3.3. Зміст та обсяг поняття

Будь-яке поняття має зміст і обсяг.

Змістом поняття називається сукупність суттєвих ознак предмета, які відображаються в даному понятті. Змістом поняття «квадрат» є сукупність двох суттєвих ознак: «бути прямокутником» і «мати рівні сторони».

Обсягом поняття називають сукупність предметів, яка мислиться в понятті. Під обсягом поняття «студент» розуміють всіх студентів, які існують.

Зміст та обсяг поняття тісно пов’язані між собою. Між ними існує зв’язок, який виражається в законі оберненого відношення між обсягом та змістом поняття: чим більший обсяг поняття, тим менший його зміст і навпаки. Наприклад, «підручник» і «підручник з логіки». В понятті «підручник» більший обсяг, але менший зміст, а в понятті «підручник з логіки» менший обсяг, а більший зміст.

3.4. Види понять

Поняття поділяють за їхнім змістом та обсягом.

Конкретні – поняття, у яких знаходять своє відображення самі предмети і явища, що можуть відносно самостійно існувати, наприклад «алмаз», «дуб», «юрист».

Абстрактні – це поняття, у яких мисляться властивості предметів або відносини між предметами, що не існують самостійно без цих предметів: «твердість» (наприклад, алмаза), «довговічність» (наприклад, дуба) «компетентність» (наприклад, юриста).

Позитивні – у яких відображається наявність у предметів думки будь-яких якостей, властивостей. Наприклад: «метал», «живе», «дія», «порядок».

Негативні – такі, що характеризуються відсутністю в предметів думки яких-небудь якостей, властивостей і т. п. В українській мові вони виражаються за допомогою негативних часток («не»), префікса («без-») та ін., наприклад: «неметал», «неживе», «бездіяльність», «безладдя». У словах іноземного походження використовуються ще негативні префікси «а-» («аморальність»), «анти-» («антигромадський»), «дез-» («дезінформація»), «контр-» («контрреволюція») та інше.

Важливо враховувати, що характеристика поняття в якості позитивного або негативного має лише логічне значення і не має нічого спільного з відповідною фактичною оцінкою самих предметів думки, які відображаються в ній. Наприклад, «незалежність» – негативне поняття, хоча саме явище в цілому – позитивне. «Вина», навпаки, позитивне поняття, а як явище – негативне.

У співвідносних поняттях один предмет думки припускає існування іншого і без нього неможливий («співвідноситься» з ним – цим і обумовлене сама назва). Такі поняття «батьки» і «діти»: не можна бути сином або дочкою без батьків; у свою чергу, батьками або матерями нас роблять саме діти.

У безвідносних поняттях мислиться предмет, що існує до певної межі самостійно, «окремо» від інших: «природа», «рослина», «тварина», «людина».

Збірні і незбірні поняття розрізняються залежно від того, як вони співвідносяться з охоплюваними ними предметами думки: із групою предметів у цілому або з кожним предметом цієї групи окремо. Так, «флот» – збірне поняття, оскільки воно охоплює сукупність суден, які мисляться як єдине ціле.

Розбіжності між предметами думки знаходять своє відображення також у розбіжностях між поняттями за їх обсягом. Але якщо види понять за змістом характеризують якісні розходження цих предметів, то види понять за обсягом – кількісні розходження. Відповідно до цього виділяються наступні основні їхні види.

Порожні і непорожні поняття розрізняються залежно від того, чи відносяться вони до неіснуючих або до існуючих реально предметів. Поняття з нульовим обсягом (яке позначає порожній клас) у науковому плані не обов’язково є фікціями. Деякі з таких понять дійсно носять фантастичний (міфологічний) характер («кентавр», «русалка», «лісовик»). Але деякі, зокрема поняття про ідеалізовані об’єкти, грають досить значну допоміжну роль у різних науках: «ідеальний газ», «чиста речовина», «абсолютно чорне тіло», «ідеальна держава».

Непорожні поняття мають обсяг, у який входить, принаймні, один реальний предмет: «столиця України», «місто», «космічне тіло».

Поняття поділяються на загальні та одиничні. Якщо обсяг поняття складає лише один предмет, то воно називається одиничним, наприклад: «Сонце», «Земля», «Україна». До одиничного відносяться також поняття, що охоплюють сукупність предметів, якщо вони мисляться як єдине ціле, тобто вживаються в збірному змісті: «Сонячна система», «людство», «ООН».

Загальні поняття містять у своєму обсязі групу предметів (від двох до нескінченності), причому вони застосовуються до кожного елемента цієї групи, тобто вживаються в розділовому змісті: «зірка», «планета», «держава», «столиця».