
- •Практичне заняття 1: «Визначення різних видів вартості основних фондів підприємства та розрахунок норм річної суми амортизаційних відрахувань різними методами»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття
- •Приклади розв’язку типових задач
- •1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання)
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод:
- •5. Виробничий метод
- •Практичне заняття 2 «Визначення показників ефективності використання основних та оборотних фондів підприємства»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження:
- •2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження:
- •Практичне заняття 3 «Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Зм 2. Персонал та організація господарських процесів на підприємстві практичне заняття 4 «Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства, розрахунок балансу робочого часу»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 5 «Визначення показників продуктивності праці та впливу факторів на її рівень»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Річний (квартальний, місячний) виробіток:
- •2. Денний виробіток:
- •3. Годинний виробіток:
- •Практичне заняття 6 «Визначення заробітної плати працівників при різних формах і системах оплати праці»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 7 «Розподіл колективного заробітку в бригаді»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 8 «Визначення параметрів потокової лінії»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 9 «Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій виробів»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Послідовне поєднання операцій:
- •2. Паралельне постання операцій:
- •3. Паралельно-послідовне поєднання операцій:
- •Практичне заняття 10 «Оцінка ефективності нововведень»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Практичне заняття 11 «Оцінка економічної ефективності інвестицій»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •Зм 3. Планування, виробництво та оцінка ефективності суб’єктів господарювання практичне заняття 12 «Визначення вартісних показників обсягу виробництва та реалізації продукції»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 13 «Обчислення собівартості одиниці продукції та її ціни»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Стаття «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання»
- •2. Стаття «Загальновиробничі витрати»
- •Практичне заняття 14 «Складання зведеного кошторису витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та розрахунок зниження собівартості продукції під впливом техніко-економічних факторів»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 15 «Визначення величини доходу, прибутку, рентабельності виробництва й окремих виробів, оцінка економічної ефективності виробництва»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
Зм 2. Персонал та організація господарських процесів на підприємстві практичне заняття 4 «Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства, розрахунок балансу робочого часу»
Мета: оволодіти методикою розрахунку чисельності різних категорій працюючих на підприємстві та величини ефективного фонду часу одного робітника на основі складання балансу робочого часу.
Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
Явочний склад – це мінімально необхідне число працівників, що повинні щодня бути на роботі для виконання завдань у встановлені терміни.
Списковий (обліковий) склад – усі постійні, тимчасові й сезонні працівники на підприємстві, що виконують у даний момент роботу, незалежно від того, чи знаходяться вони на своєму робочому місці, у відрядженні, чергових відпустках або ті, що не з’явилися на роботу з хвороби або з яких-небудь інших причин. Облікова чисельність працівників може бути встановлена на визначену дату.
Середньосписковий склад працівників за місяць визначається шляхом підсумовування спискового (облікового) складу працівників за всі календарні дні місяця, включаючи вихідні й святкові дні, і діленням отриманої суми на число календарних днів у місяці. Середньоспискову чисельність працівників за квартал (рік) визначають як середньоарифметичну величину середньоспискової чисельності за відповідні місяці.
Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення ефективного фонду роботи одного середньооблікового працівника. Цей фонд визначається шляхом складання балансу робочого часу середньооблікового працівника (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Розрахунок балансу робочого часу середньооблікового працівника
№ з/п |
Показники
|
Дані минулого року |
Очікувані результати розрахункового року |
1 |
Кількість календарних днів |
365 |
365 |
2 |
Вихідні та святкові дні |
110 |
109 |
3 |
Номінальний фонд робочого часу, днів |
255 |
256 |
4 |
Невиходи на роботу, днів |
38 |
36 |
|
з них: |
|
|
4.1 |
відпустки |
21 |
23 |
4.2 |
захворювання |
10 |
9 |
4.3 |
невиходи, що дозволяються законом |
2 |
2 |
4.4 |
з дозволу адміністрації |
1 |
1 |
4.5 |
прогули |
2 |
1 |
4.6 |
цілодобові простої |
1 |
– |
4.7 |
страйки |
1 |
– |
5 |
Явочний робочий час, днів |
217 |
220 |
6 |
Середня тривалість робочого дня, годин |
7, 95 |
7, 90 |
7 |
Внутрішньозмінні втрати робочого часу та простої, годин |
0, 45 |
0, 30 |
8 |
Кількість робочих годин |
7, 50 |
7, 60 |
9 |
Ефективний фонд часу за рік, годин |
1627, 5 |
1672 |
1. Розрахунок планової чисельності основних робітників на основі повної трудомісткості виготовлення продукції (Чо) здійснюється за формулою:
де Тпов – повна трудомісткість виробничої програми планового року, тобто кількість робочого часу, що витрачена на виготовлення продукції (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління підприємством), нормо-годин;
Феф – ефективний фонд часу роботи одного робітника на плановий період, годин;
Квн – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству (як правило, приймається на рівні 1, 10 – 1, 20).
