
- •Конспекти лекцій
- •Полтава 2006
- •Частина і. Поняття і судження Тема 1. Предмет і значення логіки План
- •1.1. Мислення як головний предмет вивчення логіки
- •1.2. Особливості абстрактного мислення
- •1.3. Поняття про логічну форму і логічний закон
- •1.4. Істинність думки і формальна правильність міркувань
- •1.5. Логіка і мова
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Історія науки логіки План
- •2.1. Виникнення й етапи розвитку формальної логіки
- •2.2. Створення символічної логіки
- •2.3. Становлення діалектичної логіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Поняття. Поняття як форма мислення. Загальна характеристика поняття План
- •3.1. Поняття і предмет. Принцип утворення понять
- •3.2. Поняття і слово
- •3.3. Зміст та обсяг поняття
- •3.4. Види понять
- •3.5. Відношення між поняттями
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Логічні операції з поняттями План
- •4.1. Визначення понять
- •4.2. Види визначень
- •4.3. Правила визначення поняття
- •4.4. Прийоми, подібні до визначення
- •4.5. Поділ понять
- •4.6. Правила поділу понять
- •4.7. Узагальнення й обмеження понять
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Судження План
- •5.1. Загальна характеристика судження
- •5.2. Судження і речення
- •5.3. Прості судження
- •5.4. Поділ суджень за якістю
- •5.5. Поділ суджень за кількістю
- •5.6. Об’єднана класифікація простих суджень за якістю та кількістю
- •5.7. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
- •5.8. Відношення між простими судженнями. Логічний квадрат
- •5.9. Складні судження
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Основні закони логіки План
- •6.1. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.2. Закон тотожності
- •6.3. Закон суперечності
- •6.4. Закон виключеного третього
- •6.5. Закон достатньої підстави
- •Питання для самоконтролю
- •Частина іі. Умовиводи
- •Тема 7. Дедуктивні умовиводи План
- •7.1. Загальне поняття про дедуктивні умовиводи
- •7.2. Безпосередні умовиводи із категоричних суджень: перетворення, обернення, протиставлення предиката
- •7.3. Категоричний силогізм, його склад, фігури та правила
- •7.4. Складні та складноскорочені силогізми: ентимема, полісилогізм, соріт, епіхейрема
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Дедуктивні умовиводи із складних суджень План
- •8.1. Суто-умовні умовиводи
- •8.2. Умовно-категоричні умовиводи та їх модуси
- •8.3. Розділово-категоричні умовиводи та їх модуси
- •8.4. Дилеми (умовно-розділові умовиводи), види дилем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Індуктивні умовиводи План
- •9.1. Повна індукція та умови її використання
- •9.2. Поняття та види неповної індукції
- •9.3. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами
- •9.4. Умовиводи за аналогією
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Логічні основи теорії аргументації План
- •10.1. Доведення та спростування
- •10.2. Структура доведення
- •10.3. Види доведень
- •10.4. Поняття спростування
- •10.5. Правила доведення та спростування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Гіпотеза План
- •11.1. Поняття та особливості гіпотези
- •11.2. Умови істинності гіпотези
- •11.3. Етапи формування гіпотези
- •11.4. Види гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Словник базових термінів
- •Література
7.4. Складні та складноскорочені силогізми: ентимема, полісилогізм, соріт, епіхейрема
Вивчаючи та осмислюючи певний предмет, людина не завжди використовує у своїх розмірковуваннях повні форми силогізмів, тому найчастіше зустрічаються умовиводи, в яких не виражається явно та чи інша складова – більший чи менший засновок, або висновок. У такому випадку ми маємо справу зі скороченою формою силогізму – ентимемою. Ще один різновид дедуктивних умовиводів утворюється завдяки об’єднанню декількох силогізмів у логічно пов’язане міркування, результатом чого стає складний силогізм – полісилогізм.
Ентимемою називається скорочений, або неповний категоричний силогізм, де пропущений один із засновків, або відсутній висновок.
Ентимема має три види:
1) силогізм без більшого засновку: «Квіти – рослини, отже квіти споживають кисень»;
2) силогізм без меншого засновку: «Будь-який політичний діяч має своїх прихильників, отже, президент країни має своїх прихильників»;
3) ентимема без висновку: «Усі адвокати мають вищу освіту, Петренко – адвокат».
Полісилогізмом називаються два або декілька простих категоричних силогізмів, які пов’язані один з одним таким чином, що висновок одного з них стає засновком наступного. Вони бувають прогресивні та регресивні.
У прогресивному полісилогізмі висновок попереднього силогізму стає більшим засновком наступного:
Усі світові релігії мають Святе письмо.
Християнство – світова релігія
Отже, християнство має Святе письмо.
Католицизм – напрямок у християнстві.
Отже, католицизм має Святе письмо.
Усі живі організми здатні до розмноження.
Тварини – живі організми.
Отже, тварини здатні до розмноження.
Ссавці – це тварини.
Отже, ссавці здатні до розмноження.
Мавпи – це ссавці.
Отже, мавпи здатні до розмноження.
Регресивний полісилогізм – це такий складний силогізм, де висновок попереднього силогізму стає меншим засновком наступного.
Усі акули – риби.
Усі риби – живі організми.
Отже, усі акули – живі організми.
Усі живі організми мають органи дихання.
Усі акули – живі організми.
Отже, усі акули мають органи дихання.
Дослідження практики людського мислення дає підстави стверджувати, що людина найчастіше користується не повними формами полісилогізмів, а скороченими, пропускаючи певні засновки та висновки. Такі умовиводи називаються сорітами і мають два різновиди – прогресивний та регресивний, залежно від того, з якого виду полісилогізму вони утворюються.
Прогресивний соріт утворюється із прогресивного полісилогізму шляхом відкидання висновків попередніх силогізмів та більших засновків наступних.
Усі живі організми здатні до розмноження.
Тварини – живі організми.
Ссавці – це тварини.
Мавпи – це ссавці.
Отже, мавпи здатні до розмноження.
Регресивний соріт виходить із регресивного полісилогізму шляхом відкидання висновків попередніх силогізмів та менших засновків наступних силогізмів.
Усі акули – риби.
Усі риби – живі організми.
Усі живі організми мають органи дихання.
Отже, усі акули мають органи дихання.
У процесі міркування досить часто зустрічаються силогізми, які мають засновками ентимеми, тобто скорочені прості силогізми, вони отримали назву епіхейрема.
Усі політичні сили прагнуть отримати більшість у парламенті, тому що політичні сили прагнуть до влади.
Усі партії – політичні сили, тому що політичні сили мають підтримку електорату.
Усі партії прагнуть отримати більшість у парламенті.