
- •Contents
- •Unit 1.1 structure of economy
- •Text 10
- •Economic growth conditions
- •Text 10
- •Unit 1.3
- •Inflation and competitiveness
- •Text 10
- •Unit 1.4
- •Industrial production and services
- •Text 10
- •Unit 1.5
- •Investment
- •Unit 1.6 employment and productivity
- •Text 10
- •Unit 1.7 export and import text 1.
- •Unit 2.1 state-owned and private-owned sectors. Privatization text 1.
- •Text 10
- •Unit 2.2 monopolies and mergers
- •Text 10
- •Unit 2.3 anti-competitive practices
- •Text 10
- •Unit 2.4 monetary policy
- •Text 10
- •Unit 2.5. Tax rates to provide incentives
- •Text 10
Text 10
ПДВ дуже схожий до податку з роздрібної торгівлі, відмінність лише в тому, що ПДВ застосовується до різниці між вартістю закупок в інших фірмах. По суті, ПДВ є загальнодержавним податком з продажу споживчих товарів. Багато європейських країн - наприклад, Велика Британія та Швеція - використовують ПДВ як важливе джерело доходу. Доцільно зазначити, що ПДВ стримує попит. Можна уникнути сплати ПДВ, спрямовуючи більшу частину коштів на заощадження, а не на споживання. Заощадження (тобто кошти, вивільнені зі споживання) виведені ресурси з виробництва споживчих товарів і, таким чином, робитимуть їх доступними для виробництва товарів виробничого призначення. Коротше кажучи, скасування податку на прибуток корпорацій та впровадження ПДВ, як стверджують, змінює структуру національного доходу від споживання до інвестицій, і в результаті зростання продуктивності праці та "конкурентоспроможні переваги" буде відновлено.
Ряд економістів вважає, що для стримування значного та стійкого дефіциту федерального бюджету потрібні вищі податкові ставки або цілком нові податки. Протягом останніх років величезний дефіцит федерального бюджету приніс різке зростання державного боргу. Оскільки багато програм федеральних витрат розглядається як "політично недоторкані", будь-яке вирішення проблеми дефіциту, безсумнівно, по тягне за собою зростання податків. Дехто закликає ввести податок на додану вартість. Інші вимагають збільшення прогресивності особистого прибуткового податку) Зокрема, деякі економісти вважають, що необхідно змінити нелогічну структуру граничних податкових ставок, аби вони спочатку підвищувалися з 15 % до 33 %, а потім знижувалися до 28 %. Існуюча структура сприяє розширенню сфери дії 33-відсоткової ставки або введенню ще вищої граничної податкової ставки на прибуток, більший за 149 250 дол.