
- •Міністерство освіти і науки України
- •Кафедра теоретичної механіки
- •Передмова
- •1 Програма
- •2 Методичні вказівки з вивчення теоретичного матеріалу
- •3 Методичні вказівки до рішення задач динаміки
- •4 Вибір варіантів завдань розрахункової роботи вимоги до виконання роботи
- •5 Взірець виконання розрахункової роботи
- •5.1 Визначення напряму руху механізму
- •5.2 Кінематичний розрахунок
- •5.3 Визначення пришвидшення вантажу методом складання диференціальних рівнянь руху кожної ланки механізму
- •5.4 Визначення пришвидшення вантажу за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
- •5.5 Визначення прискорення вантажу по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
- •5.6 Визначення пришвидшення вантажу за загальним рівнянням динаміки
- •5.7 Визначення пришвидшення вантажу за рівнянням Лагранжа іі роду
- •5.8 Числовий розрахунок пришвидшення вантажу
- •5.9 Визначення швидкості вантажу з механізму
- •5.10 Визначення натягу нитки
- •6 Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Перелік типових задач
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додаток а
- •Міністерство освіти і науки України
- •Кафедра теоретичної механіки дослідження руху механічної системи
5.9 Визначення швидкості вантажу з механізму
Для визначення швидкості
ланок механізму у випадку дії сили
залежної від шляху
Н
вигідно застосувати теорему про зміну
кінетичної енергії системи в кінцевому
виді
. (5.89)
де
– так як в початковий момент часу система
знаходилась в спокої;
– сума робіт внутрішніх сил
рівна нулю.
1. Скористаємось виразом кінетичної енергії, який визначено раніше (5.59)
(5.90)
.
Підставляючи числові значення величин, які входять в (5.90), отримаємо:
.
Отже
.
(5.91)
2. Визначимо суму робіт всіх
зовнішніх силових факторів, діючих на
систему
при заданому переміщенні
м.
На основі (5.8) і враховуючи,
що
отримаємо
Дж;
Дж;
Дж;
Дж;
Дж;
Дж;
Дж.
Підсумково отримаємо
(5.92)
Дж.
3. Підставивши значення Т
(формула (5.91) і
(формула (5.92) з рівняння (5.89) отримаємо
Звідки
м/с.
Примітка: Швидкість вантажу 3 механізму можна визначити і методом інтегрування одного із отриманих рівнянь (5.20), (5.46). (5.59), (5.71), (5.81) пришвидшення .
Для чого:
1. Необхідно рівняння пришвидшення отримати у вигляді
.
(а)
Так як
,
то
рівняння (а), прийме вигляд
.
(б)
2. Проінтегрувавши (б) маємо
.
(в)
Постійну інтегрування
знаходимо із початкових умов
Тоді із (в)
.
(г)
3. Виконавши операції (а) і (г) виразу (5.20), отримаємо швидкість вантажу 3.
м/с,
що співпадає з виразом отриманим раніше.
5.10 Визначення натягу нитки
Визначаємо тільки натяг нитки, яка з’єднує третю і п’яту ланки механізму.
1. По основному рівнянню для поступального руху твердого тіла, основне рівняння динаміки матиме вигляд
.
(5.93)
Складемо це рівняння для тіла 3 в проекції на напрямок його руху (рис. 511).
Рисунок 5.11
На вантаж діють сили:
– вага;
– сила тертя;
– задана змінна сила;
– натяг нитки.
Отримаємо
,
(5.94)
звідки
.
(5.95 )
2. По методу кінетостатики.
Як відомо, згідно принципу Германа-Ейлера-Даламбера задача динаміки може бути розв’язана методами статики. Для цього крім всіх заданих сил, діючих на тіло, і сил реакцій в’язей до тіла необхідно прикласти силу інерції
.
(5.96)
Будемо мати
.
(5.97)
До тіла 3 крім сил
прикладемо ще силу інерції
,
направлену проти
.
Складемо рівняння умовної рівноваги (рис. 5.12)
.
