7. Типова схема й основні вузли аерофотоапаратів

Сучасний аерофотоапарат складається з аерофотокамери з касетою, аерофотоустановки і командного приладу. Зовнішній вигляд типового аерофотоапарата представлений на рис. 3.3.

Аерофотокамера – головна частина аерофотоапарата, з її допомогою експонується світлочутливий матеріал. Вона складається з п'яти вузлів і ряду допоміжних пристроїв. Такими вузлами є аерофотооб’єктив, аерофотозатвор, розподільний механізм, механізм, що транспортує і вирівнює.

Аерофотооб’єктив створює сфальцьоване дійсне зменшене зображення об'єктів, що фотографуються, на світлочутливому матеріалі. Світловий потік від об'єктів, що фотографуються, проходить через захисне скло фотолюку, оптичні клини системи компенсації зрушення зображення, аерофотооб’єктив, діафрагму й аерофотозатвор і падає на світлочутливий матеріал.

Аерофотозатвор забезпечує пропускання світлового потоку до світлочутливого матеріалу протягом заданого часу, величина якого може мінятися у визначених межах, але у всіх випадках залишається строго фіксованою. За допомогою діафрагми (розташовуваної найчастіше усередині об'єктива) можна змінювати величину світлового потоку, який надходить на світлочутливий матеріал. У щілинних аерофотоапаратах функцію аерофотозатвору виконує експозиційна щілина.

Розподільний механізм сприймає рух від привода і передає його аерофотозатвору і механізму касети, одночасно узгоджуючи послідовність їхньої роботи.

Транспортуючий механізм призначений для переміщення світлочутливого матеріалу таким чином, щоб при кожному новому спрацьовуванні затвора оптичне зображення місцевості, яка фотографується, попадало завжди на нові ділянки світлочутливого матеріалу.

Вирівнюючий механізм призначений для вирівнювання світлочутливого матеріалу у фокальній площині АФА в момент спрацьовування затвора.

Транспортуючий і вирівнюючий механізми, а також запас світлочутливого матеріалу розташовані в касеті.

Аерофотоустановка призначена для кріплення АФА до деталей літака в заданому положенні, а також для захисту його від шкідливого впливу вібрацій і ударних навантажень, які виникають при польоті, зльоті і посадці ЛА.

Командний прилад призначений для дистанційного керування і контролю за роботою АФА в польоті. Він розташовується в кабіні штурмана чи льотчика.

Крім розглянутих складових частин і вузлів більшість сучасних АФА обладнана цілим набором автоматичних систем, що здійснюють автоматичну компенсацію зрушення зображення, автоматичну установку експозиції, автоматичне фокусування й інше. Сукупність дій механізмів аерофотоапарата, які необхідні для виконання кожного чергового експонування світлочутливого матеріалу, називається циклом роботи АФА. Протягом кожного циклу роботи аерофотоапарата його механізми роблять свої дії в строго визначеній послідовності, що виражається звичайно в обертах вхідного вала розподільного механізму.

Рис. 3.3. Основні агрегати і частини аерофотоапарата:

І – аерафотокамера; ІІ – аерофотоустановка; ІІІ – командний прилад;

1 – касета; 2 – камерна частина; 3 – об'єктивна частина

Правильність механічної юстировки аерофотоапарата визначається такими умовами:

- спуск аерофотозатвору повинен збігатися з нерухомим станом аероплівки;

- перемотуванню аероплівки повинно передувати звільнення її від дії механізму, що вирівнює;

- перемотування аероплівки повинно закінчуватися до початку її вирівнювання до площини прикладної рамки аерофотокамери.

Принципова схема типового аерофотоапарата в поперечному розрізі зображена на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Основні елементи АФА:

1 – оптичні клини системи компенсації зрушення зображення; 2 – діафрагма; 3 – аерофотозатвор;

4 – командний прилад; 5 – касета; 6 притискний стіл; 7 – вирівнювальне скло;

8 – аерофотоустановка; 9 – аерофотооб’єктив;10 – захисне скло фотолюка