3.5. Відношення між поняттями

За змістом між поняттями можуть бути два основних види відношення – порівнянність і непорівнянність. При цьому самі поняття відповідно називаються порівнянними і непорівнянними.

Порівнянні – це поняття, які так чи інакше мають у своєму змісті загальні істотні ознаки (за якими вони і порівнюються – звідси назва їхніх відносин). Наприклад, поняття «право» і «мораль» містять загальну ознаку – «суспільне явище».

Непорівнянні – поняття, що не мають будь-яких істотних у тому або іншому відношенні загальних ознак: наприклад, «право» і «всесвітнє тяжіння», «право» і «діагональ», «право» і «любов».

Непорівнянні поняття є в будь-якій науці. Є вони й у юридичній науці і практиці: «алібі» і «пенсійний фонд», «провина» і «версія», «юрисконсульт» і «незалежність судді» і т. ін.

Подальший логічний аналіз непорівнянних понять неможливий. Тому далі ми будемо розглядати лише порівнянні поняття.

Порівнянні поняття можуть за обсягом також мати два основних види відношень – сумісність і несумісність. А самі поняття, що співвідносяться, називаються сумісними і несумісними.

Сумісні – це такі поняття, обсяги яких цілком або хоча б частково збігаються.

Між сумісними поняттями існують такі відношення.

1. Рівнозначність (тотожність) – у подібному відношенні знаходяться поняття, обсяги яких збігаються повністю, хоч їхній зміст може в певній мірі різнитися. Такі поняття називаються рівнозначними (або тотожними). Графічно їхнє відношення виражається в логіці за допомогою наступної колової схеми:

А – «перший космонавт», В – «Юрій Гагарін»

2. Перехрещення (перетин) – це відношення існує між поняттями, обсяги яких співпадають лише частково. Графічно це виглядає так:

А – «студент», В – «спортсмен»

Це означає, що деякі студенти є спортсменами, а деякі спортсмени є студентами.

3. Підпорядкування (субординація) – у такому відношенні знаходяться поняття, з яких одне входить в обсяг іншого, але не вичерпує його, а складає лише частину. Більш загальне називається підпорядковуючим, а менш загальне – підпорядкованим. Графічно це виглядає так:

А – «дерево», а В – «береза».

З двох загальних понять більш загальне інакше називається родом, а менш загальне – видом. Тому відношення між ними називається також відношенням роду і виду.

Несумісними поняттями називаються поняття, які не мають спільної частини обсягу, але належать до обсягу найближчого роду. Несумісні поняття можуть знаходитися в наступних відношеннях:

1. Супідрядність (координація) – дане відношення характеризує поняття, що мають загальний рід і, узяті окремо, підлеглі йому як види, а разом – супідрядні і, отже, мають один рівень спільності. Позначимо дане відношення графічно:

А – «рослинний світ», В– «тваринний світ», С – «органічний світ»

2. Суперечність (контрадикторність) – це відношення існує між поняттями, з яких одне відбиває наявність у предметів яких-небудь ознак, а інше – їх відсутність (тобто відношення між позитивними і негативними поняттями). Це видно на схемі:

А – «вихована людина», В – «невихована людина»

3. Протилежність (контрарність) – у відношенні протилежності знаходяться поняття, кожне з яких виражає наявність у предметів яких-небудь ознак, але самі ці ознаки носять протилежний характер. Найважливіша відмінність відносин між протилежними поняттями зводиться до того, що, будучи взаємовиключними за змістом, вони можуть не вичерпувати обсягу родового поняття. Схематично це виражається так:

А– «глибоке озеро», В – «мілке озеро»