(5.98)
Рисунок 5.12
Звідки, враховуючи значення
сили інерції
, (5.99)
теж, що і в (5.95)
Числове значення натягу
(Н);
(Н).
6 Задача 1
Механічна система (рис.6.1) складається з чотирьох тіл: двох ступінчатих шківів 2 та 3 (рис.6.1-2,З), або одного ступінчатого шківа 2 та вантажу 3 (рис.6.1-1,6,9), одного ступінчатого шківа - 2 та візка 3 (рис.6.1 - 4,5), або рейки 3 (рис.6.1-7), одного ступінчатого шківа 2, нерухомого колеса 3 та кривошипа 5 (рис. 6.1-8), або рухомого колеса 3 та кривошипа 5 (рис.6.1-0) і суцільного однорідного, або ступінчатого (рис.6.І-4,6,7) котка 4. Маса кожного ступінчатого шківа і котка, радіуси інерції яких не задані, рівномірно розподілена уздовж його зовнішнього ободу. Ділянки ниток, які з’єднують тіла системи, паралельні відповідним площинам. Під дією сил ваги, моменту М2 й змінної сили F=f(S), що прикладені до відповідних тіл, система починає рух зі стану спокою. При русі системи також діють: сили тертя ковзання вантажу по нерухомій площині (коефіцієнт тертя ковзання f =0,1) момент опору МО2 і момент тертя кочення (К = 0,02 м). Циліндричний коток котиться без ковзання похилою площиною.
Визначити:
1. Напрям руху системи;
2. Значення величини, вказаної в таблиці 6а, в той момент часу, коли тіло 1 переміститься на відстань S=0,5м при таких даних: R2=0,2м; r3=0,2м; R3=0,4м; r4=0,1м; R4=0,2м. Інші необхідні для розв’язання дані вибрати з таблиць 6а та 6б.
Примітка: Відношення
задається
для зміни з’єднань тіл з шківом 2
механічної системи.
Таблиця 6а
Варіант |
m1, кг |
m2, кг |
m3, кг |
m4,кг |
F, H |
Знайти |
1 |
4 |
2 |
10 |
6 |
5 - S |
ε2 |
2 |
6 |
4 |
8 |
2 |
S2 |
ε3 |
3 |
8 |
6 |
2 |
4 |
S2 - 0,1 |
VC4 |
4 |
10 |
4 |
12 |
2 |
2( 3+S ) |
a1 |
5 |
12 |
2 |
10 |
2 |
S |
a2 |
6 |
2 |
8 |
6 |
12 |
10 + S2 |
ω2 |
7 |
4 |
6 |
8 |
10 |
4 + S |
V3 |
8 |
8 |
4 |
6 |
2 |
S2 |
a1 |
9 |
10 |
2 |
8 |
4 |
2 + S2 |
VC4 |
0 |
6 |
10 |
4 |
2 |
S2 - 0,2 |
ε2 |
Таблиця 6б
Варіант |
α, град |
β, град |
γ, град |
М2 Н · м |
МО2 Н · м |
|
Радіуси інерції, м ρ2 |
1 |
30 |
60 |
45 |
0,4 |
0 |
2,0 |
0,1 |
2 |
45 |
30 |
60 |
0 |
0,2 |
0,5 |
- |
3 |
60 |
90 |
30 |
0,6 |
0 |
2,0 |
0,2 |
4 |
90 |
30 |
45 |
0 |
0,4 |
0,5 |
- |
5 |
60 |
45 |
30 |
0,8 |
0 |
2,0 |
0,1 |
6 |
30 |
60 |
45 |
0 |
1,0 |
0,5 |
- |
7 |
45 |
30 |
60 |
1,2 |
0 |
2 |
0,2 |
8 |
30 |
90 |
60 |
0 |
0,8 |
0,5 |
- |
9 |
60 |
30 |
45 |
0,6 |
0 |
2,0 |
0,1 |
0 |
45 |
60 |
30 |
0 |
0,4 |
0,5 |
- |
Рисунок 6.1