8.4. Дилеми (умовно-розділові умовиводи), види дилем

Умовно-розділовим називається умовивід, більший засновок якого – умовне судження, а менший засновок – розділове. Як відомо, розділове судження може складатися з кількох альтернатив. Якщо розділове судження містить дві альтернативи, умовивід називається дилемою, три – трилемою, багато – полілемою. Висновок умовно-розділового судження (а ми розглянемо лише дилеми) може бути або категоричним судженням – у такому випадку дилема називається простою, або складним розділовим судженням – у тоді маємо справу зі складною дилемою. Якщо висновок дилеми є судженням стверджувальним, дилема називається конструктивною, а якщо заперечним – деструктивною.

Проста конструктивна дилема характеризується тим, що один наслідок випливає із двох підстав умовного засновку.

Схема:

(а→в)(с→в); ас

в

Наприклад:

1. Якщо філософ є об’єктивним ідеалістом, то він вважає матерію вторинною, а якщо філософ є суб’єктивним ідеалістом, то він також вважає матерію вторинною.

2. Цей філософ об’єктивний ідеаліст або суб’єктивний ідеаліст.

Цей філософ вважає матерію вторинною.

Складна конструктивна дилема:

Схема:

(а→в)(с→d); ас

вd

Наприклад:

1. Якщо одружишся вдало, то будеш щасливим, а якщо одружишся невдало, то станеш філософом.

2. Ти можеш одружитися вдало або одружитися невдало.

Будеш щасливим або станеш філософом.

Проста деструктивна дилема характеризується тим, що із заперечення одного з наслідків випливає заперечення спільної основи.

Схема:

(а→(вс); ~в~с

~а

Наприклад:

1. Якщо студент старанно вчиться, то він складає сесію без проблем і отримує стипендію.

2. Студент Іваненко складає сесію з проблемами або не отримує стипендію.

Іваненко не є старанним студентом.

Складна деструктивна дилема характеризується тим, що висновком є складне розділове (диз’юнктивне) судження.

Схема:

(а→в)(с→d); (~в~d)

~а~с

Наприклад:

1. Якщо студент відповідальний, то він виконує усі доручення викладача, а якщо студент старанний, він прагне знати якомога більше.

2. Цей студент не є відповідальним або не є старанним.

Студент не виконує всіх доручень викладача, або не прагне знати якомога більше.

При побудові дилем потрібно враховувати наступні правила:

1. Міркування не повинне будуватися від ствердження наслідку до ствердження основи, від заперечення основи до заперечення наслідку.

2. Розділовий засновок повинен бути судженням строгої диз’юнкції, альтернативи якої не можуть бути одночасно істинними.

3. У розділовому судженні потрібно врахувати всі можливі альтернативи.

Питання для самоконтролю

1. Які складні судження використовуються при побудові дедуктивних умовиводів?

2. Який умовивід називається суто умовним?

3. Наведіть приклад суто умовного умовиводу та визначте його формулу.

4. Який умовивід називається умовно-категоричним?

5. Які модуси умовно-категоричного умовиводу Вам відомі?

6. Дайте визначення і наведіть приклад силогізму, побудованого за формою modus ponens.

7. Яка форма силогізму визначається як modus tollens?

8. Які модуси умовно-категоричного силогізму вважаються правильними?

9. Який умовивід називається розділово-категоричним?

10. Які модуси існують у розділово-категоричному умовиводі?

11. Що таке дилема?

12. Яка дилема називається простою?

13. Яка дилема називається складною?

14. Яка дилема називається конструктивною?

15. Яка дилема називається деструктивною?

16. Які правила дилем Вам відомі?