2. Чисельність основних робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (Чонорм), розраховується за формулою:
де Тшт – норма часу на обробку однієї деталі, хв. або н-год.;
N – кількість одиниць продукції, яку необхідно зробити в плановому періоді, шт.
3. Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (Чоненорм), розраховується за формулою:
де М – кількість об’єктів, що обслуговуються(агрегатів), одиниць;
nзм – кількість змін роботи на добу;
Ноб – норма обслуговування одного агрегату (машини), тобто кількість об’єктів на одного робітника, одиниць;
Кяо – коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:
де
–
плановий процент невиходів робітників
на роботу, %.
4. Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт, розраховується за формулою:
де nрм – кількість робочих місць.
Стан кадрів на підприємстві визначається за допомогою наступних коефіцієнтів:
1) коефіцієнт вибуття кадрів (Квк) визначається:
де Чзв – чисельність звільнених за період працівників з будь-яких причин, чол.;
Чссп – средньоспискова чисельність працівників за період, чол.;
2) коефіцієнт прийому кадрів (Кпк) визначається:
де Чпр – чисельність прийнятих за період працівників;
3) коефіцієнт обороту кадрів (Кок) визначається:
4) коефіцієнт плинності кадрів (Кплин) визначається:
Кплин = (Чзв / Чссп ) × 100, %,
де Чзв – чисельність звільнених за період працівників за прогули, за власним бажанням, або з інших, не пов’язаних з виробництвом причин, чол.
Втрати чисельності працівників від плинності кадрів визначаються за формулою:
де Дн – перерва в роботі при кожному переході працівника з однієї організації в іншу (для укрупнених розрахунків приймається рівним 20 дням), днів;
Тпл – плановий фонд робочого часу одного робітника по балансу, дні.
Приклади розв’язку типових задач
Задача 1. Планова трудомісткість виробничої програми – 6520 нормо-годин, корисний фонд часу робітника – 1865 годин., плановий середній коефіцієнт виконання норм виробітку 110 %. Якою повинна бути планова чисельність відрядників?
Розв’язок
1. Визначаємо планову чисельність відрядників за формулою:
Відповідь: Чпл дорівнює 3 чоловіки.
Задача 2. Підприємство виготовляє вироби із пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва виробів – 900 тис. шт., трудомісткість виробу – 0, 35 н-год. Розрахунковий ефективний фонд часу одного робітника становить 1703 год. Процент виконання норм виробітку 105%. Визначити необхідну чисельність робітників відрядників.
Розв’язок
Визначаємо необхідну чисельність робітників відрядників за формулою:
Відповідь: Чонорм дорівнює 176 чоловік.
Задача 3. У механічному цеху є 34 автомати. Цех функціонує в три зміни. Норма обслуговування для наладчика 8 одиниць обладнання. Невиходи планують 10 %. Визначити необхідну чисельність робітників, зайнятих на ненормованих роботах.
Розв’язок
1. Визначаємо необхідну чисельність робітників, зайнятих на ненормованих роботах, за формулою:
Відповідь: Чоненорм дорівнює 14 чоловік.
Задача 4. Підприємство виготовляє вироби з пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва виробів – 900 тис. шт., а трудомісткість виробу – 0, 35 н.-год. Тривалість робочої зміни 8 год. при однозмінному режимі роботи Внутрішньозмінні втрати часу з вини робітників – 1, 5 %, а на регламентовані простої – 3 %. Відсоток виконання норм виробітку – 105 % Визначити необхідну чисельність робітників-відрядників.
Розв’язок
1. Чисельність основних робітників-відрядників можна визначити за трудомісткістю виробничої програми:
2. Дійсний фонд часу роботи одного робітника становить:
де 223 – прийнята кількість робочих днів у році.
Відповідь: Чосн.р. = 176 чол