визначення меж свободи.